У РФ виробництво снарядів зросло у 17 разів: розвідка припускає, що Путін готується до нової війни
Росія за кілька років у понад 17 разів наростила виробництво артилерійських боєприпасів і вже виготовляє близько 7 мільйонів снарядів на рік. Частину цього ресурсу Кремль спрямовує не лише на фронт в Україні, а й на відновлення стратегічних резервів.
Про це повідомила Естонська розвідка у звіті за 2026 рік. Як зазначається у документі, після 2021 року російський оборонно-промисловий комплекс різко наростив випуск боєприпасів великого калібру.
Перший етап зростання у 2022–2023 роках забезпечили за рахунок запуску раніше невикористаних виробничих ліній, а вже наступний етап став можливим завдяки масштабному фінансуванню та розширенню підприємств, задіяних у виготовленні снарядів.
Таке збільшення обсягів дозволило російській армії підтримувати інтенсивні обстріли. Якщо навесні 2022 року під час активних наступальних дій добові витрати сягали 60 тисяч пострілів, то згодом вони знизилися та закріпилися в межах 10–15 тисяч на день.
"Ключовим фактором, що впливає на витрати, є стратегічні запаси боєприпасів Росії, які до вторгнення 2022 року оцінювалися в 20 мільйонів снарядів, ракет та мінометів. Оскільки російські війська витратили більшу частину цих резервів протягом перших двох років війни, згодом вони були змушені нормувати використання боєприпасів", — зазначають у звіті.
За підрахунками розвідки, у 2025 році Росія виготовила близько 7 мільйонів снарядів, мін і реактивних боєприпасів, з них
- 3,4 мільйона становили снаряди для гаубиць калібрів 122, 152 і 203 мм;
- ще 2,3 мільйона — мінометні міни калібрів 120 і 240 мм;
- для танків і бойових машин піхоти випущено приблизно 800 тисяч боєприпасів;
- а для реактивних систем залпового вогню — близько пів мільйона.
Також у документі пояснюють, що фінансування цих закупівель обійшлося російському бюджету приблизно у 1 трильйон рублів, а це понад 10 мільярдам євро. Водночас вартість окремих позицій залишається низькою у порівнянні із західними аналогами. Зокрема, 152-мм снаряд старого типу коштує для держави менш як 100 тисяч рублів.
"Такі низькі ціни досягаються за рахунок прибутковості державних підприємств, що входять до ланцюга поставок, і всі вони залежать від регулярних субсидій та іншої державної підтримки", — пишуть аналітики.
Паралельно Москва активно залучає зовнішні поставки, і з 2023 року Росія отримала від Ірану та Північної Кореї від 5 до 7 мільйонів снарядів. За оцінками української сторони, у другій половині 2025 року північнокорейські боєприпаси могли покривати до половини щоденних потреб російської артилерії на фронті.
"З огляду на таке зростання виробництва та значний імпорт, Росія, ймовірно, зможе поповнити частину своїх стратегічних резервів артилерійських боєприпасів навіть під час війни проти України. Для Кремля підтримка таких резервів майже напевно є критично важливим елементом планування потенційних майбутніх конфліктів", — наголосили у звіті.
Чим унікальне виробництво вибухових речовин у РФ
Окремий розділ документа присвячений вибуховим речовинам. Зокрема, центральну роль у цьому секторі відіграє компанія "Спецхімія", яка входить до структури державного концерну "Ростех" і координує роботу близько десяти підприємств. До 2022 року російська порохова галузь майже повністю залежала від імпортної бавовняної целюлози з Центральної Азії.
Починаючи з 2023 року, у РФ розгорнули виробництво нітроцелюлози з деревної та лляної сировини власного походження. За оцінкою розвідки, ці заходи дозволили частково замістити імпорт і знизити вразливість до санкцій. Водночас повністю усунути залежність від зовнішніх поставок поки що не вдалося.
Найвразливішими елементами виробництва боєприпасів у Росії є концентрована азотна кислота та "меланж", які виготовляються лише на кількох заводах у Березниках і Новомосковську. Будь-які перебої на цих підприємствах можуть серйозно зупинити весь ланцюг виробництва боєприпасів.
При цьому ці заводи не потрапляють під санкції ЄС, бо одночасно виробляють азотні добрива. Введення обмежень для них могло б загрожувати глобальному постачанню продуктів, особливо враховуючи, що виробництво добрив у Європі з 2021 по 2024 рік впало на 14%.
Раніше Фокус писав, що, незважаючи на дію міжнародних санкцій, Росія й надалі активно збільшує обсяги виробництва артилерійських снарядів і ствольної артилерії. Оновлення та технічне переоснащення стратегічних оборонних підприємств здійснюється із залученням обладнання іноземного походження, зокрема з країн Європи та Тайваню.
Водночас чеська ініціатива із закупівлі боєприпасів для України стикається з браком коштів і поки не може бути реалізована в повному обсязі. Із передбачених п’яти мільярдів євро партнерам вдалося акумулювати лише 1,4 мільярда, що суттєво обмежує масштаби постачання.