Від початку робіт із переробки Іл-76 на літак ДРЛВ північнокорейські інженери не просунулися ані на крок, зазначають аналітики. Це може бути пов'язано з відсутністю обладнання, яке не надала Росія.
У грудні 2023 року супутникові знімки вперше зафіксували, що Північна Корея розпочала створення власного літака радіолокаційного спостереження на базі одного з транспортних літаків Іл-76, які має країна. Однак за рік роботи вони не просунулися від слова "зовсім". Про це 18 вересня розповіли оглядачі Defense Express.
Цей проєкт, спрямований на розробку аналога російського літака дальнього радіолокаційного виявлення (AWACS), викликав інтерес серед міжнародних аналітиків, особливо на тлі запитів Пхеньяна до Москви щодо постачання сучасних винищувачів Су-35С.
Розвиток власного літака радіолокаційного дозору здається логічним кроком у контексті зусиль Пхеньяну з модернізації своїх ВПС. Але до вересня 2024 року нові супутникові знімки підтвердили, що проєкт КНДР зі створення літака класу AWACS не просунувся так, як очікувалося.
Попри проведення низки випробувань, на кшталт тестових пробіжок літака на початку вересня 2024 року, встановлення радіолокаційного комплексу на Іл-76 так і не було завершено. Згідно з аналізом Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), цей факт вказує на серйозні технічні труднощі, з якими стикаються північнокорейські інженери.
Аналітики IISS зазначають, що послідовність робіт, виконаних КНДР, схожа з тим, як свого часу Росія, Китай і навіть Ірак розробляли свої літаки радіолокаційного дозору на базі Іл-76. Однак у випадку з Північною Кореєю проєкт стикається з обмеженнями, пов'язаними з доступом до необхідних технологій та обладнання.
У чому причина затримки
Оглядачі зазначають, одним із ключових чинників, що ускладнюють створення літака радіолокаційного дозору, є обмежена кількість Іл-76 у розпорядженні Північної Кореї — їх усього три. Це звужує можливості для перероблення і експлуатації цих літаків у ролі повноцінної системи AWACS.
Крім того, у КНДР відсутня інфраструктура, яка дала б змогу ефективно передавати дані з таких літаків на бойові літаки, включно з наявними МіГ-29. У підсумку, на думку експертів, навіть за умови успішної реалізації проєкту, Іл-76 зможе виконувати лише роль "літаючого радіолокаційного пікета" — мобільної платформи для моніторингу повітряного простору з обмеженими можливостями з управління бойовими діями.
На думку аналітиків Defense Express, затримки в розвитку північнокорейського проєкту можуть бути пов'язані з відсутністю необхідного обладнання, яке Росія поки що не передала КНДР. В умовах міжнародних санкцій і обмеженого доступу до технологій Північна Корея залежить від допомоги зовнішніх партнерів, таких, як РФ.
Можливість передання необхідних компонентів або навіть додаткових літаків Іл-76 могла б стати частиною угоди між Росією і КНДР, де російська сторона, в обмін на постачання північнокорейських боєприпасів, може надати допомогу в розвитку систем радіолокаційного дозору.
Однак про передання додаткових Іл-76 Північній Кореї з боку РФ досі повідомлень не було. Це залишає відкритим питання про те, на якій стадії перебуває проєкт і наскільки він може вплинути на модернізацію північнокорейських ВПС.
Раніше повідомлялося, що армія КНДР отримала величезну кількість ракет Hwasong-11D із максимальною дальністю стрільби 300 км.