Лукашенко опинився "на шпагаті": експерт пояснив причини його нових заяв про мобілізацію
Російські війська не припиняли боїв на фронті під час оголошеного Кремлем "перемир’я" до 9 травня, а Білорусь на тлі нестачі ресурсів у російській армії заговорила про "точкову мобілізацію". Росії бракує сил для реалізації планів Володимира Путіна щодо швидкого завершення війни.
Про це повідомив керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук в ефірі телеканалу FREEДОМ.
За його словами, так зване "триденне перемир’я" фактично існувало лише для того, щоб "по Червоній площі нічого не прилетіло".
Експерт зазначив, що на фронті російські війська продовжували наступальні дії та використовували паузу для накопичення сил і ротацій. За його словами, найбільш активними залишалися Покровсько-Мирноградський і Костянтинівський напрямки на Донеччині, а також Гуляйпільський напрямок у Запорізькій області.
"На ключових ділянках, які для них важливі, росіяни не змінювали тактики та лізли в бій. Це ще раз підтверджує, що Путін не був і не зацікавлений у припиненні бойових дій", — сказав Лакійчук.
Він також прокоментував заяву Олександра Лукашенка про "точкову мобілізацію" окремих підрозділів у Білорусі для підготовки до можливого конфлікту. На думку експерта, така риторика пов’язана з тим, що Кремлю потрібні додаткові ресурси для продовження війни проти України.
"Російської армії недостатньо для путінських задумів швидкого завершення війни та капітуляції України. Сили оборони швидко скорочують її ресурси, тому Путіну потрібні зовнішні резерви", — пояснив Лакійчук.
За його словами, одним із джерел таких ресурсів є Північна Корея. Лакійчук нагадав, що Кім Чен Ин перед 9 травня заявляв про відправлення північнокорейських громадян до Росії для участі у війні проти України, однак, за словами експерта, лідер КНДР "просить занадто високу ціну", яку Москва не може заплатити.
Ще одним можливим ресурсом для Кремля він назвав білоруську армію. Водночас Лукашенко, за словами експерта, не зацікавлений у прямому втягуванні Білорусі у війну, бо армія є основою його влади.
"Він опинився на шпагаті. З одного боку, повинен показати Путіну готовність підтримати агресію проти України, а з іншого — втриматися на багнетах власних силовиків", — зазначив Лакійчук.
Окремо експерт прокоментував ефективність української ППО після заяви міністра оборони України про збиття 80% російських ракет і 90% дронів. За словами Лакійчука, показник понад 60% уже вважається високим, а понад 80% — "відмінним", однак ситуація залежить від типу цілей.
Він пояснив, що Україна ефективніше збиває дрони та частину ракет, тоді як найбільшу загрозу продовжують становити балістичні ракети. Лакійчук також зазначив, що український досвід боротьби з безпілотниками вже став важливим для європейських партнерів, оскільки "ніхто у світі ще не має достатнього досвіду протидії таким загрозам".
Нагадаємо, Financial Times із посиланням на джерела повідомило, що Кремль нібито розраховує повністю захопити Донбас до осені, після чого може висунути нові територіальні вимоги до України. За даними видання, йдеться, зокрема, про Херсонську та Запорізьку області, які Росія оголосила анексованими ще у 2022 році.
Раніше видання Nikkei Asia повідомило, що Північна Корея могла заробити до 13,8 мільярда доларів завдяки військовій підтримці Росії у війні проти України. За даними південнокорейської розвідки, КНДР постачала Москві артилерійські снаряди, ракети KN-23 та відправила тисячі військових, а в обмін, ймовірно, отримує валюту, енергоносії та військові технології.