"Намагалися нас оточити": кулеметник 128-ї бригади розповів про короткий бій з "кадирівцями"
Бійці 128 бригади змогли відбити штурм "кадирівців" на одному з напрямків. Окупанти зайшли раптово на їхні позиції і намагалися оточити українських захисників.
Про це розповів боєць 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Михайло із позивним "Вовк".
Чоловік розповідає, що як штурмовик неодноразово зустрічався віч-на-віч з російськими окупантами, а одного разу майже впритул зустрівся з "кадирівцями", які прийшли штурмувати їхні позиції.
"Найближче бачив росіянина за 10 метрів. І прошив його з кулемета, аж іскри полетіли. Це був "ахматівець". Тоді троє їх намагалися нас оточити, підібралися й зайняли позиції під деревами. До речі, пам’ятаю їхні позивні, бо ми мали трофейні рації й слухали їх. Скількох їх убив? Не рахував, та це й неможливо. Бувало, косиш їхню посадку за 200 метрів із кулемета, який має прицільну дальність півтора кілометра, то звідки знати, що там залишилося?" — розповів Вовк.
Михайлові 31 рік, він родом із села Горонда Мукачівського району. Строкову службу проходив у 2012-му в спецпідрозділі, який називали "Караульні вовки".
"У мене чуйка є, можу кілька діб не спати й добре бачу вночі, тому Вовк", — пояснив Михайло.
Чоловік на війні майже 10 років. До цього був в АТО, на якийсь час демобілізувався і шукав себе у цивільному житті. Однак мирні професії не зайшли, постійно тягнуло на фронт, тому в 2017році підписав контракт із ЗСУ. Певний період служив у одній зі львівських бригад, а далі перевівся в "рідну" 128 ОГШБр і з тих пір безперервно тут. Зараз Михайло служить у гірсько-штурмовій роті і є одним із найдосвідченіших бійців свого підрозділу.
"У мене багато спеціальностей – вмію поводитися з БМП, колись навіть на САУ (самохідна артилерійська установка) працював, тому розбираюся і в артилерії. А тут найчастіше із СПГ (станковий протитанковий гранатомет) та кулеметами – "покемоном" (кулемет Калашникова), ДШК (великокаліберний кулемет радянського зразка), Minimi (натівський ручний кулемет бельгійського виробництва), — розповідає "Вовк".
Михайла чекають з війни батьки, а також дружина й дві прийомні доньки. Вони його найбільша мотивація.
"Дружина зараз працює за кордоном, вона не хоче, щоб усе було тільки моїм коштом. Так що мені з нею пощастило. А за дівчатами доглядає теща. Вони мені як рідні. Дружина і доньки з Одещини, але після війни ми переїдемо на Закарпаття й будемо жити в мене на Мукачівщині", — каже військовий.
Нагадаємо, що боєць 59-ї бригади ЗСУ Дмитро Чавалах 2 місяці ховався в окупованому Херсоні після того, як його підрозділ був розбитий, а він отримав поранення. Визволяли його співробітники СБУ.
Також повідомлялося, що боєць НГУ майже наосліп 3 доби добирався до точки евакуації.