Золоті крашанки, покупні паски та порося в ночвах: етнограф розповів, як українці святкували Великдень
12 квітня в Україні святкуватимуть Великдень. І багато хто переживає, наскільки традиційно купувати паски, а не пекти самостійно. Та цікавиться, що, окрім пасок та крашанок можна взяти до церкви. Виявилось, що святкування Великодня в Україні не надто змінилось навіть за кількасот років.
Фаховий історик і миргородський краєзнавець Вадим Назаренко, відомий у соціальній мережі X (Twitter) за творчим псевдо "Сім глеків тикери", докладно розповів у кількох постах, як святкували Великдень у "старосвітській Україні".
Що українці несли святити до церкви
Найдавніший опис великоднього кошика зберігся із другої половини XVIII ст. у тексті сина козацького сотника із Сосниці Опанаса Шафонського. До церкви тоді несли: паску, печене ягня або порося, ковбасу, сало, смажену рибу, чорний хліб, хрін і сіль.
Героїня повісті "Маруся" (1834 р.) Григорія Квітки-Основ'яненка клала до великоднього кошика: паску, порося, ковбасу, сало, 10 крашанок та грудку солі.
А історик Володимир Шухевич зазначав, що наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. гуцули несли на освячення до церкви: паску, крашанки, писанки, ковбасу, солонину, сир, масло, хрін, листя часнику, пляшку з водою, в якій варили яйця, а також грудку солі.
Цікаво, що вино, або інший алкоголь тоді до великоднього кошика не клали. А паску часто святили вже порізаною на шматки.
Великодні кошики в Україні не одразу стали модними
Хоч вислів "великодній кошик" вже став крилатим, але спочатку українці несли паску та крашанки до церкви в ночвах, в яких місили тісто. Ночви – це коритця, видовбані з цільного відрізка деревини.
Ночви видно на картині Миколи Пимоненка "Ранок Христового Воскресіння" (1891 рік). А от у 1910 році він написав картину, присвячену Великодню вже із кошиками. Рушники присутні на обох картинах.
Паски в Україні завжди були смачними, а крашанки яскравими
Найдавніший рецепт паски датовано серединою XVIII cт. Зберігся він у рецептнику, що належав Лубенському полковнику Івану Кулябці. Тоді паску пекли із борошна, масла, яєчних жовтків, тростинного цукру, меду, рідких пивних дріжджів, мускатного горіха, кориці і шафрану.
Шафран присутній у всіх рецептах пасок 18-19 ст. Такі паски були солодкі на смак і мали приємний пряний аромат. Потім поступово його стали витісняти ваніль та інші дешевші інгредієнти. Також в паски раніше додавали інші прянощі: корицю, імбир, куркуму, мускатний горіх.
Паски пекли із чорносливом, а згадка про родзинки збереглась в записах Софійського монастиря на Великдень 1737 року. До свята там купували шафран, корицю і 5 фунтів ізюму (понад 2 кг).
Більшість господинь самі пекли паски, але опція "купити паску" була ще з XVIII ст. Спочатку куповані паски брали міщани, а ХІХ ст. паски в містах купували і селяни. На початку ХХ ст. найдешевша паска на Наддніпрянщині коштувала 25 копійок – це була ціна двох глечиків молока.
Паски не завжди були високими. Колись вони мали вигляд хлібини на якій викладали тістом хрест, або різні візерунки.
Яйця фарбували як лушпинням цибулі та різними травами, так і досить екзотичними барвниками - личинками комахи червеця (отримували яскраво-червоний колір), куркумою, трісками сандалового дерева. Найдавніша писанка на яйці з території України - датується 16 ст.
Її було знайдено у Львові, коли розкопали середньовічний колодязь в 2013 році. Візерунок нанесено на качине яйце. У XVIII ст. в Києві багатії дарували на Великдень "писанки шумишні" (покриті сусальним золотом).
Нагадаємо, ми розповідали, якою буде погода на великодні вихідні.
Також стало відомо, скільки коштують крафтові паски на Великдень 2026.