Ставки зростають: чого Путін змушуватиме Зеленського і чому санкціями не перемогти Росію
Оскільки Росія поки що не досягла своїх ключових геополітичних цілей, можна припустити, що надалі ставки лише підвищуватимуться. І визнання "ЛДНР" — лише один етап для чинення військово-політичного тиску, який посилюватиметься.
Щодо визнання Росією "ДНР" та "ЛНР".
• Визнання Росією "ЛНР" та "ДНР" для України означає не лише втрату цих територій, а й те, що "Мінську" сторінку відносин між РФ та Заходом/Україною перевернуто. Тепер РФ пропонує писати новий твір на тему "Гарантій безпеки".
• Чи не головним завданням Путіна було довести визнанням "ЛДНР", що вони не блефують і далі діятимуть у межах своєї логіки, незважаючи на наслідки для відносин Росії та Заходу. Оскільки Росія впевнена, що Захід все одно відмовитися від цих відносин не зможе.
Підписання договору про дружбу та співпрацю свідчить про те, що поки "республіки" не підуть за кримським сценарієм і не попросять прийняти їх до складу Росії.
Щодо кордонів Росія для "республік" також залишає вікно можливостей — від початку нової війни до заморожування конфлікту.
Ситуація для України ускладнюється наявністю територіальних претензій з боку "ДНР" та "ЛНР", що може створити інше поле напруги за периметром і вже в інших межах. Оскільки "ЛДНР" вважають, що їхня "державність", поширюється і на решту території Донецької та Луганської областей (яку вони контролюють на 1/3 зараз).
• З огляду на те, що Росія тепер може розгортати повноцінні військові бази та військову техніку на території "ЛДНР", це змінює військовий баланс не на користь України.
Питання про те, чи Росія ініціюватиме бойові дії за підконтрольні Україні частини територій Донецької та Луганської областей залишається поки що відкритим.
• Своїми діями Росія демонструє готовність жити у новій реальності, де на стару дипломатію не покладають серйозних очікувань. "Історична Росія", про яку заявив Путін, можливо, це і є та мета, та амбіція та зона впливу, яку РФ збирається відновити. І ця побудова нового світу з боку Путіна виявилася чомусь несподіваною для західних політиків.
• Спусковим гачком визнання "ЛДНР" виступила фактично відмова Заходу від прийняття російського проєкту договору та угоди щодо США та НАТО. Західні партнери вважали, що Росія, пропонуючи нову модель архітектури у Європі, продовжує блефувати та шантажувати.
Крім того, Росія вичерпала на сьогодні ключові політичні, інформаційні та економічні інструменти по Україні, а постачання Заходом зброї підвищило, на думку Росії, ймовірність військового рішення з боку України на Донбасі.
• Також щодо РФ було введено нові обмеження, було зупинено сертифікацію "Північного потоку-2". Швидше за все, проти Росії введуть нові санкції, але обмеженого характеру (слабкі) через енергетичну залежність ЄС від Росію та страх спровокувати Росію на повномасштабний конфлікт. У Єврокомісії вже заявили, що, незважаючи на готовність до санкцій, ЄС продовжує дотримуватися дипломатичного шляху врегулювання кризи навколо України. У будь-якому разі, від загострення відносин між Росією та Заходом виграє Китай.
• Оскільки Росія поки що не досягла своїх ключових геополітичних цілей — відступу НАТО зі східної Європи, отримання гарантій безпеки та визнання своїх зон впливу/інтересів, то можна припустити, що надалі ставки з боку Росії лише підвищуватимуться.
І визнання "ЛДНР" — це лише один етап для чинення військово-політичного тиску, який посилюватиметься.