Попри заяви про відхід: компанія з ФРН постачає РФ свердла і різці (інфографіка)

Військове виробництво, зокрема в Росії, неможливе без високоточних свердел і різців по металу, тому відхід з РФ німецької компанії Gühring KG можна було б розцінювати як один зі способів пригальмувати російський військово-оборонний комплекс. Однак, як з 'ясувало російське видання The Insider, не все так однозначно.

Насправді, за інформацією журналістів, дочірнє підприємство німецької компанії продовжувало спокійно ввозити свою продукцію в Росію через Туреччину. І хоча в німецькому офісі заявляли про припинення контролю за російською "дочкою", спроби продати в РФ свій бізнес, чому, за словами менеджерів Gühring, завадили російські чиновники, високоточні свердла і різці з ФРН продовжують надходити на заводи ВПК РФ.

Чим цінна продукція Gühring

Як випливає з даних держзакупівель РФ, ще до повномасштабного вторгнення в Україну російський військово-промисловий комплекс був ключовим споживачем продукції Gühring у Росії. Металорізальні інструменти закуповували не тільки в рамках ВПК всієї країни, а й для авіаційної та космічної галузей, і навіть для окремих військових частин ФСБ, як, наприклад, відомий Центр спеціальної техніки.

Як пояснили The Insider експерти у сфері обробки матеріалів, свердла Gühring хороші тим, що компанія сама виробляє твердий сплав, працює на власних шліфувальних верстатах, а також розробляє геометрію і покриття інструментів.

"Але головне — у продукції компанії потрібний для ВПК діапазон діаметрів, глибин свердління і оброблюваних матеріалів, а свердла завжди доступні на складах. Інші компанії цим похвалитися не можуть", — уточнили журналісти.

В Європі, Японії, Південній Кореї також є хороші свердла і різці, але немає достатнього асортименту, а китайський інструментарій не йде ні в яке порівняння за якістю продукції. І хоча німецькі медіа дорікали Gühring за їхню співпрацю з підприємствами оборонного сектору Росії, вони, як і раніше, залишалися важливими клієнтами компанії.

Після початку агресії в Україні

24 травня 2022 року Gühring KG заявила про повне припинення бізнесу в Росії, визнавши, що рішення далося нелегко, адже компанія відчуває обов'язок піклуватися про своїх співробітників. Однак із червня 2022 року "Інструментальна компанія Гут", яка в Єдиному держреєстрі юросіб значиться як 100% дочірня фірма німецької Gühring KG, ввезла в Росію товарів на суму щонайменше 20,98 мільйона доларів — свердла, фрези, металокераміка, інструменти для нарізання різьблення та ін.

Як підтверджують журналісти, дані про замовлення російського ВПК зараз здебільшого засекречені. Однак у системі держзакупівель можна знайти, наприклад, виконаний контракт на продукцію Gühring, підписаний 11 жовтня 2022 року. Покупцем стала структура "Роскосмосу" — "Конструкторське бюро хімавтоматики", яке виробляє рідинні ракетні двигуни.

Безпосередньо від Gühring KG поставки прибували до жовтня 2022 року. До цього моменту санкції діяли вже понад півроку. Можна, звісно, припустити, що це були партії, відіслані ще до накладення санкцій.

Компанія Gühring KG — що відомо

Gühring KG — сімейна компанія. Її заснував 1898 року Готтліб Гюрінг, потім його справу продовжили син Оскар, онук Йорг і правнук Олівер. Це виробник високоточних інструментів із твердих сплавів, металокераміки та алмазу для обробки металу. Річний виторг компанії становить понад 1 мільярд євро, персонал — понад 8 тисяч осіб.

Фірма Gühring KG мала давні ділові зв'язки з Росією. У 2016 році відкрився завод з виробництва металорізального інструменту в Нижньому Новгороді, який мав працювати на німецьких заготовках, оскільки постачальників металу потрібної якості в Росії немає. Прямі поставки німецької продукції в Росію продовжилися і після відкриття заводу.

Судячи з даних митних декларацій, основним і практично єдиним імпортером продукції Gühring у Росії було ТОВ "Гюрінг". Його керівництво стверджувало, що їхній інструмент використовується виключно для виробництва мирних товарів і послуг, хоча насправді це далеко не так.

Водночас у компанії Gühring KG запевнили The Insider, що хотіли продати свій російський бізнес ще 2022 року, але не отримали дозволу російської урядової комісії, без якого це неможливо. Першим кроком для отримання такого дозволу мало б стати клопотання Мінпромторгу, який відмовив Gühring KG. Єдине, що зумів зробити німецький засновник, — це змінити назву російської "дочки" на вже відому "Інструментальну компанію Гут" та "списати" її з рахунків концерну, тобто здійснити так звану деконсолідацію, що, згідно з німецьким економічним правом, означає: фірма, що раніше входила до концерну, перестає відображатися в її балансі.

Gühring KG запевнило The Insider, що після проведення деконсолідації перестало впливати на політику російської "дочки" та отримувати інформацію про її діяльність з усіма наслідками, що випливають. Таким чином "Інструментальна компанія Гут" перетворилася на дивне утворення: її формальний засновник перестав виконувати свої функції, а нового не з'явилося. На запит The Insider вони не відповіли.

Компанія Gühring KG все ж прокоментувала The Insider, що, мовляв, працює відповідно до суворих правил комплаєнсу.

"Якщо є обґрунтована підозра, що клієнт порушує національні або міжнародні санкції, Gühring KG негайно припинить ділові відносини з ним. Gühring KG суворо і без будь-яких винятків дотримується чинного законодавства, а також усіх санкцій різних держав і Євросоюзу. Крім того, ми також не постачаємо в Росію навіть несанкціоновану продукцію ні прямо, ні побічно. Це основа всіх наших ділових відносин по всьому світу", — переконував менеджмент Gühring KG.

Однак питання залишаються. Яким чином керівництво Gühring KG могло не помітити різкого підвищення попиту на їхню продукцію в Туреччині після спроби відходу Gühring KG з Росії? Невже вирішили, що це лише дивовижний збіг, що свердла, які поставляють турецьким компаніям, одразу ж перепродували саме російській дочірній компанії "Гюрінга"? Але ж так очевидні маршрути експортно-імпортних операцій вже через кілька місяців після здійснення угод. The Insider обіцяє стежити за розвитком подій.

На початку масштабної російської агресії проти України велика кількість західних компаній повідомляли одна за одною про вихід з російського ринку. Особливо активними були компанії лакшері-сегмента.

Значна кількість світових автовиробників теж відмовилася від співпраці з країною-терористом, що призвело до зупинки багатьох автозаводів на території РФ. Крім того, європейські водії-далекобійники теж наклали на російських колег своєрідні санкції — пробивали їм шини, не пускали на парковки тощо.