Продовольча криза та зростання цін: які країни постраждають через війну в Україні, — Reuters
Підвищення індексу світових цін на основні продовольчі товари та продукти харчування найбільше вплине на економіки країн, що розвиваються, серед яких Ліван, Іран і деякі країни Південної Америки.
Збройне вторгнення РФ в Україну спровокувало новий поштовх до підвищення світових цін на продовольство. Найбільше цьому сприяло призупинення українського експорту, яке призвело до того, що індекс цін на продовольство, згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації при ООН (FAO), яка відстежує міжнародні ціни на ті продовольчі товари, які найбільше продаються у світі, у березні 2022 року досяг найвищого рівня з 1990 року. Про це пише агентство Reuters.
Видання опублікувало інфографіки, які показують які країни та наскільки можуть зіткнутися з продовольчою кризою та стрімким стрибком цін на продукти харчування. Згідно з наведеною інформацією, найбільше від продовольчої кризи очікувано постраждають країни, що розвиваються, які найбільше залежать від імпорту продовольства.
Пандемія COVID-19, екстремальні погодні умови, виснаження запасів продовольства, високі ціни на енергоносії, вузькі місця в ланцюжку поставок, обмеження та податки на експорт уже протягом двох років створюють навантаження на ринок продовольства. Проте війна в Україні призвела до різкого зростання продовольчої інфляції в усьому світі.
Європа та США
У Європі індекс споживчих цін (CPI) на продукти харчування різко виріс у всіх найбільших економіках континенту, а в США CPI зі січня 2020 року піднявся більш ніж на 14 процентних пунктів.
Країни Африки й Азії
У країнах і державах із ринком, що формується, зміна індексу ще більш значна, в результаті чого споживачі зіткнулися з набагато вищими цінами на основні продукти харчування. Як екстремальний приклад, де інфляція на продукти харчування зросла на сотні пунктів, можна навести Ліван. У країні, яка значною мірою залежить від імпорту продовольства, у тому числі від імпорту української пшениці, індекс цін із 2020 року зріс на понад 3 000 процентних пунктів.
У багатьох країнах, що розвиваються, продукти харчування є найбільшою категорією в загальному CPI. У середньому вони припадає близько 40%. А за даними Міжнародного валютного фонду, в Індії та Пакистані вони становлять до половини загальної вартості життя.
Зростання цін на основні продукти харчування вже викликало протести в різних куточках світу. Наприклад, в Ірані протестувальники вийшли на вулиці після того, як ціни на курятину, яйця, олію, хліб і молоко зросли одразу на 300%.
Продовольчі запаси під загрозою
За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП), за 8 місяців до російського вторгнення через чорноморські порти в Україні пройшли 51 млн тонн зерна. Після вторгнення більша частина нинішнього експортного українського зерна "застрягла" в країні через пошкодження залізничної інфраструктури, закриті порти та російську блокаду в Чорному морі. За даними ВПП, ці блокування також означають, що на момент збору врожаю 2022 року не буде достатньої кількості сховищ.
Отже, дефіцит може мати руйнівні наслідки для багатьох країн, які покладалися на Україну та Росію щодо половини свого імпорту пшениці. Наприклад, Єгипет, який нещодавно уклав угоду з Індією, щоб замінити 80% імпортованої пшениці, яку раніше привозили з Росії та України.
Раніше повідомлялося, що окупаційна влада Херсонської області почала вивозити зерно минулого врожаю, зібране українськими аграріями, на територію Російської Федерації. Як заявив "заступник голови військово-цивільної адміністрації" регіону Кирило Стремоусов, торішній урожай пшениці почали "експортувати" в Росію.
Держсекретар США Ентоні Блінкен звинуватив Росію у використанні продовольства як зброї у війні з Україною. За його словами, Москва тримає "в заручниках" постачання не лише Україну, а й багато країн світу.