Біткоїн на допомогу. Чи врятує крипта вас від бідності, а фінсистему України від відмивання брудних грошей
Найперша і найпопулярніша криптовалюта — біткоїн — переживає запаморочливі злети і падіння: в ніч із 25 на 26 липня її вартість злетіла на $6 тис. — з $34 тис. до майже $40 тис. Що станеться з криптою в найближчі дні?
Сьогодні — тільки й розмов, що про криптоактиви. Їх скуповують мільярдери і різного масштабу компанії, обивателі вкладаються у відеокарти для майнінгу та навчаються трейдингу, держави потихеньку вводять електронні національні валюти в обіг, а нардепи України декларують BTC на суму в 75 млрд грн. А тим часом найперша і найпопулярніша криптовалюта — біткоїн — переживає запаморочливі злети і падіння: в ніч із 25 на 26 липня її вартість злетіла на $6 тис. — з $34 тис. до майже $40 тис. Що станеться з криптою в найближчі дні, тотальний обвал або знову запаморочливий підйом?
Криптовалюта — це не валюта
Валюти, які випускають держави, називають фіатними. Біткоїн до них не належить, оскільки не виконує жодної з функцій фіатних валют.
Біткоїн — це НЕ:
- міра вартості, коли різнорідні товари прирівнюються та обмінюються між собою на підставі ціни (коефіцієнта обміну, вартості цих товарів, виражених у кількості грошей);
- засіб обігу, коли гроші використовуються як посередник в обігу товарів, завдяки чому виробник може, наприклад, продати свій товар сьогодні, а закупити сировину через місяць;
- засіб платежу.
Використовувати біткоїн як засіб платежу, в принципі, можливо, але тільки зважаючи на дотримання двох умов: цінової стабілізації і прогнозованої вартості на тривалому горизонті.
Наведемо приклад: автомобіль Tesla коштує $50 тис. і біткоїн коштує $50 тис. Продавець готовий продати машину за 1 біткоїн. Якщо на наступний день ціна BTC впаде до $43 тис., то продавець отримає збиток і буде змушений чекати, поки ціна відновиться. І навпаки, якщо ціна біткоїна виросте до $60 тис., покупець буде розчарований, оскільки він переплатить за машину $10 тис.
"Криптовалюта не є єдиною системою платежу, тому одержувач біткоїна буде намагатися якомога швидше конвертувати його валюту (в долар, наприклад), щоб піти від цінових ризиків і надалі використовувати отримані долари в інших торгових ланцюжках", — пояснює керівник аналітичного департаменту ГК "Форекс Клуб" Андрій Шевчишин.
Чи варто запасатися біткоїнами?
Перш ніж ухвалювати рішення про покупку діджитал-активів, потрібно розуміти, в чому їхня цінність.
"Що робити з ВТС? Те ж, що й із золотом: купити і тримати. Тому що біткоїн, як і золото, — кінцевий (алгоритм суворо обмежує кількість BTC у 21 млн монет). Також варто враховувати високі коливання цін на золото і на біткоїн, які можуть досягати більше 10% на добу. Цей фактор також сприяє тому, щоб біткоїн, як і золото, використовували для накопичення, а не в торгових операціях", — пояснює Шевчишин.
Чому біткоїн показав стрімке зростання, а потім звалився?
Різке падіння в квітні, а потім і в травні, коли вартість біткоїна опустилася нижче $35 тис., деякі експерти ринку повʼязують із так званою корекцією, коли курс валют (у цьому випадку криптовалют) змінюється в сторону, зворотну тренду. Тобто, якщо був тренд зростання, то в умовах корекції ви будете спостерігати спад. Таке явище найчастіше виникає через надмірну перекупність або перепродаж.
На обвал вплинули і два зовнішні фактори, які не варто скидати з рахунків: це Ілон Маск, який заявив, що більше не продаватиме свої електрокари за BTC, а також влада КНР, яка заборонила майнінг та операції з криптовалютою на території країни.
Деякі західні аналітики пророкують зростання біткоїна протягом літа до $45-47 тис., якщо вдасться подолати поріг у $36 тис. Як пояснює Андрій Блінов, економіст, колишній координатор Експертної платформи НБУ, це цілком може статися: "біткоїн побудований за принципом спадної геометричної прогресії преміювання за кожен намайненний новий блок. Чим ближче майнери будуть до створення 21-мільйонного біткоїна, тим вища буде собівартість його видобутку. За законами математики, собівартість буде прагнути до нескінченності, отже, ціна за BTC теж прагнутиме до нескінченності".
На момент написання матеріалу криптовалюта трималася на позначці $38,2 тис., Але від падіння вона не застрахована. Деякі фахівці кажуть, що якщо BTC не втримається на порозі в $36 тис. і не буде впевнено рости протягом найближчих тижнів, то ціна знову впаде до $24 тис.
Ризики, про які не люблять говорити інвестори
Ризик перший. Відсутність глобальної угоди про те, як ставитися до криптоактивів, вже сама собою є ризиком. Експерти вважають, що нівелювати її могла б міжнародна конвенція, що дає єдину оцінку природі криптовалюти, а також вжиття заходів щодо недопущення уникнення оподаткування і фінансування тероризму за допомогою блокчейн-інструментів.
- "Рано чи пізно провідні держави G20 почнуть діяти в цьому напрямку, усвідомлюючи ризик втратити монополію на випуск та управління фінзасобами. Уже сьогодні центральні банки проводять практичне вивчення цифрових валют", — розповів Андрій Блінов.
- Ризик другий. Можливість злому, нехай навіть теоретичну, теж не варто скидати з рахунків. Сергій Базанов, експерт ринку блокчейну та криптовалюти, автор книги "Біткоїн для всіх", пояснює: "Так звана "атака 51%", унаслідок якої в хакера опиниться 51% обчислювальної потужності всієї системи блокчейну і він зможе одноосібно контролювати всі операції, позбавивши її децентралізації, коштуватиме недешево — на закупівлю необхідного обладнання потрібно буде витратити приблизно $30 млрд, плюс оплатити електроенергію — понад $20 млн на добу. Крім того, потрібно ще створити відповідну інфраструктуру, враховуючи енергетичну". Виходить дуже дорого, але… не нереально.
- І третій ризик — потрапити в руки шахраям. Нещодавно один користувач втратив BТС на суму 500 тис. доларів, переказавши їх на фейковий акаунт Ілона Маска, який обіцяв 2 BTC за ціною одного. Інший користувач позбувся біткоїнів на суму 700 тис. доларів, скачавши фейковий криптогаманець. А ще були випадки хакерських атак на біржі, організації псевдобірж, обману майнерів аферистами, які обіцяють доставити найкраще обладнання за попереднім замовленням (люди платили половину суми авансом і зрештою нічого не отримували). Та й про банкрутство турецьких криптобірж Thodex і Vebitcoin, власники яких звинувачуються в шахрайстві, ви напевно чули.
При чому тут Ілон Маск?
Як відомо, випуск нових біткоїнів децентралізований, тобто не залежить від будь-якого керівного органу. Однак є один бізнесмен, здатний впливати не тільки на котирування "битка", але й інших криптовалют. І це Ілон Маск. Інвестори і трейдери звинувачують Ілона в обвалах "цифрового золота" і рекламуванні мемних коїнів. Однак корінь проблеми не в зухвалості Маска, а влансе в криптовалюті, яка існує поза економікою, яка, по ідеї, повинна була б оплачувати всі витрати крипти.
Зараз витрати на електроенергію, доступ до інтернету, обладнання, підтримка блокчейну тощо оплачуються з кишень майнерів. Зрештою вони потрапляють в ситуацію, яку заведено називати negative carry ("негативне перенесення"), коли вартість створення крипти перевищує дохід від її продажу. Коли це відбувається, ми спостерігаємо обвал, коли вдається цього уникнути, — спостерігаємо зростання. Якби плата за транзакції хоча б частково "гасила" витрати майнерів, таких стрибків можна було уникнути. Але цього не відбувається, тому біткоїн знаходиться в постійно нестабільному стані. А Маск лише намагався помістити біткоїн "в економіку", але відмовився від цієї затії, заявивши, що передумав брати Bitcoin як оплату за електрокари Tesla.
Ти на чиєму боці, біткоїн?
Сьогодні дискусія №1 у нашій країні присвячена законопроєктам про криптоактиви: "Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів, що стосуються оподаткування операцій з криптоактивами" (№2461) та "Закон про запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення "(№2179). Експерти сперечаються про те, хто повинен бути регулятором, чи може блокчейн у принципі використовуватися для відмивання грошей і чи варто збільшити податкову ставку з пропонованих законотворцями 5% до 20%.
Деякі вважають, що проводити в блокчейні операції з нелегальними грошима неможливо, тому що цей протокол повністю прозорий, мовляв, там можна подивитися адресу будь-якої з криптовалют і відстежити всі операції. Однак не варто забувати, що власники адреси не вказані. Це зберігає анонімність, але не сприяє прозорості. Спосіб перевірити, чи належить конкретна адреса конкретній людині, можна, попросивши її підписати транзакції з тієї ж адреси, за якою зберігаються її біткоїни. Якщо вона не зможе цього зробити, значить, надала недостовірні дані.
Попросити-то можна, але а що робити, якщо вона відмовиться? Вихід тут один — врегулювати процес перевірки на законодавчому рівні. Тобто зобовʼязати, приміром, українських нардепів, які задекларували BTC на суму 75 млрд грн, показати, яким способом біткоїни потрапили в їхнє розпорядження — намайнили вони їх чи купили? Але законопроєкт про криптоактиви не зобовʼязує громадян пояснювати, звідки вони взяли криптовалюту. Зрештою вони зможуть відбілити будь-які гроші, сказавши, що купили ICO за один цент, а потім він подорожчав у мільярд разів і таким способом вони "заробили статки".
Також криптовалюта нерідко використовуються для купівлі-продажу нелегальних товарів у даркнеті, де існують так звані Dark Net Marketplaces. Спецслужбам вдається їх виявляти і закривати, однак одразу ж зʼявляються нові. А завдяки децентралізації блокчейну, анонімності та можливості проводити операції між гаманцями клієнта і продавця безпосередньо, зловити за руку злочинців вкрай складно.
Чи є вихід?
Роман Сульжик, колишній трейдер JP Morgan і Deutsche Bank, говорить, що тільки банківська система здатна ефективно захистити фінсистему держави від забруднення. Але і від мутнуватих блокчейнів і "битка" теж нікуди не дітися. Вихід — посилення регулювання у сфері криптоактивів, підвищення пропонованої законодавцями ставки з 5% до 20% і регулювання криптоактивів або НБУ, або Комісією із цінних паперів, але не Мінцифри.
Якщо ліцензії банкам та іншим фінпосередникам видаватиме Мінцифри, то, як вважає коментатор, це автоматично призведе до зниження вимог до ліцензіатів. І тоді будь-яка компанія, що має мінімальний статутний капітал, зможе будь-якому чиновнику "намалювати" довідку, яка підтверджує, що він вторгував 10 млн доларів за допомогою криптовалюти — і це буде прийматися податковою службою. Така ситуація створює в країні серйозний регуляторний арбітраж (регуляторний арбітраж — спосіб отримати прибуток із різниці в регулюванні різних юрисдикцій, в різних країнах або всередині однієї країни, коли одна й та ж фіз- або юрособа може діяти в різних нормативних просторах і вибирати, де краще. — Ред.), тому не варто знижувати поріг для регулювання.
"Законодавці хочуть створити інноваційне поле. Нехай створюють! Але для речей, які не стосуються податків і відмивання грошей. Мінцифри може видавати ліцензії, що дозволяють ведення реєстрів, але якщо йдеться про фінсистему, то ліцензування від цього міністерства може привести до зростання чорного ринку документів", — резюмує Сульжик.