Воднева бомба: як страх США перед СРСР породив зброю геноцидного масштабу (відео)
Воднева бомба — найпотужніша зброя часів "холодної війни", здатна зносити будівлі у радіусі десятків кілометрів. Американський фізик Роберт Оппенгеймер не підтримував ідею таких "супербомб", оскільки вони можуть геноцидно винищити цілі регіони. Фокус розповідає, яким був шлях до створення водневої (термоядерної) бомби та чому до появи такої зброї причетний страх США перед СРСР.
31 січня 1950 року у Вашингтоні не дослухались до думки Оппенгеймера. Натомість американці повернулись до винаходу іншого фізика — Едварда Теллера, який марив термоядерним синтезом, завдяки якому палають зірки. Через це рішення сьогодні арсенали ядерних країн "тріщать" від тисяч смертоносних боєголовок. Фокус вирішив розібратись, що сталось у Білому домі понад 70 років тому та що рухало тодішнім президентом США Гарі Труменом.
Ядерна зброя — рішення Трумена 31 січня 1950 року
Гаррі Трумен дозволив Комісії з атомної енергії провести випробування термоядерної бомби через вісім років після перших заяв Едварда Теллера. Ще у 1942 році фізик запропонував працювати над "супербомбою" на основі злиття ізотопів водню. Створити її швидко не вийшло, оскільки не придумали, як втілити у життя пристрій для запуску реакції. Тому першу ядерну бомбу, але на основі реакції поділу урану, створили під керівництвом Оппенгеймера у Манхеттенському проєкті.
Звичайні ядерні бомби мали потужність в десятки кілотонн, тоді як термоядерні — мегатонни. Втім, вважалось, що 10-20 кілотонн достатньо, щоб налякати "росіян", як називали на Заході владу в СРСР. Втім вже 1950 році ситуація змінилась: Москва отримала секрет ядерної зброї від шпигуна Клауса Фукса та у 1949 році провела перші випробування у Семипалатинську.
Врешті 31 січня 1950 року Трумен зібрав засідання підкомітету Національної ради безпеки та, як пишуть західні історики, запитав "чи можуть росіяни це [ядерну бомбу — ред.] зробити?" Оскільки відповідь була ствердна, то президент США скасував усі обмеження.
"Я доручив Комісії з атомної енергії продовжувати роботу над усіма формами атомної зброї, включно з так званою водневою або супербомбою", — сказав Трумен.
Вже у 1952 році відбувся перший термоядерний вибух — підірвали бомбу Ivy Mike на 10,4 мегатонни. Почалась "гонка озброєнь" і СРСР провело аналогічні випробування вже наступного року.
Термоядерна бомба — смертоносний винахід інженерів
Термоядерна бомба — зброя, вибухова сила якої — це результат ланцюгової реакції злиття ізотопів водню (тритію та дейтерію). Ці реакції відбуваються в ядрах зірок і вивільняють велику кількість енергії. Внаслідок детонації такої бомби вибухова хвиля зносить будівлі в радіусі 5-9 кілометрів. Також виділяється світло, яке випалює сітківку на відстані 20-30 км, тепло (випалює все живе і горюче) та з'являються радіоактивні опади (забруднюють повітря, воду та ґрунт).
Проблема створення "супербомби" полягала у тому, що для злиття легких ядер (дейтерій та тритій) у важчі (гелій) необхідна температура в мільйони градусів, яка існує в середині зірок. Вчені мали вигадати спосіб відтворити такі умови на Землі. Для цього вирішили використати енергію, яка вивільняється під час розпаду або поділу ядер урану, — тобто енергію "звичайної" атомної бомби. Крім того, замість дейтерію та тритію використали дейтерид літію-6. Фізики вигадали, як втілити у життя цю ідею, і в підсумку отримали термоядерну бомбу, яка у сотні разів потужніша за звичайну.
Смертоносність водневої бомби
На порталі Nuclearsecrecy можна змоделювати термоядерний вибух, щоб оцінити реальні масштаби руйнувань після термоядерного вибуху. Наприклад, якщо підірвати американську бомбу W88 потужністю 475 кт, то повністю знесе будинки в радіусі 2-2,5 км, люди отримають важкі опіки в радіусі 7-9 км, вируватимуть пожежі та вогняні бурі — в радіусі 12-15 км. Якщо ж ідеться про "Цар Бомбу" потужністю 50 Мт, то повне знесення — 20 км, пошкодження сітківки — десятки-сотні км, важкі опіки — 100 км. Радіоактивні речовини, які розсіюються під час термоядерного вибуху, — ті ж самі, що і для атомної бомби: I-131 (період напіврозпаду 8 днів), Cs-137 (30 років), Sr-90 (29 років), Ru-106 (369 днів), Ce-144 (284 дні), Pm-147 (2,6 роки) та ін.
Угода про ядерну зброю
На сьогодні у світі є 12 321 ядерних боєголовок (майже усі — термоядерні), при чому на початку 2026 року більш як 2 тис. з них перебувають у стані підвищеної бойової готовності, повідомили аналітики порталу FAS. Тим часом медіа Reuters 30 січня нагадало, що 5 лютого закінчується термін дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III) між США та РФ. Москва призупинила дію договору у 2023 році, але президент РФ Володимир Путін начебто пропонував президенту США продовжити домовленості ще на рік. Медіа наголосило, що якщо рішення не буде, то дві держави з найбільшою кількістю ядерної зброї вперше стануть безконтрольними.
Зазначимо, 16 травня Фокус писав про смерть американського інженера Річарда Гарвіна, який створив першу термоядерну бомбу. Автор тисяч термоядерних боєголовок помер у 97 років. Коли Гарвіну було 23, він на власні очі побачив перший термоядерний вибух на атолі Еніветок потужністю 10,4 мегатонни.
Нагадуємо, у січні президент США Дональд Трамп пригрозив вдарити по Ірану: серед озвучених причин — ядерна угода, яку відкидає аятола Алі Хаменеї.