Підривати літаки, стріляти в багатіїв. Про що роман "Міністерство майбутнього", який хвалить Білл Гейтс

Дія починається з недалекого майбутнього — 2024 року та Великої спеки в Індії. Через неймовірну посуху та тривалу спеку понад 40 градусів в одному з міст гинуть усі жителі. Останні містяни рятуються у маленькому озерці в центрі, але вода не приносить їм порятунку. Дуже моторошна безвихідь.

Трагедія стає каталізатором подальшого розвитку подій, після Великої спеки — вже можна "заради майбутнього" порушувати закони.

Сам роман Кіма Робінсона поділено на безліч сюжетних ліній. Художня, з якої і починається. Досліджується доля єдиного, хто вижив у спеці. Соціальна лінія — поведінка людей та терористи. Наукова лінія — кілька вчених намагаються врятувати льодовики, атмосферу. Економічна лінія — як житиме світ без вуглеводнів. Юридичний напрямок — права майбутніх поколінь (дуже цікавий напрямок, який розвивається вже зараз. Наприклад, можна буде подати позов та заборонити генетичні експерименти від імені людей, що ще не народилися — як їх превентивний захист).

Також автор невеликими розділами-вставками вчить нас життю — пояснюючи найпопулярніші теорії розвитку світу, які виправдовують його художні ідеї. Це дозволяє перемикати мозок, пробираючись через цікавий, але досить довгий прогноз майбутнього.

Отже. Майбутнє.

Шар 1. Соціальний. Екотероризм та порятунок світу

Розуміючи, що Велика спека може повторитись, увесь світ заметушився. При ООН створено те саме Міністерство майбутнього. Країни світу та багатії скидаються на різні рятівні заходи. Закривати забруднювальні підприємства, припинити видобуток вугілля. Зупинити танення льодовиків. Викидати в атмосферу дрібний пил, щоб зменшити температуру на поверхні Землі. (У 1991 році після виверження вулкана Пінатубо на Філіппінах стався великий викид попелу, що знизило середню температуру на Землі на 0,5 градуса. Отже, тут не тільки вигадка автора, а й реальне обґрунтування можливості таких дій).

Водночас, звичайно, знайшлися деякі громадяни, групи громадян та цілі таємні організації, які в ім'я добра розпочали війну. Терористи вбивали голів корпорацій, які не хотіли відмовлятися від своїх виробництв на вугіллі та нафті. Дрони сотнями атакували літаки та кораблі, які використовують гас та інше паливо — гинули сотні людей.

Найобдарованіші почали заражати корів на фермах губкоподібною енцефалопатією, яка передавалася людям, які поїдають біфштекси. Так, усе поголів'я людей швидко стало вегетаріанцями. А викиди "коров'ячого метану" скоротилися.

Також Міністерство майбутнього протягом усього роману боротиметься за введення карбон-коїну. Спеціальної валюти, яка поступово витіснить усі інші, а завдяки блокчейну жодна людина вже не зможе приховати, що отримала та витратила навіть на рівні порції морозива.

Так що в цьому напрямку роман дає велику їжу для подумати: з якими методами ви погоджуєтесь, які здаються екстремальними. І головне — як ми всі недалекі від цього.

Шар 2. Освітній: Суспільство 2000 Вт

"Міністерство майбутнього" виконує і велику навчальну роботу. З нього дізнаєшся про деякі глобальні, але маловідомі факти.

• Приклад 1 — в галузі екології. Розповідь про Азійську коричневу хмару, яка покриває частину Індійського океану, Індії, Пакистану та Китаю. Складається з промислових викидів: сажі, сульфатів, мінерального пилу. Крім шкоди атмосфері, також знижує сонячне освітлення поверхні під нею на 10%.
• Приклад 2 — громадський рух 2000 Вт. Концепція розроблена 1998 року в Цюріху. Група вчених-активістів підрахувала, що якщо скоротити світове споживання до 2000 ватів на рік на людину, то це значно покращить екологічну ситуацію. Враховуючи, що середнє споживання в Європі в 6 000 ватів та 12 000 у США — рухатимемося до цього довго. Але — концепція існує і, теоретично, у разі глобального катаклізму — готова до застосування.

До речі, 2000 Вт у перерахунку на зрозуміле — близько 50 кВт на день на людину. Здавалося б, із запасом? Ні. У розрахунок беруться не тільки показання вашого електролічильника, але й враховуються витрати на авто або громадський транспорт на день. Скільки витрачено енергії на багет, який ви купили в магазині, і на забій тієї корови, бургер з якої ви з'їли в Маку. У Маку, який також витрачає енергію, щоб вам було світло, тепло та можливо помити руки. Якщо розкласти ці 50 кВт на день на все — навіть в Україні можна не вкластися в ліміт.

• Приклад 3 — економічний. Парадокс Джевонса розповідає, що ефективність використання ресурсу не зменшує його споживання, а збільшує. Це по суті пояснення технічного прогресу. Промисловість винаходить технології, що дозволяють економніше використовувати вугілля чи бензин. Але вугілля та бензину через це потрібно ще більше.

Також у романі описано дію індексу Джині, що дозволяє розрахувати нерівність у доходах населення. За деякими даними — що вище ця цифра, то соціально несправедливіше суспільство і вища корупція. А графік Кілінга покаже, наскільки сильно людство впливає на довкілля останні 200 років.

Корисна книга. В цьому відношенні.

Шар 3. Утопія. Виправдати заборонене

Прочитуючи абзац за абзацом, постійно ловиш себе на певній ідеалістичності автора. Якісь загалом соціалістичні ідеї — заборонити виробництво, відібрати гроші у тих, хто забруднює, та віддати тим, хто очищує. І натужна спроба за допомогою різних теорій довести, що це має суспільне і економічне виправдання.

А можна розцінити роман як свого роду психологічну підготовку суспільства до того, що заради високих ідеалів можна порушувати закон. Ось буквально тиждень тому дві юні активістки, намагаючись щось сказати світу, не знайшли нічого кращого, ніж спробувати зіпсувати шедевр Ван Гога "Соняшники". Не думаю, що вже зараз правосуддя Європи їх сильно засудить. Ймовірніше — не засудить. Але чому далі — злочини не можуть бути більшими? Білл Гейтс це теж схвалює?

Але, можливо, мільярдер та меценат закликає нас просто подумати? Подумати — це, мабуть, головна місія "Міністерства майбутнього". Я не хочу, щоб мені розповідали, що мені їсти — м'ясо чи замінник із буряка, чи комах. Але я розумію — без дискусій не обійдеться. І "Міністерство майбутнього" дасть змогу визначити собі позицію.

Звичайно, якщо буде нудно — можна читати лише про терористів та дивну дружбу головних героїв. Або лише про вчених, які рятують Антарктиду. Роман справді багатошаровий настільки, що, здається, може зачепити кожного. І якщо вам цікаво, що чекає на планету і світ буквально через 10-15 років, "Міністерство майбутнього" потрібно читати.

Важливо

Накладом за мільйон. Книги-бестселери XXI століття