"Путін — найбільший рушій міграції до ЄС": як потоки біженців пов'язані із політикою РФ, — FT
Глава Кремля Володимир Путін фактично став одним із ключових чинників масових міграційних хвиль до Європи, впливаючи на них через свою участь у війнах і підтримку авторитарних режимів. У Євросоюзі вважають, що саме його дії протягом останнього десятиліття суттєво сприяли формуванню найбільших потоків біженців на континент.
Як пише видання Financial Times із посиланням на єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, дії Кремля протягом останнього десятиліття системно впливали на зростання міграції до країн ЄС.
За словами Бруннера, у кожному великому міграційному кризовому епізоді простежується фактор Росії. Зокрема, він нагадав про підтримку Москвою сирійського президента Башара Асада під час громадянської війни, яка розпочалася у 2011 році. Саме цей конфлікт спричинив масштабну міграційну кризу 2015–2016 років, коли понад два мільйони людей звернулися по притулок у країнах Європи. Крім того, після падіння режиму Асада наприкінці 2024 року Росія надала йому притулок.
Окремо єврокомісар наголосив на наслідках повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке стало причиною ще однієї хвилі масового переселення. Відтоді близько 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у державах Європейського Союзу.
"Володимир Путін підтримував тамтешній режим. Тож він насправді є найбільшим рушієм міграції до Європи", — зауважив єврокомісар
Також Бруннер звернув увагу на ситуацію навколо Ірану. Хоча Росія безпосередньо не є ініціатором нинішнього протистояння, вона підтримує тамтешню владу, що, за оцінкою європейських посадовців, може мати додатковий вплив на міграційні процеси.
На відміну від підходу під час кризи 2015 року, коли Німеччина під керівництвом Ангели Меркель відкрила двері для сирійських біженців, нині країни ЄС налаштовані значно стриманіше. Вони прагнуть уникнути повторення подібного сценарію та вже обговорюють можливість жорсткіших заходів на кордонах у разі різкого зростання кількості мігрантів через загострення на Близькому Сході.
За словами Бруннера, наразі Євросоюз не фіксує значних потоків біженців з Ірану, однак ситуація залишається нестабільною і може швидко змінитися. Саме тому країни-члени наполягають на підготовці механізмів оперативного реагування.
Зокрема, Італія та Данія виступають за впровадження інструменту, який дозволив би тимчасово обмежувати в’їзд до ЄС у разі надзвичайних обставин. Відповідну ініціативу підтримали прем’єр-міністерки Метте Фредеріксен і Джорджа Мелоні, й закликали Єврокомісію розглянути можливість створення так званого "екстреного гальма" для стримування неконтрольованих міграційних потоків.
Водночас такі підходи викликають критику з боку правозахисних організацій. Так, нещодавно Amnesty International засудила дії Польщі щодо призупинення розгляду заяв на притулок на кордоні з Білоруссю.
Попри дискусії, у Європейському Союзі наголошують, що нині блок значно краще підготовлений до потенційних криз, ніж десять років тому. Йдеться про вдосконалення процедур надання притулку безпосередньо на зовнішніх кордонах, а також про впровадження сучасних систем біометричного контролю, які дозволяють ефективніше відстежувати в’їзд громадян третіх країн і оперативно реагувати на можливі безпекові виклики.
"Ми усвідомлюємо міграційну складову… але також і безпекову складову, коли йдеться про терористичні атаки, ми також повинні бути готові до цього", – сказав посадовець.
Нагадаємо, що Німеччина розглядає можливість зміни правового статусу українців, які перебувають на її території, зокрема переведення їх на загальні умови отримання дозволу на проживання. Перед цим планується запровадження перехідного періоду, який може розпочатися вже у березні 2027 року, однак його тривалість і конкретні умови наразі залишаються невизначеними.
Також Фокус писав, що в Україні склалася серйозна демографічна криза. Зокрема, народжуваність практично впала до нуля, а війна призвела до втрати або виїзду близько 10 мільйонів людей. Експерти попереджають, що без підтримки родин і повернення біженців відновити чисельність населення буде надзвичайно складно.