Розділи
Матеріали

Постачання снарядів Україні та Ізраїлю виснажили запаси: Пентагон озвучив свої потреби

Дмитро Лутович
Фото: Соцмережi | Ілюстративне фото

У Міноборони США сподіваються поповнити власні запаси різних боєприпасів, щоб уникнути ризиків для національної безпеки. Однак багато компаній ВПК пішли з ринку, тому нарощування темпів виробництва снарядів займе роки.

Американські військові дали оцінку ситуації, що склалася з боєприпасами після великих постачань озброєння Україні, Ізраїлю і Тайваню. Згідно з даними Пентагона, в деяких випадках ці запаси вже були істотно знижені, іноді опускаючись нижче мінімальних вимог, тому в Міноборони готові ухвалювати складні рішення, щоб не допустити в цьому контексті ризиків для національної безпеки. Про те, як у США мають намір впоратися з проблемою дефіциту боєприпасів, розповіли 30 квітня оглядачі Defense News.

Крім Ізраїлю, адміністрація президента Джо Байдена відправила значну кількість військової техніки в Україну з моменту повномасштабного вторгнення Росії 2022 року. Крім того, зазначають оглядачі, США також збільшують постачання зброї до Тайваню в спробі запобігти можливій атаці Китаю на острів.

Ризики для національної безпеки

Пентагон водночас наголошує, що наявність достатніх запасів озброєнь є ключовим аспектом національної безпеки. Як розповів один із конгресменів, нестача боєприпасів почасти є симптомом хронічної проблеми, оскільки Пентагон у річних бюджетах нехтує їхніми закупівлями на користь таких платформ, як кораблі або літаки

Утім, обмеження на американську промислову базу, включно з нестачею робочої сили та перебоями в ланцюжку постачань, призводять і до затримок у постачанні зброї. Згодом низькі замовлення призвели до того, що деякі компанії пішли з ринку, що своєю чергою зменшило кількість підприємств, які вироблятимуть ці боєприпаси, і швидкість, з якою вони сходять з конвеєра.

"Є дуже мало місць, де у нас є те, що можна назвати надлишковими запасами. Питання тільки в тому, наскільки великий ризик, який ми хочемо прийняти в наших власних військових планах", — зазначив старший радник аналітичного центру Center for Strategic and International Studies Марк Кансіан.

З огляду на ситуацію, американські аналітики дійшли висновку, що в разі конфлікту з Китаєм, США можуть швидко вичерпати запаси певних боєприпасів, а точніше менш ніж за тиждень. Йдеться про високоточні боєприпаси дальнього радіусу дії. Так республіканець Майк Галлахер згодом повідомив, що навесні минулого року американські запаси протикорабельних ракет дальнього радіусу дії становили 250 одиниць, а для конфлікту з Китаєм буде потрібно щонайменше 1 000.

Шляхи вирішення

Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що деякі підрядники змушують співробітників працювати в додаткові зміни, щоб підтримувати темпи виробництва боєприпасів, — це свідчить про брак робочої сили на промисловій базі.

Проте Пентагон все ж сподівається, що закон про зовнішню допомогу дасть йому змогу продовжити масштабні постачання зброї в дружні країни. Цьому також сприяє ухвалений пакет військової допомоги Україні на суму майже 61 млрд доларів.

"Що далі ми просуваємося в цьому напрямку й отримуємо додаткові потужності, то більше оборонно-промислова база нарощує темпи", — заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів Чарльз Браун.

Автори матеріалу також послалися на колишнього співробітника Пентагона, який зазначив, що в Міноборони зазвичай готові ризикувати рівнем запасів боєприпасів більше, ніж в інших галузях, очікуючи, що Конгрес швидко профінансує зусилля з поповнення запасів. Але навіть у разі швидких кроків з боку законодавців, для нарощування запасів необхідні роки.

"Як ми помітили з Україною, коли ми намагаємося повернути озброєння назад у власні запаси, потрібно два-три роки, щоб ми навіть заповнили те, що ми надали, навіть якщо це модернізована система", — сказав чиновник Пентагона.

Нагадаємо, США готують пакет військової допомоги Україні, укладаючи контракти на суму до 6 млрд доларів на постачання зброї та обладнання для ЗСУ. Пакет є частиною фінансування України в розмірі 61 млрд доларів, раніше підписаного президентом Джо Байденом.