"Загинув о 5 ранку під час штурму". Подробиці подвигу соліста балету Олександра Шаповала

12 вересня в бою під Майорськом на Донеччині загинув 47-річний Олександр Шаповал, заслужений артист України, соліст балету Національної опери. Він пішов добровольцем у тероборону, потім став гранатометником. Через його смерть сумують колеги, серед них — зірка балету й ТБ Катерина Кухар. Про те, яким був Олександр Шаповал, про його життя та подвиг Фокусу докладно розповіла співробітниця Нацопери Лариса Тарасенко.

"Серце відмовляється в це вірити. Сьогодні ворог забрав життя Шаповала Олександра Миколайовича. Заслужений артист України, педагог дуетного танцю KSBC. Він був видатним артистом, кожна наша партія була наповнена таким життям. Тому що він один із небагатьох, хто жив сценою. А тепер його танець став вічним. Боляче. Важко. Вічна та світла пам'ять, Сашку. Назавжди в серці, пам'яті, душі", — написала Катерина Кухар у Facebook.

"Ідуть найкращі, у випадку Сашка — це не фігура мовлення"

Олександр протягом кількох років був солістом балету Національної опери, де грав провідні ролі в безлічі постановок: у класиці та неокласиці.

"У сучасному неокласичному балеті "Даніела" в Сашка була центральна роль — Федеріко. Катерина Кухар грала там Софі, — розповідає Фокусу Лариса Тарасенко, співробітниця Національної опери. — Також головна роль у нього була в постановці Литвинова "Капричіо долі" — про Паганіні. Сашко був у головній ролі — Маестро. Одну з його муз теж грала Катерина Кухар. В основі музики були 24 скрипкових капричіо Паганіні в оркестровці Скорика. Ця вистава — про шлях генія … Ось дійсно — йдуть кращі, у випадку Сашка — це не фігура мовлення".

Лариса Тарасенко зазначає, що Олександр Шаповал був особливим не лише як танцівник, а й за своїми людськими якостями.

"Такі люди рідко зустрічаються, вони притягують до себе. Він був дуже світлою людиною — внутрішньо. І зовні гарний собою: блакитноокий блондин — стрункий, високий, усміхнений. Його любили партнерки з танців — він був не тільки красивим, але головне — надійним партнером. В училищі він викладав дуетний танець — це важлива річ. Якщо будь-який сильний соліст тільки солуватиме в парному танці, це може призвести до травми партнерки".

"Там було пекло, але Сашко відмовився піти". Як артист балету Олександр Шаповал став бійцем ЗСУ

Лариса Тарасенко розповіла Фокусу про бойовий шлях Олександра Шаповала.

"25 лютого він зі своїм другом Романом пішов у тероборону на Лівому березі. Саме від Романа й стало відомо, що Сашко загинув. Березень, квітень — вони були в теробороні. Коли окупантів відігнали від Києва, вони із Сашком обидва записалися в ЗСУ. Потім опинилися на фронті під Горлівкою, у штурмовому полку, там Олександра навчили володіти ручним гранатометом, він освоїв модернізовану версію РПГ-7, — розповідає Лариса Тарасенко. — У складі відділення вирушили на селище Зайцеве. Там закріпилися біля Майорського — передова лінія фронту. Роман казав, що там було пекло. Треба йти. А Сашко сказав: "Ні". Сашко хотів бути схожим на свого діда, який пройшов усю Велику Вітчизняну. Балетні хлопці взагалі так тренуються, що м'язи в них не перекачані, але вони — залізні. Артист балету — це сильний чоловік. А якщо він ще й морально сильний — це справжній боєць. Як Сашко. Є в ЗСУ ще такі хлопці — Ігор Буличов та Олексій Потьомкін. Усі вони – Заслужені артисти України".

Олександр Шаповал грав героїв на сцені та став героєм у житті

Лариса Тарасенко наголосила на цікавій творчій особливості Шаповала.

"Цікаво, що в Сашка в репертуарі було багато героїчних ролей, — ділиться вона. — Він грав корсара або Ганса в "Жизелі" — зі шпагою. У нього часто на сцені в руках була зброя — і ось він у житті став воїном. Він усе робив по-справжньому: для нього не стояло питання — йти на фронт чи не йти?.. О п'ятій годині ранку 12 вересня був сильний штурм — і Сашко загинув разом зі своїм напарником. Вони потрапили під мінометний обстріл. Його напарник помер через півтори години, а Сашко загинув миттєво. У нього залишилися двоє дітей. Без перебільшення, Сашко був одним із найкращих людей, яких мені пощастило знати".

Важливо

"Дайте мені хоча б п'ять гранат". Iсторія війни 10-річного художника Максима Бровченка