Штурм Алеппо, втеча Асада: все що відомо про нову війну в Сирії (карти)
Бойові дії в Сирії з 2020 року фактично були заморожені. Однак, після чотирирічного відносно затишшя, опозиційні сили раптово завдали потужного удару по провінції Алеппо, до якого режим Асада, ймовірно, був не готовий.
У Сирії після відносного затишшя протягом останніх чотирьох років поновилися активні бойові дії в рамках тривалої громадянської війни. 27 листопада сили опозиції з Ідлібу, що виступають проти режиму Башара Асада, розпочали наступ на велике місто Алеппо, яке за підтримки російських сил Дамаск повернув під свій контроль у 2016 році. Про те, як розвивалися в країні події останніх днів, і до яких геополітичних наслідків може призвести загострення, з'ясовував Фокус.
Протиборчі сили в Сирії
Громадянська війна в Сирії спалахнула 2011 року після того, як під впливом "арабської весни" в країні почалися протести проти режиму чинного президента Башара Асада. Напруга виникла на ґрунті політичних та етнічних проблем, а підігрівалася ще й тим, що Сирія — багатоетнічна та багатоконфесійна країна, де владу було зосереджено в руках нечисленної алавітської еліти, тоді як більшість населення — суніти.
Протягом війни в Сирії діяли численні сили, які можна розділити на кілька категорій:
Сирійська арабська армія (САА) — урядові сили режиму Асада, підтримувані Росією, Іраном і донедавна терористичною організацією "Хезболла".
Опозиційні сили або сирійські повстанці. Повстанці розділені на дві основні групи — помірковані опозиційні сили на півдні країни, а точніше на стику Йорданії та Іраку, де розташована велика військова база США, і повстанці на півночі, серед яких Хаят Тахрір аш-Шам (ХТШ) та Сирійська національна армія (СНА) під заступництвом і за підтримки Туреччини.
Джихадистські угруповання. Серед них найвідоміша — "Ісламська держава" (ІДІЛ), яка протистоїть як САА, так і опозиції.
Арабські угруповання і курди. Це так звані Загони народної самооборони YPG, які за підтримки США контролюють північно-східні райони Сирії й борються проти ІДІЛ і, меншою мірою, проти режиму Асада.
Загострення конфлікту
Вранці 27 сили "Хаят Тахрір аш-Шам" (ХТШ) та їхні союзники з інших груп розпочали великий наступ на провінцію Алеппо за кількома напрямками, захопивши з наскоку низку важливих позицій у семи населених пунктах. Повідомляють, що було захоплено населені пункти Балу, Хайрдракл, Кабтан-ель-Джабаль, Салум, Аль-Маарі, Касимія, Кафр-Бісен і Хавар.
Нападники водночас активно залучили артилерію. Бойові дії розвивалися стрімко і вже до вечора того ж дня стало відомо, що опозиційні сили перебувають за 7 км від самого Алеппо.
За інформацією Telegram-каналу військового оглядача Фокусу, офіцера Армії оборони Ізраїлю у відставці Ігаля Левіна, перший ривок повстанці зробили практично без втрат, до того ж удару було завдано раптово, що посіяло в лавах Сирійської арабської армії дезорганізацію і паніку.
Перші трофеї
Після першого успіху опозиційні сили почали публікувати в мережі кадри захоплених полонених і трофеї. Окремо зазначимо, що серед захопленої техніки та зброї були російські зразки — танк Т-72М1 і пара БМП-1, що побічно свідчить про розгром озброєних груп РФ, які воюють на боці режиму Асада.
З цього приводу додамо, що офіційних підтверджень з боку Москви немає, проте деякі російські військкори пишуть, що група "російських фахівців потрапила в оточення", та є інформація про втрати. Також наголошується, що в момент удару достатньої кількості сил САА для його відбиття під рукою не виявилося, і ті, хто оборонявся, побігли, відкриваючи нападникам дорогу для швидких глибоких проривів уперед.
Низька щільність сил сирійської армії на цій ділянці не дозволяє організувати впевнену оборону, пишуть російські джерела. Крім того, САА відчуває серйозні проблеми з паливом на тлі економічної кризи. Через це вже ввечері 27 листопада з'явилися повідомлення, що повстанцям вдалося взяти під контроль 17 зайнятих сіл на захід від Алеппо.
Тим часом опір з боку урядових сил все ж був — у бій вступила артилерія армії Асада, а також російська авіація.
Розвиток подій
Наступного дня наступальна операція повстанських угруповань на чолі з ХТШ на позиції режиму Асада продовжилася. 28 листопада вони розгорнули другий наступ південніше, в районі міста Серакіб, де проживають кілька десятків тисяч жителів.
За інформацією видання Financial Times повстанці Сирії вже звільнили від армії Асада 15 населених пунктів, а також убили одного з високопоставлених командирів Ірану. Імовірно, це бригадний генерал КВІР Кейумерс Пурхашимі, який виконував роль "військового радника".
Згідно з картографічними даними ресурсу Levant24, до вечора четверга повстанці зайняли щонайменше ще три населені пункти та вийшли буквально до околиць міста Алеппо. Повстанці зривають портрети Башара Асада з вулиць, а також символіку, пов'язану з Росією.
Також повідомлялося, що повстанці перерізали найважливішу трасу М5, що з'єднує промисловий центр Алеппо з центральною областю Хама, що завдало відчутного удару по логістичних можливостях САА. Річ у тім, що контроль над цією дорогою має стратегічне значення для всіх сторін конфлікту. Для армії Асада вона слугує основним маршрутом постачання військ, а для опозиції — засобом тиску на Дамаск. Захоплення дороги серйозно ускладнило логістику урядових сил, обмеживши їхні можливості для оперативного маневру і перекидання ресурсів.
Зазначимо, що на момент публікації стало відомо, що сили повстанців уже увійшли в межі міста Алеппо, що підтверджує прорив і стрімке їхнє просування. Профільні ресурси публікують перші кадри входження з відповідними коментарями.
"Ми закликаємо наших співгромадян у вільному Алеппо до співпраці з їхніми синами, повстанцями, щоб позбутися злочинного режиму та вигнати його", — цитують слова повстанців.
Геополітичні наслідки
Ситуація на півночі Сирії привернула увагу світових гравців, які вже багато років беруть активну участь у сирійському конфлікті. Наступ джихадистських угруповань, захоплення ключових ділянок траси M5 і просування до Алеппо стали серйозним викликом для всіх сторін, що мають інтереси в регіоні.
Росія, один із головних союзників Башара Асада, опинилася перед складним завданням. Попри завдані авіаудари по позиціях бойовиків, її можливості підтримувати сирійську армію істотно обмежені.
Річ у тім що війна в Україні вимагає значних ресурсів, що звужує можливості Москви в Сирії. Раніше найманці з ПВК "Вагнер" відігравали ключову роль у стабілізації фронту, але тепер їхня присутність мінімальна, а лідер групи Євген Пригожин, який був значущою фігурою в сирійській кампанії, імовірно, загинув. Втрата контролю над стратегічною трасою M5 може підірвати позиції режиму Асада, що є серйозною загрозою для Росії, яка вклала значні ресурси в підтримку сирійського уряду.
У цей же момент Туреччина продовжує активно впливати на перебіг подій. Є припущення, що угруповання, які беруть участь у наступі, тісно пов'язані з Анкарою, що відзначає її прагнення зміцнити позиції на півночі Сирії. Туреччина завжди розглядала північні райони як зону своїх стратегічних інтересів і активно підтримувала опозицію. Однак її дії ризикують ускладнити відносини з Росією. Попри раніше досягнуті домовленості щодо Ідлібу, Анкара, схоже, дедалі більше зміцнює свої альянси з антиасадівськими силами.
Сполучені Штати, своєю чергою, продемонстрували рішучість у забезпеченні безпеки своїх інтересів у регіоні. Нещодавні авіаудари по базах проіранських угруповань у провінції Хомс стали відповіддю на потенційні загрози американським військовим базам. Військове керівництво США при цьому заявило, що такі дії необхідні для запобігання атакам з боку сил, підтримуваних Іраном.
Іран, який традиційно підтримує режим Асада, також зіткнувся із серйозними викликами. Його ключові союзники, як-от "Хезболла", зазнали втрат від ізраїльських авіаударів у Лівані та Сирії. Так ізраїльська армія підтвердила ліквідацію високопоставленого командира "Хезболли" Ібрагіма Акіла. Тож послаблення проіранських сил робить позиції Дамаска ще більш вразливими, особливо на тлі ескалації конфлікту з опозицією.
Таким чином, загострення на півночі Сирії демонструє, як внутрішні бойові дії впливають на геополітичну розстановку сил на Близькому Сході. Захоплення повстанцями траси M5 не тільки ускладнило становище армії Асада, а й стало лакмусовим папірцем, що показує, наскільки змінився баланс сил у регіоні. Усі геополітичні гравці тепер змушені переглядати свої стратегії в умовах нового витка протистояння.
Нагадаємо, за непідтвердженими даними, Башар Асад, який є президентом Сирії з 2000 року, екстрено прибув до Росії у зв'язку з наступом на Алеппо. Однак канал Halab Today, який опублікував інформацію, послався на "неназвані джерела".
Чутки прокоментував спікер президента РФ Дмитро Пєсков, точніше він відмовився від будь-яких коментарів.
"Мені нічого сказати з цього питання", — сказав представник Кремля журналістам.
Водночас він додав, що наступ повстанських сил є "зазіханням на суверенітет Сирії в цьому регіоні".
"Ми виступаємо за те, щоб влада Сирії скоріше навела лад у цьому районі і відновила конституційний порядок", — сказав Пєсков.