Ан-26 впав в Криму одразу після зльоту: експерт розкрив можливі причини катастрофи (відео)

Про це розповів військовий експерт, колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов в ефірі Радіо NV. Він зауважив, що катастрофа сталася в районі Бельбекської долини — місцевості, яку кримчани добре знають як передмістя Севастополя. За попередніми оцінками, літак Ан-26 міг розбитися практично відразу після зльоту з однойменного військового аеродрому, однак для встановлення точних причин потрібен час.

"Що ж стосується руйнування Ан-26, то це сталося неподалік Бельбекської долини. Кримчани добре знають, що це фактично передмістя Севастополя. А вже, скоріше за все, той самий Ан-26 йшов на зліт з аеродрому Бельбек. Дізнаємось трохи згодом деталі. Думаю, що зазвичай потрібен певний проміжок часу, щоб дізнатися більше деталей про цю катастрофу", — зазначив він.

За словами експерта, на борту перебували 29 осіб — шість членів екіпажу та 23 пасажири. Він наголосив, що у військовій авіації не перевозять випадкових людей, отже всі пасажири, найімовірніше, були військовослужбовцями або особами, залученими до виконання відповідних завдань.

Крім того, Селезньов підкреслив, що подібні інциденти можуть бути наслідком інтенсивної експлуатації авіаційної техніки російською армією. За його словами, активне використання авіаційного компонента поступово виснажує ресурс літаків і збільшує ризик аварій.

"Це дуже важливо, бо ворог, коли активно застосовує авіаційну компоненту, має розуміти, що відбувається вичерпання ресурсного потенціалу цієї авіаційної техніки. І досить часто вона просто падає", — пояснив експерт.

Також він прокоментував інші втрати російської авіації, зокрема ситуацію з винищувачем-бомбардувальником Су-34. За його словами, офіційної інформації щодо причин його втрати наразі немає, однак він не виключає, що до цього могли бути причетні Сили оборони України.

"Я б посперечався щодо недотичності українських сил оборони до нищення ворожого бомбардувальника Су-34. Там, до речі, росіяни втратили не лише той літак, а й пілота, який ним керував", — зазначив Селезньов.

Експерт також звернув увагу на удари по військовому аеродрому "Ханська" поблизу Майкопа, які, за його словами, були настільки потужними, що їх наслідки фіксували супутникові системи. Він наголосив, що такі удари є частиною системної та методичної роботи українських Сил оборони.

"Системна та методична робота українських сил оборони, спрямована на руйнацію бойового потенціалу російської армії, продовжується. Це складова планомірної діяльності, яка має на меті донести ворогу, що він не зможе силою зброї змінити ситуацію на полі бою", — підкреслив він.

За словами Селезньова, Росія значною мірою покладається саме на авіаційний компонент у війні проти України. Зокрема, у щоденних зведеннях Генерального штабу ЗСУ регулярно фіксується застосування керованих авіаційних бомб (КАБів), які становлять серйозну загрозу для українських позицій.

"Ворог покладається на авіаційну компоненту досить серйозно. Серед цифр, які ми щодня бачимо у зведеннях Генштабу, є інформація про застосування ворогом керованих авіаційних бомб, носіями яких є ті самі фронтові бомбардувальники Су-34. А отже, чим більше таких літаків ми знищимо, тим менше КАБів буде прилітати на голови наших захисників", — наголосив експерт.

Водночас він акцентував, що удари по військових об’єктах у глибині території РФ, включно з аеродромами, нафтобазами та підприємствами хімічної промисловості, мають комплексний ефект. Йдеться не лише про знищення техніки чи інфраструктури, а й про підрив економічних можливостей Росії забезпечувати війну ресурсами.

За його словами, останні події, включаючи пожежі на об’єктах нафтопереробної інфраструктури, свідчать про те, що такі удари є регулярними та мають накопичувальний ефект. У деяких випадках масштаби пожеж настільки значні, що їх складно локалізувати через високі температури та одночасне займання кількох резервуарів.

Крім того, експерт звернув увагу на ефективність українських ударів по логістиці противника, зокрема знищення автомобільної техніки та використання безпілотників для ураження цілей на глибині до 80–100 кілометрів від лінії фронту. Це, за його словами, ускладнює постачання ресурсів для російських підрозділів і безпосередньо впливає на їхню боєздатність.

"У такий спосіб ми поступово, системно та планомірно виносимо логістику переднього краю та ближньої фронтової зони противника. Відсутність транспорту, який знищується ударами дронів, призводить до затримок у постачанні ресурсів, необхідних для ведення бойових дій", — підсумував Селезньов.

Нагадаємо, що ввечері 31 березня над тимчасово окупованим Кримом було втрачено зв’язок із військово-транспортним літаком Ан-26 РФ, який виконував плановий політ. За попередніми даними, на борту перебували щонайменше 30 осіб.

Згодом, у російські ЗМІ заявили, що літак міг впасти на території Бельбекської долини Бахчисарайського району. Крім того, видання "ТАСС" припускає, що літак нібито врізався у скелю, тому й сталася аварія.