Боротьба грузинських хлопчиків. Чому в Тбілісі заарештували лідера партії Саакашвілі

Вранці у вівторок 23 лютого (приблизно о 7:30 за місцевим часом) в столиці Грузії поліція приступила до штурму офісу опозиційної партії "Єдиний національний рух", де майже за добу до цього забарикадувався голова політсили Никанор Меліа разом зі своїми прихильниками і журналістами місцевих каналів.

Як видно на кадрах затримання, яке транслював грузинський "Перший канал" зсередини приміщення, десятки правоохоронців буквально "продавили" барикаду з офісних меблів, виламали двері й увірвалися до кабінету лідера "ЄНР". Меліа здався в ту ж хвилину, і навіть встиг попросити своїх прихильників не надавати поліції опору, поки на нього надягали наручники і виводили з будівлі.

Як передав телеканал "Руставі 2", під час штурму силовики застосували сльозогінний (перцевий) газ. На відео чутно, як люди, що знаходилися в офісі, почали кашляти, до того ж відразу після того, як спецназ виламав двері. Деякі з присутніх спробували вибити вікна, щоб запустити в приміщення свіже повітря, інші почали бійку з силовиками. За даними телеканалу, крім Мелії є й інші затримані, імена яких поки не озвучуються.

Фото: ekhokavkaza.com

За що заарештували лідера "ЄНР"

Никанор Меліа, обраний головою "ЄНР" наприкінці 2020 року, проходить як обвинувачений у справі про заворушення 20 червня 2019-го, також відомих як "ніч Гаврилова". Мелії інкримінують організацію та керівництво груповим насильством, а також участь в ньому.

Того ж дня, а точніше в ніч на 21 червня 2019 року грузинські правоохоронці зачистили акцію протесту, яка спонтанно спалахнула після того, як в стінах парламенту відбувся захід "Міжпарламентської асамблеї православ'я". Голова "асамблеї", російський депутат від КПРФ Сергій Гаврилов головував на зазначеному засіданні з місця спікера грузинського парламенту. При цьому, сам захід Гаврилов проводив російською мовою.

У наслідку зіткнень протестувальників та поліції, що відбувалися під будівлею парламенту, постраждали кілька сотень людей. Спочатку Мелію, затриманого під час тих протестів, звільнили під заставу, зобов'язавши політика носити на нозі електронний браслет. Опозиціонер демонстративно зняв свій електронний обмежувач, після чого йому призначили нову заставу, яку Меліа відмовився виплачувати.

Як рішення про арешт Мелії набувало чинності

Півтора роки по тому, 17-го лютого 2021 року, суд у Тбілісі ухвалив заарештувати Никанора Мелію, задовольнивши клопотання Генпрокуратури. За день до цього, 16-го лютого, парламент Грузії проголосував за зняття з політика депутатської недоторканності.

Арешт Мелії, голови найбільшої в країні опозиційної партії, спричинив за собою наслідки, значущі для всієї Грузії: вже 18-го лютого на тлі розбіжностей з однопартійцями оголосив про свою відставку прем'єр-міністр Грузії Георгій Гахарія.

"Я прийняв рішення піти із займаної посади. Звичайно, я вірю і хочу вірити, що цей крок допоможе зменшити поляризацію у політичному просторі нашої країни", — заявив Георгій Гахарія місцевим ЗМІ. Покинути свою посаду Гахарія вирішив, оскільки "поляризація і конфронтація" між керівництвом Грузії та грузинською опозицією, на його думку "є найбільшим ризиком для майбутнього нашої країни, її економічного розвитку та подолання всіх видів криз".

Ще однією причиною відходу Гахарія назвав свою незгоду з рішенням парламенту зняти недоторканність з Мелії. За словами екс-прем'єра, виконання зазначеного заходу, навіть якщо це було визначено законним правосуддям "є неприпустимим", у випадку якщо воно "створює ризик здоров'ю та життю громадян, або провокує в країні політичну ескалацію".

У наслідку країна тимчасово залишилася без голови уряду.

Міжнародна реакція на події в Грузії

Ще через день, 19 лютого, заклопотаність політичними зрушеннями в країні висловив Державний департамент США. У Держдепі натякнули на сумніви в євроатлантичних прагненнях Грузії у зв'язку з рішенням заарештувати Никанора Мелію.

"Ми закликаємо всі сторони проявити стриманість і уникати будь-яких кроків або риторики, які можуть привести до посилення напруженості та насильства", — підкреслив представник зовнішньополітичного відомства США.

Як передає "Європейська правда", в ЄС закликали політичні сили в Грузії знизити напруженість та сісти за стіл переговорів. У МВС Грузії згодом повідомили, що відклали виконання рішення суду у справі Мелії.

Зміна голови уряду Грузії

Менш ніж через тиждень після відставки Гахарії (22-го лютого 2021 року) парламент Грузії затвердив новий уряд на чолі з Іраклієм Гарібашвілі, який є одним з лідерів партії "Грузинська мрія — Демократична Грузія". Довіру новому уряду висловили 89 депутатів і двоє проголосували проти нового складу.

Відразу ж після свого обрання, виступаючи в парламенті, Гарібашвілі назвав Мелію "криміналітетом" і анонсував виконання судового рішення стосовно зазначеного політика, а також висловив подяку правоохоронним органам за захист "гідності та стабільності" держави.

"Цього кримінала оголосили головою партії, і нам кажуть, що ми не повинні його чіпати за той імовірний злочин, я маю на увазі спробу штурму парламенту і повалення влади силовим шляхом", — заявив Гарібашвілі, додавши, що реальним головою "Національного руху" є Михайло Саакашвілі.

Рикошетом по Михайлу Саакашвілі

Уточнення Гарібашвілі стосується того, що "Єдиний національний рух" заснований Михайлом Саакашвілі і був керівною політсилою в Грузії у період його президентства. У 2012 році "ЄНР" програв парламентські вибори опозиційній "Грузинській мрії", створеної під вибори бізнесменом Бідзіною Іванішвілі. Відтоді партія Саакашвіллі знаходиться в опозиції, а "Грузинська мрія" продовжує залишатися при владі.

Наступні події українському читачеві відомі добре. Засновник партії після закінчення свого президентського терміну у 2013 році (і вже при новому, "непідконтрольному" йому складі парламенту) покинув країну і продовжив свою політичну кар'єру в екзилі, на кілька років влаштувавшись в українському політикумі.

5 грудня 2017 року. Михайло Саакашвіллі рятується від затримання і висилки з України, вибравшись на дах будівлі в Києві, де він орендував апартаменти.

У березні 2014 року грузинська прокуратура викликала Саакашвілі на допит як свідка щодо цілого ряду кримінальних проваджень, зокрема і у справі про загибель у 2005 році прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії. Політик на допит (як і на всі наступні) не з'явився, обґрунтовуючи своє рішення побоюваннями про політичне переслідування у себе на батьківщині.

У травні 2019 року президент Володимир Зеленський повернув Михайлу Саакашвілі українське громадянство, дане йому, а потім відібране екс-президентом Петром Порошенко. Після цього грузинсько-український політик повернувся в Україну, де з травня 2020-го і дотепер очолює виконавчий комітет Національної ради реформ.

Днях Михайло Саакашвіллі закликав своїх грузинських прихильників саботувати введені в країні карантинні обмеження і не платити штрафи, які поліція виписує учасникам акцій протесту.