Силова дипломатія. Навіщо Росії війська на кордоні з Україною та коли вони його перейдуть

Якщо на кілька хвилин відволіктися від істерики в засобах масової інформації, то виступають уперед кілька фактів, які говорять про те, що зиму і, швидше за все, весну можна жити спокійно.

1. Розвідувальні дані показують, що на кордонах із Україною не сформовано достатніх ударних угруповань російської армії.
2. Ключовими пріоритетами Росії та Володимира Путіна є збереження стабільності та режиму особистої влади. Відповідно будь-які дії аналізуються з цього погляду. Якщо крок становить загрозу, його не роблять. Війна – це очевидний ризик.
3. Росія готова до військових дій лише в разі вітальної загрози, якої наразі немає.
4. Російська військова доктрина побудована на радянській розробці, що називається "рефлексивним контролем". Вона має на увазі значне опрацювання інформаційного простору перед військовою інтервенцією й асиметричну відповідь. Наразі ознак підготовки військового вторгнення немає. Швидше всі навколо перебувають у "рефлексивному контролі" та поводяться відповідно до російських очікувань.

Важливо

Війна в теплій, дружній атмосфері. Що означає для України годинна розмова Байдена та Путіна

5. Поведінка Росії та Путіна є прогнозованою та передбачуваною, оскільки в її основі лежить зрозуміла логіка. Перехід до радикальних дій можливий, якщо відбулася радикальна трансформація правлячого режиму в РФ, чого немає.

6. Класичний підхід Росії – це силова дипломатія. Нагромадження військ є не символом нападу, а додатковим аргументом для дипломатичної гри.

7.Поточні цілі Росії цілком досяжні дипломатичними методами без необхідності нести витрати в разі війни. Поки вони не вичерпані, немає сенсу воювати.

8.Росія та її президент усвідомлюють свою стратегічну слабкість і не бажають глобальної війни із Заходом. Відповідно, прийматимуться зусилля, щоб її уникнути.

Важливо

Соромно перед західними ЗМІ. Як ми готуємося до вторгнення Росії

Це не я такий розумний, я просто читаю нормальну аналітику, а не верески та стогін у ЗМІ.

Першоджерело.