Донбаський шпагат. Що дасть Росії визнання сепаратистів з "ДНР" та "ЛНР"

Повправляймось в умінні прогнозувати. Володимир Путін заявив, що рішення про визнання Росією суверенітету сепаратистів ДНР та ЛНР буде ухвалено сьогодні. До цього на нараді російського Радбезу всі її члени, найвищі російські чиновники, висловилися "за".

Чи буде сьогодні визнання чи це останнє "китайське" попередження?

Аргументів за те, що мова йде про визнання, чимало.

1. Риторика російського Радбезу, тих, хто виступав на засіданні, була жорсткою і безкомпромісною. Говорили, що "люди на Донбасі постраждали, Київ не хоче виконувати мінські угоди, а Захід лише накачує Україну зброєю. Водночас у республіках мешкає вже 800 тис. володарів російських паспортів, а кількість заявок на отримання громадянства становить 1,2 мільйон".. Логічно розмірковуючи, у такій риториці місця для переговорів уже немає.
2. Фоном до того, що відбувається, є загострення на Донбасі. Уздовж лінії зіткнення зростає кількість обстрілів, гинуть військові та цивільні з обох боків. Переговорний процес як у Мінському форматі, так і в Нормандському, у серйозному безвиході.
3. Інформаційне тло теж напружене, навіть більше, ніж реальна військова обстановка. Західні ЗМІ та політики продовжують нагнітати ситуацію розмовами про швидке вторгнення РФ в Україну. Російські ЗМІ та влада говорять про те, що Україна готується звільнити Донбас силовим шляхом. Вчора і сьогодні в російських ЗМІ з'явилися новини про те, що дві ракети з української території впали в Росії, а також про те, що з боєм затримано якусь диверсійну групу.
4. У "Л/ДНР" йде евакуація мирного населення до Росії, вивезено вже близько 70 тис. чоловік. Планується вивезти кількасот тисяч.
5. Стратегія Росії у мінських угодах – це змусити Київ проводити прямі переговори з "Л/ДНР," тобто визнання їхньої суб'єктності. Крок із визнання незалежності може бути частиною цієї гри.
6. Концепція "російського миру" передбачає створення союзів з російськими державами. У цих межах місце "ЛНР" та "ДНР" у Союзній державі вже приготовлене та виглядає логічно.

Важливо

Погані новини для України. Чим відповість Байден на агресію Кремля

Але є аргументи проти визнання. І вони також дуже значущі.

1. Те, що відбувається зараз на фронті, виглядає як сезонне загострення. Таких загострень було чимало, і останнє було менше ніж рік тому. Отже, нічого надприродного у військовому сенсі не відбувається.

Немає такої кількості жертв і руйнувань, які б давали підставу заявити про безпрецедентну ескалацію і тим більше про геноцид, про який сьогодні на російській Раді безпеки теж говорили. Також немає жодних ознак та логічних передумов до того, що Київ реально готує військову операцію. Упевнений, що в РФ це усвідомлюють.

2. Безвихідь у переговорах — явище теж не нове. За великим рахунком, деградація переговорного процесу, яка відбулася за останні два роки, після деякого пожвавлення першого року Зеленського, просто повернулася у 2017 рік. Або у 2015-му, як було сказано сьогодні на Радбезі. Саме собою це і не новина, і не проблема.

Зрозуміло, що на Зеленському, як партнери з переговорів, у Росії вже поставили хрест – і цього сьогодні не сталося. Але це не означає, що хрест стоїть і на наступному президентові. У російській риториці Україна посідає важливе місце, і так буде завжди.

Важливо

Бомба для України. Навіщо Зеленському прямі переговори з Путіним

Важливо

Силова дипломатія. Навіщо Росії війська на кордоні з Україною та коли вони його перейдуть

Скажімо так, це робить лояльнішого до Росії президента України неможливим на багато десятиліть.

3. Головне питання, на яке, як і раніше, немає відповіді: навіщо Росії визнавати сепаратистські республіки? Що це дасть? Вибори до Держдуми вже пройшли, до виборів президента далеко, отже, внутрішні рейтинги тут не відіграють ролі. З погляду ширшої точки зору, це лише погіршить українсько-російські відносини та ще сильніше відштовхне Україну від Росії в політичному сенсі.

Росія так довго, вісім років, незважаючи на всі витрати, веде гру в межах Мінських угод, що зараз ламати собі всю минулу стратегію виглядає дивним. Адже очевидно, що визнання "Л/ДНР" це дуже серйозний удар по мінських домовленостях. Фактично вихід із них Росії як країни-гаранта. Так, не зовсім. Так, визнання це не кінець переговорів, а швидше посилення позицій. Але це великий ризик і для РФ.

4. Якщо метою великої гри є невступ України до НАТО, то тут стратегічне завдання не вирішується. Швидше воно буде також ускладнене. Визнання незалежності "Л/ДНР" це перша частина балету, далі доведеться їх інтегрувати в РФ (про це нижче) і це, як не крути, змусить усіх гравців відповідати синхронно.

Якою на цьому фоні буде відповідь Заходу, наразі прогнозувати складно. А в Києві навпаки, буде свято — адже вирішуються одразу два завдання: — не треба повертати незручний регіон, і ось вони — нові аргументи подальшої інтеграції на Захід. Навіщо Росії робити такий подарунок Києву?

5. Для Росії важливий стратегічний діалог із Заходом. І він тільки-но почався. Попри те, що в Росії публічно говорять про те, що рішення потрібно приймати швидко і РФ чекає відповіді буквально в лічені дні, всі розуміють, що великі угоди з "кондачком" не укладаються.

Важливо

Залежить від Путіна. Чи визнає Росія "ЛНР" та "ДНР" і чому це поховає мінські угоди

Визнання "Л/ДНР" зменшує цей простір. До того ж, такий крок сильно підкосить діалоги на лінії Путін-Байден і Путін-Франція/Німеччина. І якщо для Шольца та Байдена це не так проблематично, то для Макрона це буде принизливо, адже наразі саме він напередодні своїх виборів виявляє ініціативу в переговорах. Навіщо Росії принижувати потенційного союзника?

6. Економіка. Визнання "Л/ДНР" завдасть удару по російській економіці, яка структурно не така сильна, щоб витримувати будь-яку напругу нескінченно. Так, сьогодні пішли вниз усі російські ринки та рубль. Очевидно, що визнання накладає великі зобов'язання на Росію і це призведе до додаткових витрат, які ляжуть на російський бюджет, а отже, і бізнес. Навряд чи останній буде щасливий цьому.

7. Чисто стилістично. Сьогодні було багато гучних слів. Але це не означає, що всі їх треба брати за чисту монету. Візьміть хоча б визнання Донбасу у межах усієї Донецької та Луганської областей, що неможливо реалізувати на практиці без великої війни та масових жертв серед мирного населення.

Важливо

Операція "Евакуація". Навіщо мешканців Донецька та Луганська масово вивозять до Росії

Це вкладається в ще радянську концепцію "рефлексивного контролю" та асиметричні відповіді, які так любить Путін.

8. І останнє – рішення про визнання "Л/ДНР" не було ухвалено у прямому ефірі. Якби воно було позитивним, то думаю, що його прийняли б онлайн. Або принаймні Путін зробив би заяву, яка б показала, що рішення вже є. Інтрига збережена, і Путін може виступити "мудрим добрим поліцейським", який дає своїм візаві ще один шанс.

Як компенсація може бути зроблена заява про те, що "Л/ДНР" отримають військові гарантії безпеки від Росії або якийсь інший пакет допомоги.

Підсумок. Мій прогноз, що сьогодні визнання ще не буде. Але ми висимо просто на волосині від цього.

Хоча які тут прогнози, коли ми маємо справу з таким майстром драми, як Путін?

Першоджерело.