Ряджені, підпали і полудень Навального: як проходять президентські вибори в РФ (фото)

Президентські "вибори" у РФ почалися в п'ятницю, 15 березня. Сьогодні, 17 березня, вони завершаться. Закон про триденні вибори ухвалили ще 2020 року, коли влітку через пандемію голосування щодо поправок до Конституції тривало сім днів, після чого в ЦВК заговорили про те, щоб використовувати цей досвід на виборах.

Тоді "За" проголосували 344 депутати, "проти" — 51. У третині російських регіонів голосування зробили ще й електронним. Також "вибори" провели на тимчасово окупованих територіях України. Фокус розповість, як проходили триденні вибори в Росії.

Варто зазначити, що в їхню чесність вірять тільки найвідданіші фанати російського президента. Так, президент Європейської Ради Шарль Мішель привітав президента Росії Володимира Путіна з перемогою вже в перший день, коли відкрилися дільниці, опублікувавши повідомлення в соцмережах.

"Я хотів би сьогодні привітати Володимира Путіна з переконливою перемогою на виборах, які починаються сьогодні. Без свободи. Без опозиції. Без виборів", — зазначив Мішель.

До моменту виборів помер Олексій Навальний, найвідоміший лідер російської опозиції. Він помер у виправній колонії в Ямало-Ненецькому окрузі 16 лютого, де відбував термін. Тож його дружина Юлія Навальна підтримала акцію "Полудень проти Путіна", закликавши опозиційно налаштованих громадян прийти на вибори 17 березня о 12.00. Також послідовники Навального закликали псувати бюлетені.

Варто зазначити, що у списку кандидатів чинний президент РФ Володимир Путін був не самотній. У нього було ще три конкуренти. І Фокус коротко про них розповість. Варто зазначити, що жоден з кандидатів не засуджує війну в Україні і не критикує Путіна безпосередньо. Незалежних кандидатів на вибори не допустили — ЦВК у процесі реєстрації відмовила і журналістці з Ржева Катерині Дунцовій: нібито вона порушила правила створення групи виборців. І політику Борису Надєждіну, який висунувся від партії "Громадянська ініціатива": у підписах, зібраних політиком, виявили понад 9000 недійсних. Обидва критикували вторгнення в Україну і виступали за припинення війни.

Також варто зазначити, що нинішні "вибори" для Путіна стануть п'ятими за рахунком. Знову обиратися на пост глави держави він може завдяки тому, що 2020 року за допомогою Держдуми переписав російську Конституцію, "обнуливши" власні президентські терміни. Нинішні закони РФ дозволяють Путіну залишатися при владі до 2036 року.

"Суперники" Путіна

Депутат від КПРФ Микола Харитонов

75-річний ветеран КПРФ, депутат Держдуми з більш ніж 20-річним стажем. Став несподіваним кандидатом замість багаторічного лідера партії Геннадія Зюганова. Балотується зі слоганом "Пограли в капіталізм і досить". Проти війни в Україні не виступає і виступав на підтримку "денацифікації". В інтерв'ю він обіцяв не критикувати президента Росії, кажучи, що "не критикує колег". У 2022 році потрапив під західні санкції.

Глава ЛДПР Леонід Слуцький

У 2018 році відразу кілька журналісток, зокрема кореспондентка ВВС, звинуватили Слуцького в сексуальних домаганнях. Слуцький відкинув звинувачення на свою адресу. Уся кампанія кандидата сфокусована на постаті вже покійного Жириновського, якого Слуцький замінив на посаді глави ЛДПР.

Останні вісім років керує думським комітетом з міжнародних справ. Раніше організовував поїздки делегацій з Європи в окупований Крим і ще 2014-го потрапив під західні санкції. Підтримує вторгнення в Україну.

Віцеспікер Думи з "Нових людей" Владислав Даванков

Нове обличчя нової партії з назвою "Нові люди". Співзасновник компанії Faberlic. Брав участь у виборах мера Москви 2023 року, набрав трохи більше ніж 5%. У війні з Україною виступає за "мир і переговори" на "російських умовах".

Голосував на підтримку анексії українських територій, за що потрапив під міжнародні санкції. Напередодні виборів отримав підтримку частини російської опозиції.

Як проходять президентські вибори у РФ

Оскільки для багатьох вибори в самій Росії стали доступною розвагою, то багато хто прийшов на виборчі дільниці рядженими. Були моржі, ведмеді, Пушкін і навіть Чебурашка.

Утім, не обійшлося без підпалів. Так, невідомі намагалися підпалити виборчі дільниці в Когалимі (ХМАО), а також у Москві, Санкт-Петербурзі та низці інших регіонів. Причому мета підпалів була різною: від дільниць, до бюлетенів, урн і кабінок для голосування.

Також у деяких регіонах РФ і в анексованому Криму в урни для голосування виливали зеленку, або інший фарбувальний засіб. Урни, залиті зеленкою або чорнилом, у всіх випадках були опечатані.

Максимальна санкція за ст. 141 КК РФ — п'ять років позбавлення волі (такий строк можна отримати, якщо, наприклад, злочин скоєно групою за попередньою змовою).

Варто зазначити, що у РФ на виборах присутні якісь "міжнародні спостерігачі". Глава ЦВК Елла Памфілова заявила журналістам, що було "акредитовано 706 осіб зі 106 країн світу". Пізніше джерело повідомило, що більшість спостерігачів прибули з країн Азії, Африки та Латинської Америки. Зазначалося, що акредитувалися спостерігачі з Ірану та Сирії.

Як проходять псевдовибори на анексованих територіях

Адже минулого року Путін підписав чотири закони про ратифікацію договорів про прийняття Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до складу Росії. Тож "вибори" проводилися і на цих окупованих територіях. Найчастіше — під дулом автомата. У соцмережах навіть з'явилося відео того, як військовослужбовець ЗС РФ у масці та з автоматом перевіряє, за кого "голосувальники" ставлять галочки.

А також відео того, як літню жінку змушують "голосувати" в супроводі озброєних людей.

В анексованому Криму російська окупаційна влада змушує бюджетників іти на фейкові вибори, бажаючи збільшити явку виборців, оскільки громадяни не хочуть брати участь у псевдовиборах.

"Нас усіх попередили, що ми маємо піти та проголосувати на виборах, щоб на роботі не було проблем. Після голосування, ми маємо зателефонувати куратору в наш навчальний заклад і доповісти, що проголосували. Нам не кажуть, що потрібно конкретно за когось голосувати. Головне створити явку, бо люди не хочуть іти на вибори", — повідомляли працівники освітньої галузі, які побажали зберегти анонімність.

Акція "Полудень проти Путіна"

Російська опозиція, яка втратила свого лідера Олексія Навального незадовго до виборів, закликала підтримати заплановану акцію "Полудень проти Путіна". Її учасників закликали приходити на виборчі дільниці рівно опівдні за місцевим часом. При цьому рекомендацій до голосування не було. Значення не мало, чи будуть росіяни віддавати голос за когось з альтернативних кандидатів, чи псуватимуть бюлетень. Прокуратура Москви тричі оголошувала цю акцію і заклики до участі в ній незаконними. Але на фото і відео, які поширюються в соцмережах, видно, що опівдні біля виборчих дільниць у посольствах було досить багато людей.

Чи були це опозиційно налаштовані громадяни, чи вони прийшли проголосувати за Путіна, невідомо. Своє неприйняття політикою нинішнього президента РФ вони ніяк не демонстрували. У деяких містах і країнах скандували антивоєнні гасла, стоячи в черзі. У Кишиневі чоловік намагався підпалити посольство РФ, але був затриманий.

Також у деяких містах: у Берліні, Тбілісі та низці інших відбулися антивоєнні акції. У Грузії дільниць для голосування немає, багато громадян Росії, які живуть там, вирушили голосувати до сусідньої Вірменії, в Єреван.

Сама Юлія Навальна, вдова опозиціонера, яка перебуває в Берліні, з'явилася на вибори опівдні з букетом квітів.

Також у соцмережах набрав популярності флешмоб із демонстрацією вже заповнених бюлетенів. Його підтримали, втім, як прихильники Путіна, так і ті, хто проти нього, і прийшов зіпсувати бюлетень.

Найчастіше зустрічалося вписаним ім'я та прізвище Олексія Навального, або інших опозиціонерів.

Іноді було написано "Ні війні!".

Але зустрічалися і бюлетені зіпсовані шанувальниками Пригожина і ПВК "Вагнер". Нагадаємо, глава цієї ПВК, яка воювала в Україні, і його соратники загинули після маршу на Москву, коли приватний літак Євгена Пригожина розбився (або був збитий) у Тверській області торік.

Тим часом глава Центрвиборчкому РФ Елла Памфілова вже заявила, що "явка на президентських виборах Росії досягла 70,81%".

За її словами, це загальна очна явка з урахуванням дистанційного електронного голосування. Памфілова відрапортувала, що явка на голосування побила рекорд 2018 року, перевищивши 67,54%. Памфілова заявила, що проголосувало "близько 73,6 мільйона громадян РФ".

Нагадаємо, так звані президентські вибори у РФ відбуваються на тлі триваючої війни в Україні та на тлі операції РДК, "Сибірського батальйону", легіону "Свобода Росії" в Бєлгородській області. Раніше бійці цих загонів записали відеозвернення, заявивши, що Бєлгородська і Курська області перетворилися на зону активних бойових дій, а місцева влада перешкоджає евакуації мирних жителів.

Бійці назвали президентські вибори в Росії "повним фарсом", заради якого народ заганяють на виборчі дільниці "під бомби і артилерійські снаряди".