Розвідка в соцмережах: чому моніторинг TikTok ефективніший за дані з БПЛА та супутників

Є три типи супутників – військові, подвійного призначення, комерційні. РФ, звичайно, має супутники для потреб армії, проте даних про них у відкритому доступі не так уже й багато. Відомо, що під час воєнних дій супутники використовуються для моніторингу пересування військ, спостереження за інфраструктурою та для відстеження цілей. Але простішим, дешевим, не менш ефективним та оперативним способом є моніторинг соцмереж, відкритих чатів, telegram-каналів.

Як диверсанти використовують соцмережі для відстеження цілей та коригування

Громадяни України, які постять фото та відео, не враховують, що до файлів часто-густо прив'язані такі метадані, як дата, час, геолокація, завдяки яким можна швидко визначити, куди стріляти, або встановити, чи успішним було влучення.

Невідомо, скільки на території України є диверсантів, які за зарплату від РФ займаються відстеженням таких даних. Особисто мені відомо, що поліція затримувала таких людей. То були росіяни, які приїхали в Україну навіть півтора року тому. Їхнім завданням було осеоитися у великих містах і проводити розвідку, знаходити місця розташування критично важливої інфраструктури, щоб потім займатися коригуванням для військових РФ. Також є люди, які намагаються знайти інформацію у мережі. Найчастіше вони додаються до різних каналів та чатів, створених українцями для інформування чи логістики.

Чому армія РФ користується інформацією із соцмереж, а не із супутників

Щоб отримувати дані оперативно, ефективніше використовувати соцмережі, тому що супутники, які розташовані на похилій орбіті, постійно рухаються, а не висять над Україною. Також супутники не покривають її територію. А це означає, що дані з них надходять через певний проміжок часу, що не дає змоги силам противника реагувати оперативно. Більше того, інформація із супутників не надходить стрімко до сил, що розташовані на полі бою. Спочатку вона передається умовно до штабу, там її аналізують, а вже потім у якомусь вигляді "спускають" по вертикалі вниз — до офіцерів на фронті. Тому простіше додатково використовувати OSINT (OSINT — розвідка з відкритих джерел, — ред.), для проведення якої потрібні кілька людей "зі знанням справи" та кілька систем моніторингу соціальних мереж та чатів.

Чому війська РФ активно знищують наземну інфраструктуру операторів зв'язку

Мета російських військових – знищити інфраструктуру, щоб ускладнити комунікацію як для наших військових, так і цивільних. Українська інфраструктура (військова, цивільна, критична) здебільшого наземна, тому вони й стріляють по базових станціях мобільних операторів. Так, наші військові отримують супутникові знімки від іноземних розвідок, і для росіян це мінус. Однак, для вирішення оперативних завдань ці дані не завжди підходять. Тому, крім супутників, широко використовуються БПЛА-розвідники. Цей спосіб теж ефективний і дешевий, якщо йдеться про моніторинг у режимі реального часу того, що відбувається в зоні бойових дій. Мінуси використання БПЛА в тому, що їх можуть збити або посадити, заглушити, використовуючи засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Тут варто зазначити, що і ЗСУ мають свої РЕБ, проте російські працюють дещо ефективніше, оскільки росіяни після розвалу СРСР активно розвивали цей напрямок у своїй армії.

Як працює зв'язок для військових РФ

Мені надіслали скріншоти жителі Бердянська, які свідчать, що у місті доступні мережі російських мобільних операторів – МТС, Мегафон, Теле2, Білайн. Я думаю, що після знищення чи відключення від електроживлення українських базових станцій супротивник розгортає свої мобільні базові станції, щоб отримати доступ до мобільного зв'язку, використовуючи російські СІМ-картки. Українські ж СІМ-ки підключитися до цих мереж не можуть, тому що наші мобільні оператори встановили заборону на підключення до російського роумінгу.

Використання базових станцій (зона покриття залежить від потужності сигналу і від того як високо розташована антена — до 20 км) говорить про те, що зі зв'язком у російської армії справи не настільки добрі, як вони рапортують. Підключити інфраструктуру українських мобільних операторів на окупованій території, наприклад, до мережі "ДНР" "Фенікс" (мобільний оператор "Фенікс" було створено на основі вкраденого обладнання в Київстар та life, — ред.), не так просто і швидко. Тут потрібен час, обладнання, канали зв'язку та фахівці. У росіян наразі немає ні першого, ні другого, ні третього.

Я вважаю, що спецзв'язок у росіян не ефективний через тотальну корупцію. Умовно, там де потрібно було встановити комплектувальні деталі, що витримують великі навантаження і коштують тисячі доларів, було встановлено деталі, які використовуються для цивільного зв'язку, вартістю в сотні доларів. Виглядає "залізо" однаково, а ось функції — зовсім різні. Тому і спецзв'язок не задався. Звідси й організаційні проблеми всередині армії РФ. У результаті вони використовують незахищені канали зв'язку, і почути їхні розмови може будь-хто, у кого є проста радіостанція.

Чи зможе РФ пошкодити системи супутникового Інтернету

З боку Росії були спроби зламу центру управління супутниками Viasat (європейських супутникових операторів), а також Starlink. Але в хакерів нічого не вийшло. Складність навіть не в самому зламі центрів управління, а в тому, щоб отримати доступ до транспондерної ємності з метою перепідняття потрібної інформації РФ через супутники. Зробити це дуже складно.

РФ також випробовувала протисупутникову зброю. На мою думку, вона неефективна, особливо якщо йдеться про пошкодження Starlink. Я не впевнений у тому, що росіяни змогли створити високоточну зброю, яка здатна збивати супутники Starlink розміром з тумбочку. Із Землі пускати такі ракети дуже дорого. Дорогим буде і сам пуск, і ракети, адже їх знадобиться велика кількість (у листопаді минулого року РФ випробувала таку зброю, проте невідомо, якої саме системи. ЗМІ писали про можливе застосування зенітно-ракетних комплексів С-500 або стратегічного протиракетного комплексу А-235 "Нудоль", — ред.). Варто зазначити, що угруповання Starlink численне, навіть якщо зіб'ють один супутник, то наземний термінал переналаштовується і відразу прийме сигнал від іншого найближчого супутника.

Єдине, що наразі вдається росіянам — намагатися глушити сигнал телекомунікаційних супутників, де є мовлення українських телеканалів. Успішною таку спецоперацію назвати складно. Це викликає тимчасові труднощі прийому транспондерів, які глушать, а вирішується проблема перемиканням на іншу частоту або інший канал зі сторони споживача.