Сценарії катастрофи. Що означає вчорашній указ Путіна для України
Вчорашній виступ та указ Путіна — це останній крок на шляху до повномасштабної війни. "ЛНР" та "ДНР" укладуть військовий союз із Росією і висунуть територіальні претензії на частину Луганської та Донецької областей, що залишилася.
Якщо оцінювати військовий потенціал, то Росія справді вже готова для початку агресії проти України, яка оточена з усіх боків і десантні кораблі ЧФ ПОТЕНЦІЙНО готові висадити на півдні України до 10 тис. морського десанту хоч сьогодні.
Але ніхто не знає точно намірів Путіна. Навіщо він сконцентрував уздовж кордону з Україною величезне угруповання. З цього приводу можна лише спекулювати.
Захід не знає намірів Путіна й тому оцінює лише об'єктивний потенціал і заявляє, що ПОТЕНЦІЙНО Росія може окупувати Київ за кілька діб і тому вважав за краще евакуювати свої посольства та, головне, архіви (чи мало що може випливти!).
Чи правильно чинять посольства?
Очевидно, зі свого погляду, правильно! Якщо противник тобі абсолютно незрозумілий, якщо ти не в змозі спрогнозувати його дії, не розумієш його логіку, то ти повинен діяти як би стався найгірший сценарій. Саме за цим сценарієм і почали діяти посольства.
За яким сценарієм діє українська влада, я поки що зрозуміти не можу.
Чому Захід вважав, що Київ може впасти за дві доби?
Відповідаю: Не знаю. Мабуть, так вони оцінюють нашу здатність до оборони столиці.
Що означає визнання "ДНР" та "ЛНР" я вже писав. Це майже останній крок на шляху до війни. Вони укладуть військовий союз із Росією і висунуть територіальні претензії на частину Луганської та Донецької областей, що залишилася. Це означатиме повномасштабну війну. Вона може закінчитися або Мінськими угодами-3, або частковою окупацією України.
Скромно нагадую, що саме такий сценарій я прогнозував та описав одразу після підписання Мінських угод-2 і тоді ж уперше обґрунтував неминучість війни.
Тож, що ми маємо на момент найвищої небезпеки для країни. Президент Зеленський звинувачує попереднього президента у державній зраді. Порошенко зрівнявся за рейтингом із Зеленським. Погодьтеся, не найкраще тло для консолідації суспільства.
Вчорашнє звернення Путіна до росіян тривало 55 хвилин (!!). Це означає, що промова була заготовлена заздалегідь, писалася не один день і засідання РБ РФ це був простий спектакль на публіку, який повинен був продемонструвати монолітність влади і безальтернативність визнання.
Але коли було ухвалено рішення про визнання ЛДНР?
Тепер я вже переконаний, що таке рішення було ухвалено в грудні, коли Путін виставив ультиматум США. Війська підводилися до кордонів України, щоб утримати її від воєнної реакції на визнання.
ВажливоЗахід суттєво полегшив Путіну ухвалення рішення про визнання, коли заявив, що не вводитиме свої війська в Україну за жодних умов та обмежиться лише санкціями.
Які цілі має Путін? З чого він виходить і які його мотиви? Точно ми не знаємо, але моя версія зводиться до наступних тез:
- Путін визнав той факт, що Україна перебуває в найсильнішій залежності від США (про що він сказав у своїй промові) і Росія немає жодного шансу привести до влади політичні сили, які змогли змінити геополітичний вектор.
- Путін визнав, що нині в Україні немає реальних проросійських політичних сил. У своїй промові він прямо сказав, що низка олігархів (мабуть, Льовочкін, Колесніков, Ахметов, Бойко тощо) просто морочили голову російськомовному населенню, а насправді підтримували чинний курс на Захід.
- Путін виходить із припущення, що на південному сході України є серйозні проросійські настрої, які не представлені політично через жорсткий націоналізм офіційного дискурсу.
- Якщо нічого не робити, то Україна поступово за фактом буде освоєна НАТО у військовому стосунку.
- Путіну не вдасться переконати США ухвалити рішення про заборону України вступати в НАТО.
- Захід не захищатиме Україну в разі агресії Росії. Тобто Захід готовий пожертвувати Україною, але не поступиться Росією в принципових питаннях.
Ця логіка проводить російську владу до ідеї, що Україна в нинішньому її вигляді має бути просто зруйнована до рівня повної втрати державності й потім знову відновлена під контролем Росії як нейтральна держава.
Цілком можливе, на думку Путіна, утворення на місці нинішньої України низки держав.
Я у своєму аналізі виходжу з цієї моделі доти, доки вона не покаже свою неспроможність.
Тепер про те, ЯК можуть розвиватися події надалі?
Точно передбачити, звісно, неможливо, бо невідома реакція Заходу й української влади. Але складається враження, що реакція буде цілком помірною, такою, яка не дасть Путіну привід для військового вторгнення. А якщо так, то протягом пів року, усі сторони будуть перетравлювати нові реалії. Росія обиратиме момент, коли влада сателітних їй ЛДНР висуне територіальні претензії на всій території Луганської та Донецької областей.
ВажливоЩо може підштовхнути Росію до цього?
- Швидке "освоєння" з боку США території України у військовому стосунку.
- Політична криза в Україні. Наприклад, коли патріоти намагатимуться звалити владу, звинувачуючи її у пасивності та навіть таємній співпраці з Росією, як зараз один відомий журналіст звинувачує Зеленського.
- Різке погіршення відносин між США та Китаєм через Тайвань.
- Внутрішня криза власне в Росії.
- Масові заворушення в Україні через різке погіршення економічного становища тощо.
Терміни: на мою думку, ймовірність масштабної війни до осені цього року малоймовірна. Потім ймовірність війни зростатиме за законом Пуассона і досягне 50-60% у період із жовтня 2022 по лютий 2023 року.