"Тисну руку. Обіймаю". Чому Порошенко не сяде і за що його по-справжньому варто судити

Петро Порошенко повернувся до України, де йому загрожує арешт у справі про держзраду, пов'язану з купівлею вугілля в ОРДЛО. Упевнений, що багато моїх читачів також стежать за цією епопеєю і кожен "вболіває" за свого фаворита.

Я дуже переживаю за Петра Олексійовича. Я дуже сподіваюся, що все буде добре. Адже він повинен дочекатися трибуналу з війни на Донбасі, де, як я щиро сподіваюся, він проходитиме і як свідок, і як обвинувачений.

При цьому я повністю підтримую його рішення купувати вугілля у "Л/ДНР". Немає в цьому жодного злочину. Більше того, це потрібно було робити й надалі без цієї дурниці у вигляді блокади.

Зеленський мав стати анти-Порошенком, але перетворився на такого ж недалекого ура-патріота, який не об'єднує країну, а продовжує та посилює її розкол.

Тому в суперечці колишнього та нинішнього я щиро співпереживаю обом. Мені дуже хочеться їхньої взаємної анігіляції – можуть ще когось із собою прихопити, щоб назавжди зникнути з політичної карти України і нарешті дати простір для по-справжньому конструктивних та проукраїнських політиків.

Важливо

Два чоботи пара. Чому в конфлікті Зеленського та Порошенка не співчуваєш нікому

Порошенко — це ідеальна політична тварина, як влучно написав публіцист Геннадій Друзенко. Я б додав, що політична тварина в поганому значенні цього слова. Така ідеальна безпринципність, що навіть заздрість бере. Зауважу, що це не просто політичний опортунізм у західному сенсі, а саме тварина, пікантність якій додають обставини, у яких розгортається дія.

Важливо

"Держзрада" — одна на двох. Чому кримінальні справи не обрушили рейтинги Порошенка та Медведчука

У коментарях користувачів у фейсбуці я побачив дві важливі думки. Перша звучить від прихильників Петра Олексійовича та повторює одну з ліній його захисту – що ця людина у 2014 році врятувала країну та відбила агресію Путіна. Це важлива теза, бо я маю на неї суттєве заперечення.

Звучить воно так: а чи не надто великою ціною було врятовано країну? І чи взагалі була реальна загроза її втратити? Територіально ми втратили Крим та значну частину Донбасу, чого можна було уникнути – я наполягаю на цьому. І все заради того, щоб на решті території встановилася чиясь особиста влада без особливої політичної конкуренції з боку політичних сил, значна частина виборців яких залишилася на втрачених територіях.

А війна проти Путіна у виконанні Петра Порошенка добре відображена у фразі, що стала класичною, "Тисну руку. Обіймаю". Як після цього в когось повертається язик прикриватися "порятунком" країни та відбиттям агресії?

Другу тезу висловлюють усі без винятку – і прихильники, і противники, що, мовляв, Порошенко — фігура надто великого масштабу і йому не загрожує ув'язнення. Чи через мільйони прихильників, які цього не допустять, чи змови еліт, де реального покарання топзлочинців ніколи не відбувається.

Скажу відверто: на мій погляд, за сукупністю скоєного Порошенком — це один із політиків, які заслужили тюремного ув'язнення в історії України. Але я теж не надто вірю, що правосуддя відбудеться.

Важливо

Хід Петром. Чому інтереси Порошенка збігаються з інтересами Кремля, і чого чекати Україні

Ті, хто виступає проти торгівлі з ОРДЛО, здебільшого, підтримують Порошенка і знайдуть йому виправдання, навіть якщо він серед білого дня вб'є когось на вулиці. А ті, хто не підтримують блокаду, не бачать у цьому жодної проблеми, окрім моральної.

За що по-справжньому варто судити Порошенка, то за те, що сталося на сході України. За піар та корупцію на крові військових, за загиблих цивільних, за ненависть та біль, які на довгі роки оселилися у серцях українців.

І це не порожні слова. Навіть якщо правосуддя не станеться, що досить ймовірно, враховуючи наші реалії, історія все одно дасть оцінку всім учасникам драми. І колишньому, і теперішньому, і всім, хто їх оточує.

А зараз, якщо прибрати геть усю мішуру, то перед нами постать сивого чоловіка, який боїться і дуже хоче влади. І готовий заради її отримання на все. Але йому більше не судилося.

Першоджерело.