З шостої спроби і майже задарма: у Білорусі продали історичну садибу XIX століття

У Білорусі 4 вересня на електронному аукціоні продали комплекс господарських будівель колишньої садиби Хрептовичів у агромістечку Щорси Новогрудського району Гродненської області. Покупцем стала мінська будівельна компанія, яка придбала об’єкт, відомий як "Мурованка Хрептовичів" за 94,5 білоруських рубля, що приблизно відповідає $30. Про результати торгів повідомило білоруське видання Onlíner, посилаючись на оператора майнових торгів "БУТБ-Імущество".

Відомо, що на аукціон зареєструвалися два учасники, однак один із них передумав брати участь у торгах. Таким чином, фактичного змагання за лот не було — покупець придбав його за початковою ціною з додаванням 5%, тобто за 94,5 рубля.

У "БУТБ-Імуществі" повідомили, що новим власником стала будівельна організація з Мінська. Представники компанії наразі відмовилися публічно розголошувати свої плани щодо використання об'єкта.

Будівлі продавали шість разів

Нинішній аукціон став уже шостою спробою продати "Мурованку". Вперше об’єкт виставили на торги у червні 2025 року. Тоді його оціночна вартість становила 297 662 білоруські рублі. Покупця за такою ціною не знайшлося, після чого вартість лота поступово знижували.

Зрештою комплекс виставили на торги за символічною стартовою ціною.

За інформацією білоруського майданчика "БУТБ-Имущество", йшлося про об’єкти в агромістечку Щорси Новогрудського району. На торги виставляли два капітальні комплекси загальною площею понад 1500 квадратних метрів, а також земельну ділянку площею близько 6,38 га, надану в оренду на 50 років.

Хто такі Хрептовичі

Хрептовичі — давній магнатський рід, із яким протягом кількох століть була пов'язана історія Щорсів. Письмові згадки про Щорси датуються XV століттям. У XVIII столітті маєток належав Іоахіму Літавóру Хрептовичу, державному діячеві Великого князівства Литовського.

Саме за Іоахіма Хрептовича Щорси перетворилися на великий маєтковий і культурний осередок. У 1770-х роках тут створили масштабний палацово-парковий ансамбль із палацом, парком і системою ставків.

Що відомо про "Мурованку Хрептовичів"

"Мурованка" є частиною господарського комплексу колишньої садиби магнатського роду Хрептовичів у Щорсах. Його було зведено у другій половині XIX століття, причому господарські будівлі виконали в замковому, неоготичному стилі — з цегляними стінами, баштами та масивними конструкціями. Сьогодні ж від нього залишилися лише окремі господарські споруди та руїни, які здалеку нагадують невелику середньовічну фортецю.

Господарство Хрептовичів було великим і включало чимало виробничих об'єктів. У Щорсах працювали млини, лісопилка, маслобійня, підприємства з виробництва цегли, добрив і дренажних труб, а також займалися тваринництвом і рибництвом. На Немані діяла невелика верф, де будували судна-витини.

Окреме місце займало сироваріння. У господарстві виробляли сир за швейцарськими технологіями, а для цього, за історичними описами, залучали навіть швейцарських фахівців. Також працювали маслобійня та лісопилка, розводили породистих коней.

Саме для господарських потреб і був створений окремий двір, який пізніше отримав назву "Мурованка Хрептовичів".

Що сталося із садибою

Основний палац Хрептовичів значно постраждав під час Першої світової війни. Згодом його розібрали, і до наших днів від палацу фактично дійшли лише фрагменти фундаментів та підвалів. Збереглися окремі споруди колишньої садиби, зокрема будівля бібліотеки, флігель, службові приміщення та башта-коптильня.

Варто відзначити, що бібліотека Хрептовичів була окремою важливою частиною маєтку. У XIX столітті вона містила понад 20 тисяч книг, рукописів, карт та інших матеріалів. Щорси також відвідували діячі культури, серед них Адам Міцкевич, Владислав Сирокомля та Ян Чечот.

Після встановлення радянської влади майно Хрептовичів було націоналізоване. Господарські будівлі використовували вже для потреб місцевого господарства, зокрема як приміщення для тварин і зберігання зерна. Згодом комплекс занепав.

Які вимоги має виконати новий власник

Попри занедбаний стан, покупець не може розпоряджатися територією абсолютно вільно. Земельна ділянка має історико-культурне призначення, тому для її використання встановлені певні умови.

Зокрема, діяльність на об'єкті має бути розпочата не пізніше ніж через два роки після придбання, а реконструкція — не пізніше ніж через п'ять років. Використання території для житлової, адміністративної, торговельної чи іншої забудови потребує погодження з Міністерством культури Білорусі.

Таким чином, за 94,5 білоруського рубля покупець отримав не готовий для проживання історичний маєток, а занедбаний комплекс господарських споруд із земельною ділянкою та низкою умов щодо подальшого використання.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв, що:

• Українці придбали 400-річний будинок у Німеччині.
• Вдова нардепа продавала елітний особняк у Києві майже за $10 млн.

До речі, у Німеччині на продаж виставили замок Вольфсбруннен у федеральній землі Гессен, який після реконструкції перетворили на чотиризірковий готель. Нерухомість, придбана у 2009 році російськими власниками приблизно за 3 млн євро, нині продається за 11,1 млн євро. До комплексу входять замок у стилі неоренесансу, внесений до переліку культурної спадщини, та парк площею 8,4 га.