Сховали ціле місто в бункер: у Фінляндії провели найбільші в Європі навчання з цивільної оборони

У цьому сценарії навчань критично важлива інфраструктура в центральному фінському місті Куопіо, зокрема системи електропостачання та водопостачання, зазнала збитків внаслідок кібератак, а також існує загроза ракетних ударів з боку сусідньої з Фінляндією Росії. Тож місцева влада та пересічні громадяни відпрацювали дії на випадок реального нападу, пише Daily Mail.

У навчаннях взяли участь понад 2000 осіб. Кордон Фінляндії з Росією простягається на понад 1300 кілометрів від Балтійського моря до Полярного кола. У 2024 році Фінляндія, разом зі Швецією, вступила до НАТО після повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну. До цього моменту фіни були готові захищатися від Росії здебільшого самостійно. І бункери, які розкидані по всій країні, ніколи не були занедбані. Самі фіни іронічно зазначають, що готувалися до війни ще з часів нападу СРСР і Другої світової війни.

За словами відставного полковника армії Аско Мухонена, який і організував цивільні навчання в Куопіо, оборона Фінляндії спирається не лише на військових, а й на "спосіб мислення" пересічних фінів, готових взяти на себе відповідальність за безпеку своєї країни.

"Не всі раді службі в армії, але "наш обов’язок — служити й захищати цю країну, як це робили люди до нас. Саме тому ми маємо незалежність", — сказав 23-річний призовник Юрі Пієтікайнен, якого навчали керувати притулком у Куопіо в нічний час.

Фінляндія також має винести уроки з досвіду України, зазначив Мухонен.

Хоча найбільший бункер у Куопіо може вмістити 7000 осіб, українці іноді мають усього кілька хвилин, щоб дістатися до станції метро чи підземного паркінгу в разі загрози обстрілу балістичними ракетами. Тож зараз у Фінляндії розглядають можливість будівництва не тільки великих бункерів, здатних витримати ядерний удар, а й легкодоступних укриттів, що забезпечують хоча б якийсь захист.

У навчаннях у Куопіо взяв участь і 20-річний Дмитро Унтілла, студент з Одеси, який згадує, що 24 лютого 2022 року, коли Росія почала обстрілювати його місто, він ледь встиг вибігти у під’їзд свого будинку, оскільки ховатися більше ніде не було.

"Підготовка до подібної ситуації, безперечно, стала б у нагоді в Україні, — сказав він, — адже ніхто не знав, що таке може статися".

У Фінляндії побоюються не лише обстрілів, а й російських диверсій

Втім, фіни усвідомлюють, що найбільшу загрозу для Фінляндії становлять не ймовірні обстріли з боку Росії, а диверсії, кількість яких останнім часом зросла.

Юха Рясянен, генеральний директор електроенергетичної компанії Savon Voima, після нападу ЗС РФ на Україну ухвалив рішення не закуповувати російське біопаливо, і відтоді кількість кібератак на мережу значно зросла.

Минулого року інженери також виявили щонайменше 10 світловідбивних наклейок, розміщених на особливо вразливих ділянках інфраструктури енергетичної мережі. За словами представника компанії, інші енергетичні компанії у Фінляндії також виявили їх і не знають, звідки вони взялися.

"Якби в цьому місці стався вибух, він міг би зруйнувати цілу греблю", — сказав Рясянен. За його словами, над лініями електропередач також було помічено безпілотники, але винних у цьому поки що не встановлено.

"Захиститися від усіх загроз неможливо, тому важливо, щоб люди були готові самостійно подбати про себе щонайменше протягом 72 годин — якщо відключиться електропостачання або вода стане непридатною для пиття", — сказав Рясянен.

Побоювання щодо гібридної війни Путіна знову посилилися після чергового інциденту, пов’язаного із саботажем енергосистеми в Німеччині.

"Постійно трапляються дрібні інциденти, зокрема спроби Росії заглушити сигнали GPS", — сказала 32-річна Вуокко Лахтінен, яка відвідувала навчання в Куопіо, тому вона стверджує, що "найкращий захист Фінляндії — це зробити так, щоб на неї не варто було нападати".

"Це залежить від збройних сил країни, а також від фінського народу, який відчуває, що "у нас є те, за що ми хочемо боротися", — сказала вона. У цьому допомагає й пам’ять про те, що Фінляндії довелося пережити в минулому.

Фінляндія готується до війни з РФ вперше з часів Другої світової війни

Під час воєн із Радянським Союзом Фінляндія втратила близько 11 % своєї території, а понад 400 000 осіб, приблизно 12 % населення, покинули свої домівки на території, яка зараз розташована на заході Росії.

У музеї ветеранів у Куопіо 95-річний Рісто Менкконен зберігає аркуш паперу, на якому він записав дати бомбардування міста та імена загиблих. Він пам’ятає, як у дитинстві забіг із батьком до бомбосховища в той момент, коли вибухнула радянська бомба, вбивши п’ятьох їхніх сусідів.

102-річна Піркко Науккарінен згадувала, як у 16 років вона працювала в польовій кухні на передовій, ділила бліндажі з солдатами та ховалася в окопах, коли радянська авіація атакувала фінську армію, що відступала.

А 92-річна Айлі Тойванен двічі залишала свій дім. Обидва рази фінські солдати казали її родині, що в них є одна година, щоб зібрати речі. Першого разу їхній дім спалили, щоб він не дістався росіянам. Вдруге радянська авіація атакувала евакуаційний поїзд, і пасажирам довелося вистрибувати з вікон і йти пішки до Куопіо.

Коли Росія напала на Україну у 2022 році, вона зі сльозами на очах сказала, що побоюється, що їй доведеться покинути свій дім утретє.

А учасники навчань у Куопіо жартують, що фіни в певному сенсі "песимістично дивляться на життя", але історія показує, що може статися з Росією.

Щодо загроз з боку Москви, Мухонен сказав: "Не вірте тому, що вони кажуть, а спостерігайте за тим, що вони роблять".

Нагадаємо, раніше "Фокус" розповідав про те, як Фінляндія збудувала цілу мережу бункерів по всій країні, які зараз використовуються як спортивні майданчики.

Але навіть у величезному притулку "Меріхак", де можуть розміститися 6000 осіб, не приймають домашніх тварин.