Трамп оголосив про домовленість щодо енергетики: що погодилися зробити Україна та РФ
Україна та Росія нібито погодилися припинити атаки на енергетичну інфраструктуру. Про таку взаємну домовленість у межах підготовки до переговорів повідомив Дональд Трамп.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах, а Росія — погодилася на аналогічне зобов’язання щодо української енергетики. Заява пролунала на тлі обговорення можливого нового етапу переговорів щодо припинення війни. За словами Трампа, йдеться про взаємну домовленість щодо енергетичної інфраструктури. Про це президент США написав в Truth Social.
Також Дональд Трамп додав, що зростання світових цін на дизельне пальне спричинене головним чином конфліктом між Росією та Україною, а не протистоянням США з Іраном.
Водночас у доступних на цей момент повідомленнях немає підтвердження, що сторони уклали окрему письмову угоду або що йдеться про повноцінне припинення ударів по всій енергетичній інфраструктурі.
Чому Дональд Трамп зацікавлений в цій угоді
У неділю, 13 вересня, президент США Дональд Трамп публічно закликав президента України Володимира Зеленського припинити атаки на російські об’єкти, пов’язані з виробництвом дизельного пального.
"Містер Зеленський має зробити одну річ. Він повинен припинити знищувати дизельне пальне в Росії. Нехай вони завдають ударів по інших цілях, але не по дизелю, тому що це викликає дефіцит дизельного пального у світі", — сказав Трамп, спілкуючись з журналістами під час візиту до Ірландії 13 вересня 2026 року.
Варто зазначити, що 11 вересня середня ціна на дизель у США сягнула рекордних $6 за галон. Трамп і члени його адміністрації намагаються зупинити зростання цін на пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США.
В свою чергу, президент України заявив, що Україна потенційно "відкрита до морського та енергетичного перемир'я", однак це питання потребує детальнішого обговорення і висловив намір це зробити на зустрічі з Трампам в Нью-Йорку 21–23 вересня.
Таким чином, на даний момент важливо розділяти заяву Трампа та офіційно підтверджену домовленість сторін. У доступних повідомленнях немає заяви української влади, яка б підтверджувала укладення окремої угоди саме в тому формулюванні, яке озвучив президент США.
Росія підтримала заклик Трампа
У Кремлі вже відреагували на слова американського президента. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва підтримує заклик Трампа до України припинити удари по російській економічній інфраструктурі.
За словами Пєскова, Росія розглядає удари по своїх нафтопереробних підприємствах та іншій економічній інфраструктурі як окреме питання. Водночас Москва продовжує завдавати ударів по українській території, зокрема по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Чому питання енергетичного перемир’я є важливим для РФ
Україна останніми місяцями систематично атакує російську нафтову інфраструктуру далекобійними безпілотниками. Йдеться, зокрема, про нафтопереробні заводи та об’єкти паливної інфраструктури. Ці удари впливають на виробництво й постачання пального в Росії.
За даними Reuters, масштаб українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі вже призвів до помітного скорочення виробництва пального: у липні внутрішній випуск бензину забезпечував лише близько 65% сезонного попиту. За оцінками галузевих джерел і розрахунками Reuters, Росії щодня не вистачало приблизно 40–45 тис. тонн бензину за потреби близько 115–120 тис. тонн на добу, тобто дефіцит становив близько 35%.
Серед найбільших підприємств, роботу яких було порушено атаками, Reuters називав НОРСІ, Омський та Саратовський НПЗ; через зупинки виробництва дефіцит поширився на значну частину регіонів РФ. У серпні паливні проблеми зберігалися: у Москві та області окремі мережі знову запровадили ліміти на продаж бензину — 30 літрів на автомобіль у "Роснефти", 40 літрів на автоматичних АЗС "Газпром нефти" та 50 літрів у "Татнефти".
Окремим серйозним наслідком став удар по Орському НПЗ, який переробляє близько 6 млн тонн нафти на рік: після атаки підприємство повністю зупинилося, а ремонт ключового обладнання може тривати до шести місяців. Росія намагається компенсувати дефіцит забороною експорту пального, використанням запасів та імпортом, зокрема з Білорусі й Індії.
На дизельному ринку наслідки також були помітними: у перші десять днів липня російські відвантаження дизеля та газойлю становили близько 234 тис. барелів на добу, проти 400 тис. барелів у червні та середнього показника 817 тис. барелів на добу у 2025 році.
Нагадаємо, ціни на дизель у Європі вже почали зростати, а український ринок може відчути цей вплив через скорочення пропозиції нафтопродуктів. Експерт Володимир Омельченко пояснив, як ситуація навколо Ормузької протоки та удари України по російських НПЗ можуть позначитися на вартості пального в Україні.
Також ми писали, що ціни на пальне в Україні зростатимуть вже найближчими тижнями.