Канни-2021: люди&машини. Шокуючі фільми-переможці Каннського кінофестивалю (відео)

У Каннах були представлені дві українські роботи. І обидві відзначили нагородами.

Українські фільми на кінофестивалі в Каннах

• Стрічка "Бабин Яр. Контекст" про Голокост, знята українсько-німецьким режисером Сергієм Лозницею, отримала премію "Золоте око", яку з 2015 року вручають за найкращий документальний фільм.

Фільм про трагедію Бабиного Яру режисер задумував по іншому — в документально-художньому форматі, де зняті на чорно-білу плівку сцени перемежовуються з кадрами хроніки. Лозниця намітив для цього 90 локацій в Україні (Харків, Львів), але у 2020 році зйомки зірвалися через локдауни, і режисер звернувся тільки до архівних матеріалів, які розповідають про загибель 34 тис. євреїв у Києві 29-30 вересня 1941 року. Стрічка складається з 24 епізодів, кожен з яких — окремий сюжет. Вражає страта у 1946 році 12 німецько-фашистських офіцерів, які брали участь у вбивствах мирного населення. Їх повісили на центральній площі столиці України в присутності 200 тис. людей.

У нас фільм покажуть восени 2021 року у межах заходів, повʼязаних з 80-ми роковинами трагедії в Бабиному Яру.

• Стрічка швейцарця Елі Граппа "Ольга" отримала Prix SACD for the best script at 60th Semaine de la Critique — нагороду за кращий сценарій від "Тижня критики".

Нагадаємо, що з перемоги саме у цій категорії у 2014 році почалася всесвітня слава стрічки Мирослава Слабошпицького "Племʼя" — фільм тоді заслужив Гран-прі секції. Над "Ольгою" трудилися три країни: Швейцарія, Україна, Франція. Граппа зняв історію про українську гімнастку, яка їде з країни до батька, який проживає з сімʼєю у Швейцарії. У цей час її мати, журналістка, висвітлює події євромайдану і піддається тиску влади. Гімнастка отримує швейцарське громадянство і виступатиме на чемпіонаті вже за збірну Швейцарії, а не України. При цьому вона уважно стежить за подіями в рідній країні.

У головній ролі знялася реальна спортсменка з Луганська Анастасія Будяшкіна, яка з 2014 року проживає в Києві. Українські продюсери стрічки — Максим Асадчий і Саша Чубко.

В Україні "Ольга" вийде в прокат в лютому 2022 року.

"Золота пальмова гілка" і машинізація людства

• "Золоту пальмову гілку" отримав фантастичний французько-бельгійський боді-горор "Титан" Жюлі Дюкорно.

Вона стала другою в історії Каннського фестивалю жінкою-режисером, чия картина отримала найвищу нагороду (першою була новозеландка Джейн Кемпіон з драмою "Піаніно", відзначеною у 1993 році).

Картина викликала шок і неоднозначно сприйнята критиками. Але в ній є радикальна новизна. Ця стрічка продовжує тему поневолення людей машинами, яка була піднята в "Термінаторі" і "Матриці". Але якщо там людина в опозиції до машин, то тут, навпаки, вона приймає іншу сторону. За сюжетом десятирічна Алексія (дебютантка Агата Рузель) їде з татом на авто, всіляко йому заважаючи. Вони потрапляють в аварію. У череп дівчинці імплантують титанову пластину. Вже будучи дівчиною, вона виступає з еротичними танцями на капотах крутих тачок. Крупним планом показаний шрам над правим вухом від пластини. Одного разу в "титановій" голові Алексії щось клацає, і вона починає займатися коханням з мерседесами та кадилаками.

Років 20 тому я читав фантастичну повість про злягання з компʼютерами, а тут — автоваріант. Людей Алексія відкидає і вбиває, а від симпатичної машинки у неї виходить… завагітніти. Нова машинна міфологія приходить на зміну постмодерністській іронії, і, зізнаюся, вона дещо лякає.

Ця стрічка тематично повʼязана з ще одним переможцем Канн-2021 — картиною "Аннетт", за яку француз Леос Каракс отримав премію в номінації "Кращий режисер". Жанр: мюзикл з елементами горору і фантастики. Маріон Котіяр і Адам Драйвер грають подружжя — оперну співачку і провокаційного стендап-коміка. Але в центрі історії тут теж дівчинка — їхня донька Аннетт, яка повʼязана зі світом машин. До того ж як і в першому фільмі, так і в другому, такі діти — продукт заплутаних стосунків батьків, тому любов дітлахи розуміють по-своєму.

Соціальне кіно

• Гран-прі отримала картина "Герой" іранського режисера Асгара Фархаді, двічі лауреата "Оскара".

Чоловіка, який потрапив до вʼязниці за борги, випускають на тиждень, щоб він добув потрібну суму. На автобусній зупинці він виявляє сумку з золотом, але замість того щоб продати його і закрити борг, знаходить господиню втраченого скарбу. Тепер хлопець — герой, про нього знімають телепрограми, його славлять у соцмережах. Але чи немає тут підступу?

• Російська режисерка Кіра Коваленко отримала Гран-прі програми "Особливий погляд" за фільм "Розтуляючи кулаки", що розповідає історію осетинської дівчини Ади (Мілана Агузарова).

Це друга режисерська робота 31-річної Коваленко (її попередній фільм "Софічка" отримав кілька нагород, зокрема "За кращу режисуру" в Дубліні).

Ада живе з батьком у невеликому містечку в Північній Осетії. Той в дусі суворих місцевих звичаїв виховує її та двох братів. Коли старший брат їде в інше місто, дівчина задумує план втечі.

Коваленко сама родом з Північного Кавказу і підняла цю тему, тому що досі в регіоні бувають випадки насильницького повернення дочок додому. Продюсером фільму виступив екскиянин Олександр Роднянський, який розгледів потенціал у новій режисерці. Нагадаємо, Роднянський спродюсував кілька фільмів Андрія Звягінцева.

• Приз за кращу чоловічу роль отримав американський актор Калеб Лендрі Джонс, який переконливо точно зіграв дебіла-маніяка Мартіна Браянта в австралійському трилері Джастіна Курзеля "Нітрам".

Мартін (визнаний розумово відсталим) розстріляв в австралійському Порт-Артурі більше 30 осіб у 1996 році — так на нього подіяла стрічка про злу ляльку Чакі.

Любовні страждання в Каннах

• З "Героєм" Гран-прі розділила фінська стрічка "Купе номер шість" режисера Юхо Куосманена.

Студентка з Фінляндії (Сейді Хаарла), чиє серце розбите розставанням з коханкою, їде з Москви до Мурманська на потязі, щоб побачити північні петрогліфи — стародавні наскельні зображення. В купе вона знайомиться з молодим шахтарем, який пʼє (Юрій Борисов). Дівчина намагається забути свою пасію, а сусід, який спочатку дратував фінку, раптом став викликати у неї симпатію своєю безпосередністю.

• Приз за кращий сценарій в основному конкурсі відхопили японці Рюсуке Хамагуті і Такамаса Ое.

Їх драма "Сядь за кермо моєї машини" заснована на переробленому оповіданні Харукі Муракамі.

За сюжетом театральний режисер, який втратив дружину, їде з рідного Токіо в Хіросіму, де повинен провести кастинг артистів і поставити "Дядю Ваню". Несподівано у нього завʼязується дружба з дівчиною, наданою йому в якості водія. Критики відзначили тонку ліричність стрічки, властиву як Чехову, так і Муракамі.

• Володаркою нагороди за кращу жіночу роль стала норвежка Ренате Рейнсве, що знялася в драмі Йоакіма Трієра "Найгірша людина на світі".

Рейнсве зіграла 30-річну жінку, яка переживає особисту кризу, — щойно розлучилася з бойфрендом, новоспеченим письменником. У неї відразу завʼязуються стосунки на вечірці з милим хлопцем. Але хто б міг подумати, що у нього виявиться ще той характер!

Що стосується фаворитів, то критиків дещо розчарував фільм "Французький вісник" американця Веса Андерсона з Біллом Мюрреєм у ролі газетного редактора. Вони відзначили естетично приголомшливу картинку, але при цьому — недбало прописані історії персонажів.

Що стосується "Петрових в грипі" Кирила Серебреннікова з Іваном Дорном, то фільм нагородили тільки за операторську роботу (Владислав Опельянц).