"Хартія" потрапила у скандал: що кажуть військові та цивільні про співпрацю корпусу з Єрмаком
Корпус "Хартія" долучився до програми "Адвокат+", яка має забезпечувати військовослужбовців безкоштовною юридичною допомогою, однак рішення спричинило бурхливу дискусію в українському суспільстві. Причиною стало те, що програму пов’язують із колишнім головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, якому повідомили про підозру у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом.
Про приєднання до ініціативи пресслужба корпусу повідомила ввечері 14 серпня. До "Адвокат+" долучилися всі вісім підрозділів "Хартії" — шість бригад і два полки, а адвокати програми вже розпочали роботу з військовослужбовцями.
Йдеться про ініціативу, покликану забезпечити бійцям доступ до юридичної допомоги безпосередньо у військових підрозділах. На практиці це може стосуватися широкого кола питань, з якими військові та їхні родини стикаються під час служби.
Однак саме вибір цієї програми став причиною критики. Зокрема, "Адвокат+" пов’язують із комітетом Національної асоціації адвокатів України, який очолює Андрій Єрмак. На тлі кримінального провадження щодо нього частина військових, ветеранів та активістів поставила під сумнів репутаційну доцільність такої співпраці.
Фокус зібрав реакції військовослужбовців, ветеранів та громадських активістів, а також пояснення представників "Хартії" і реакцію користувачів соцмереж.
Скандал через співпрацю "Хартії" та Єрмака: кажуть військові та активісти
Одним із найпомітніших коментарів стала реакція письменника та військовослужбовця бригади НГУ "Хартія" Сергія Жадана. Він прямо заявив, що особисто не бачить різниці між "адвокатом Єрмаком" та "адвокатом Медведчуком", і додав, що не хотів би, аби його інтереси представляла така людина.
Водночас позиція Жадана не зводилася лише до критики. Він наголосив, що не вважає правильним відхрещуватися від своїх, а тому очікує від керівництва корпусу чіткої та відкритої комунікації щодо ситуації.
Письменник підкреслив, що "Хартія" — це не лише її командування чи окремі публічні рішення. За назвою корпусу стоїть досвід, робота та бойові заслуги тисяч військовослужбовців і командирів, тому, на його думку, усе це не можна знецінювати або ставити під сумнів через репутаційні суперечки навколо окремих людей.
Не менш жорстко висловився український ветеран і громадський активіст Олег Симороз. Він наголосив, що в Україні має працювати інститут репутації, оскільки саме він, на його переконання, є однією з основ нормального суспільства. А репутація "Хартії" здобувалася роками — мужністю, героїзмом і кров’ю її військовослужбовців. Саме тому він вважає, що жоден командир не має права ризикувати нею заради потенційних переваг, якими б привабливими вони не здавалися.
На думку ветерана, репутаційна шкода від співпраці з людиною, яка має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, є неспівмірною з можливими вигодами від програми. Він також наголосив, що не готовий виправдовувати подібні рішення аргументами на кшталт "так склалися обставини" або "так треба".
"Я маю право на цей текст, бо дуже добре знаю, що таке бажання різноманітних чортів вплинути на тебе, отримати лояльність. Жодного разу в житті я не пішов і ніколи не піду на цю угоду із совістю, бо репутація – це база, якщо ти хочеш змін в країні і якщо ти розраховуєш на підтримку суспільства", — додав він.
Водночас військовий та громадський активіст Сергій Гнезділов запропонував не зводити всю історію винятково до питання особи Єрмака. Він заявив, що не став би називати долучення "Хартії" спробою "відбілювання" колишнього голови ОП, адже сама ідея юридичної допомоги військовослужбовцям є корисною.
За словами Гнезділова, адвокат, який може безпосередньо допомогти військовому розібратися з юридичною проблемою, — це далеко не зайва послуга. Він звернув увагу, що за інформацією НААУ, програмою вже користуються понад 20 військових підрозділів.
У своєму дописі активіст провів чітку межу між користю програми та оцінкою самого Єрмака. На його думку, за юридичну допомогу можна подякувати, але питання щодо кримінальних звинувачень проти колишнього посадовця мають вирішуватися виключно в рамках неупередженого судового процесу.
"Зрозуміло, що хороші штуки не мають закривати погані штуки. Тому, за адвокатську допомогу Єрмаку Оболеньский подякував, а в тому, в чому його звинувачують має безпристрасно розібратись українських суд та винести справедливий і неупереджений вирок", — написав він.
Що кажуть у "Хартії" стосовно скандалу
Публічно відреагував на ситуацію і засновник "Хартії" Всеволод Кожемяко, і написав у своїй публікації на сторінці у Facebook, шо сам дізнався про візит Андрія Єрмака до підрозділу з інформаційних ресурсів корпусу.
За словами Кожемяка, останнім часом Єрмак відвідує підрозділи, які перебувають у зоні бойових дій, однак саме "Хартія" першою відкрито повідомила про такий візит. Засновник корпусу наголосив, що рішення командування потрібно оцінювати з урахуванням реалій війни, коли військові керівники змушені шукати додаткові можливості для забезпечення своїх підрозділів.
"Командири військових підрозділів мають робити різноманітні кроки поза межами бойових дій для того, щоб покращити забезпечення свого батальйону, бригади, корпусу і наблизити це забезпечення хоча б до 10-15% від потреби. Тому я не збираюся засуджувати Командування корпусу, або сам посипати голову попілом", — пише засновник корпусу.
Він також закликав суспільство не поспішати знецінювати людей, яких ще вчора поважали за їхню службу. На його думку, репутація "Хартії" створювалася не в соцмережах, а роками бойової роботи, сотнями боїв, важкою працею та втратами.
"Ми, цивільні, довірили цим людям воювати за нас, нести відповідальність за підлеглих і ризик бути вбитими ворогом навіть не військовими методами, а терористом просто на вулиці будь якого міста в своїй країні, що декілька тижнів тому майже не трапилося з Ігор Оболєнський", — йдеться в його дописі.
Своєю чергою командир 2-го корпусу НГУ "Хартія" Ігор Оболєнський вирішив пояснити позицію безпосередньо від себе. Він подякував усім, хто переймається репутацією підрозділу, та наголосив, що вона є результатом роботи тисяч бійців, сержантів і командирів.
Також він нагадав, що у 2023 році Андрій Єрмак був одним із людей, які допомогли "Хартії" на етапі її становлення. За словами командира, він сприяв тому, щоб добровольче формування отримало можливість перетворитися на повноцінний ефективний підрозділ, у який держава могла інвестувати ресурси. Саме тому Оболєнський вважає проявом порядності пам’ятати про допомогу людини незалежно від її нинішньої посади чи репутаційних викликів.
Водночас він підкреслив принципову деталь: участь у "Адвокат+" є добровільною. Тобто військовослужбовці "Хартії" самостійно вирішуватимуть, чи користуватися послугами адвокатів програми.
За словами командира, корпус також відкритий до інших ініціатив, здатних надати військовим якісну юридичну допомогу.
"І наостанок. Мене життя навчило не впадати ані в ідеалізацію, ані в знецінення. Бо "кожен святий має минуле, а кожен грішник – майбутнє". А "Хартія" і надалі результатами на полі бою говоритиме про свої цінності і пріоритети", — пише військовий.
Реакція українців на співпрацю Єрмака та "Хартії"
Тим часом окрема хвиля обговорення виникла у Threads. Користувачі соцмережі активно запитували представників "Хартії", чому для юридичної підтримки військових обрали саме програму, пов’язану з Єрмаком, якщо в Україні працює велика кількість інших адвокатських компаній.
Частина дописувачів називала рішення корпусу репутаційним провалом і заявляла про розчарування "Хартією". Інші звертали увагу на те, що, на їхню думку, формулювання представників корпусу щодо Єрмака фактично дозволяють виправдовувати співпрацю з будь-якою людиною її минулими добрими вчинками.
Деякі користувачі також ставили під сумнів сам факт участі цивільної людини, яка перебуває під кримінальним переслідуванням, у заходах, пов’язаних із військовим підрозділом.
Водночас голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін у Threads виступив на захист "Хартії". Він заявив, що дорікати військовим за подібну комунікацію передусім мають цивільні, адже військовослужбовці, за його словами, заради своїх побратимів готові співпрацювати навіть із людьми, яких цивільне суспільство сприймає вкрай негативно.
Зокрема, Шабунін вважає, що основне питання слід адресувати саме тилу. На його думку, якби цивільні належним чином виконували свою частину роботи, військовим не доводилося б опинятися в ситуаціях, коли для отримання необхідної допомоги вони змушені взаємодіяти з неоднозначними публічними фігурами.
"От кому має бути соромно за цю ситуацію, то це – цивільним. Бо це ми не зробили свою роботу в тилу, якщо в чорта Зеленського (Єрмака) вистачає нахабства просити про такі комунікації в Хартії. Нам має бути соромно, а не військовим", — зазначає Шабунін.
До дискусії долучився і комік Антон Тимошенко. Він відреагував на історію іронічним коментарем про те, що не розуміє, навіщо "Хартії" юрист, "у якого скоро буде право лише на один дзвінок".
Нагадаємо, що в липні Андрій Єрмак відвідав пункт управління головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського в одній із прифронтових областей. За даними джерел "Української правди", візит відбувся на тлі відставки міністра оборони Михайла Федорова та його публічного конфлікту із Сирським.
Згодом у НАБУ пояснили, що дозвіл на виїзд Андрія Єрмака за межі Києва надали для участі у проєкті "Адвокат+" та надання юридичної допомоги військовослужбовцям, а не для зустрічі з Олександром Сирським. Водночас в Антикорупційному центрі "Межа" звернули увагу, що Єрмак зустрівся з головнокомандувачем саме під час цієї поїздки.