Президент Вірменії відмовився звільняти главу генштабу, Пашинян вимагатиме цього знову
Саркісян визнав вимогу Пашиняна про відставку Гаспарян неконституційною, додавши, що не захищає при цьому жодної політичної сили.
Президент Вірменії Армен Саркісян відмовився підписувати указ про звільнення з посади начальника генштабу збройних сил країни Оніка Гаспаряна. Про це в суботу, 27 лютого, повідомляє прес-служба глави держави.
Відставки Гаспаряна домагається глава уряду країни Нікол Пашинян.
"Проект указу був вивчений юристами та експертами, внаслідок чого було прийнято рішення, що він суперечить Конституції. Президент Вірменії, в рамках своїх конституційних повноважень, повернув проект указу з запереченнями", — йдеться в повідомленні.
Представництво глави держави зазначає, що Саркісян "не захищає жодну політичну силу, а керується виключно загальнонаціональними інтересами".
"Безперечно, Збройні сили в політичних питаннях повинні зберігати нейтралітет. Очевидно також, що Збройні сили сьогодні потребують нашої сприяння та уваги. Рішення проблем армії — пріоритет, і це питання не може бути проігноровано. Ситуація, що склалася, безпрецедентна, вимагає структурних і всеосяжних рішень і не може бути вирішена частими кадровими змінами, без урахування існуючої в країні ситуації", — йдеться в повідомленні прес-служби президента.
До цього, 25 лютого, представники Збройних сил Вірменії зажадали відставки премʼєр-міністра Нікола Пашиняна разом із його кабінетом. Керівник уряду назвав це спробою військового перевороту в країні і подав президенту Саркисяну клопотання про звільнення Гаспаряна.
У пʼятницю і в суботу президент країни зустрічався з начальником генштабу, опозицією, парламентськими і позапарламентськими силами.
У глави уряду є право ще раз подати клопотання про відставку Гаспаряна президентові, і він вже заявив, що цим правом скористається.
"Президент республіки прийняв рішення направити проект указу про звільнення з посади начальника Генерального штабу Збройних сил Республіки Вірменія до канцелярії премʼєр-міністра з запереченнями. Це рішення ніяк не сприяє вирішенню ситуації", — написав Пашинян у себе в соцмережах.
Єревані 26 лютого прибічники опозиції влаштували мітинг біля резиденції премʼєр-міністра Нікола Пашиняна, а потім попрямувала ходою до палацу президента Вірменії Армена Саркісяна
Учасники мітингу ненадовго зупинилися біля резиденції Нікола Пашиняна з масовою акцією, під час якої закликали негайно змінити премʼєр-міністра, обійшлося без сутичок з поліцією. Потім прихильники "Руху за порятунок батьківщини" продовжили ходу, адже Армен Саркісян погодився прийняти їх о 15:40 за єреванським часом. Кандидат у премʼєр-міністри, лідер "Руху за порятунку Батьківщини" Вазген Манукян, голова партії "Вітчизна", екс-директор РНБ Вірменії Артур Ванецян і екс-депутат від РПА Ваграм Багдасарян зайшли до палацу президента для зустрічі.
Протестувальники планують вмовити президента не підписувати клопотання Нікола Пашиняна про звільнення Генерального штабу ЗС Оніка Гаспарян. Координатор руху Ішхан Сагателян заявив, що опозиціонери планують підготувати аргументи і звернутися до Конституційного суду, щоб визнати вимогу премʼєра незаконною. На його думку, Нікол Пашинян тисне на військовослужбовців, проте вони твердо стоять на своєму.
Раніше Генштаб ЗС Вірменії оприлюднив заяву з вимогою відставки Нікола Пашиняна, документ підписали 40 осіб на чолі з начальником Оніком Гаспаряном, його заступниками та керівниками військових управлінь. Головним приводом для невдоволення стало нещодавнє розпорядження про звільнення першого заступника Тирана Хачатряна. Незабаром учасники протесту з різних районів Єревана почали стягуватися до Міністерства оборони, щоб надати підтримку військовим.
У відповідь Нікола Пашинян назвав заяву Генштабу спробою військового перевороту і закликав своїх прихильників збиратися на Площі Республіки в Єревані, де розташована будівля уряду. У той же день премʼєр-міністр організував ходу, яка перейшла в бійку з опозиціонерами на площі Свободи.
Протести проти Нікола Пашиняна почалися восени 2020 року після підписання тристоронньої угоди між Вірменією, Росією й Азербайджаном щодо врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі. У підсумку контроль на частиною території отримали азербайджанці, а жителі Вірменії масово почали вимагати відставки Кабміну.