Поранений водій і жодної краплі бензину: боєць згадав вихід з напівоточення під Курськом
Сержант Вадим Рибчинський розповів про випадок, після якого його і побратимів нагородили орденами. Тоді військові перебували на території ворога, і російські бійці опинились у них за спиною.
Деталями військовослужбовець 8-ї окремої бригади зв’язку ЗСУ Вадим Рибчинський поділився в інтерв’ю "АрміяInform" від 2 червня.
"Як зв’язківцю мені доводилося різні задачі виконувати. "Прошивали" рації, забезпечували зв’язок з ретранслятором. У мене, як раз, більша частина роботи — це релейний зв’язок. А в Курській області почали опановувати ще й LTE-зв’язок", — повідомив.
У день виходу зв’язківцю довелося нести не лише боєкомплект, автомат і бронежилет, але 15-кілограмову радіостанцію "Либідь" у рюкзаку. В певний момент ЗС РФ оточили позицію українців майже з трьох боків.
"В один з днів ворог пішов у наступ. До цього вони штурмували Любимівку, у якій згодом закріпились. Противник накопичив сили, маючи декілька танків та БТР. Вони пішли вперед, і так сталося, що ворожі штурмові групи нас обстріляли та поїхали повз, далі на прорив. Скоріше за все, в них була задача зайти поглибше та закріплятися. Тому ми й залишились у напівоточенні. Бо по факту ворог був вже у нас за спиною", — пояснив Рибчинський.
Коли командування зрозуміло, що за таких умов далі забезпечувати зв’язок неможливо, воїнам наказали виходити. Hummer ЗСУ був частково уражений після влучання міни, а пального не було. Тому військові пішли пішки, попередивши суміжні підрозділи про перехід на інші частоти.
"З нами були люди з інших бригад. Так сталося, що вони потрапили під обстріли, і там було двоє поранених. У одного суміжного підрозділу машина була пошкоджена, але ми поміняли там колесо, закрили дірку на радіаторі. І водій погодився вивезти цих поранених. Під час виїзду вони потрапили під обстріл, водія поранило, але він упорався і довіз таки хлопців", — згадав сержант.
Українці намагалися триматися лісу, адже усюди літали ворожі "пташки". Рибчинський постійно був на зв’язку з командуванням, яке ставило задачі. Воїни між собою вирішували, як їх реалізовувати.
"Вважаю, що було б правильно згадати побратимів, із якими я там був. Оскільки без них ми б не справились: це і Максим Добровольський, і Попович Павло", — підкреслив зв’язківець.
Згадані ним побратими були нагороджені орденами "За мужність" 3-го ступеня. Він сам невдовзі після виходу з напівоточення був нагороджений орденом Богдана Хмельницького.
Нагадаємо, раніше своєю історією з Курщини ділився десантник "Лаваш", який провів на території ворога 25 днів поспіль. Він згадав, як відбивався від ЗС РФ пораненим, врятував собі й побратимам життя хитрістю, а також біг кілометр на адреналіні.
Командування ДШВ 31 травня інформувало, що на Курському напрямку взяли у полон десяток бійців ЗС РФ. У Росії солдатам погрожували, негуманно з ними поводились та чинили психологічний тиск.