Передбачається, що зустріч пов'язана з боротьбою за вплив у Центральній Азії, оскільки Москва та Пекін уже давно ведуть "тихе" суперництво за лідерство в регіоні.
Президент Ірану Ібрагім Райсі, генсек КП Китаю Сі Цзіньпін та президент РФ Володимир Путін зустрінуться 15 вересня у Самарканді в межах саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). За інформацією росЗМІ, лідери держав обговорюватимуть ситуацію навколо договору про Спільний всеосяжний план дій (СВПД), а також іранську ядерну програму. Проте західні експерти вважають, що насамперед зустріч пов'язана з боротьбою за вплив у Центральній Азії, повідомляє британський таблоїд Daily Express.
У Кремлі заявили, що два лідери зустрінуться в Узбекистані на саміті, який продемонструє "альтернативу" західному світу. Але британський професор Майкл Кларк зокрема вважає, що глави двох держав, Росії та КНР уже давно ведуть "тихе" геополітичне суперництво в регіоні. І якщо позиції Путіна на сьогодні дуже слабкі, то Сі демонструє політичну впевненість і претендує на третій термін.
Також, ймовірно, порушать українське питання. Оглядачі зазначають, що востаннє Путін та Сі зустрічалися у кулуарах зимових Олімпійських ігор у Пекіні, де вони оголосили про своє партнерство. Це сталося лише за кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення російських військ до України. У зв'язку з цим деякі аналітики вважають, що Путін має намір звернутися за додатковою допомогою до Китаю після того, як Росія зазнала однієї з найсерйозніших невдач у війні.
Раніше повідомлялося, що влада КНР готова співпрацювати і зміцнювати взаємини з Росією, оскільки вважають, що дії Москви спрямовані на створення нового, "справедливішого" світового порядку. За словами китайського дипломата Яна Цзечі, взаємини глав держав РФ і КНР завжди перебували на правильному шляху.
Під час засідання Ради Безпеки ООН китайська постпред Ідзумі Накаміцу виступила на боці Росії. Вона, зокрема, заявила про те, що масштабний приплив зброї до зони конфлікту на території України викликає багато побоювань, тому західним країнам потрібно зосередитися на тому, як цю зброю використовують.