"Зробили крок на 20 років назад": Росія не може замістити імпорт електроніки

Міжнародні санкції у відповідь на вторгнення в Україну позбавили Росію імпорту понад 54% продукції. Сайт "РБК Тренди" з'ясував, наскільки сильно обмеження торкнулися галузі мікроелектроніки та чому росіянам так складно виробляти власні чипи.

За даними Банку Росії, країна імпортувала з країн, які ввели санкції, більше половини всіх товарів — 51,4% ($150,8 млрд із $293,5 млрд 2021 року), а також отримувала дві третини всіх послуг — $50 млрд із $75 ,5 млрд за минулий рік. Якщо скласти ці цифри разом, то виходить, що у 2021 році на частку західних країн припадало понад 54% усіх імпортних товарів і послуг. Санкції та добровільний відхід багатьох компаній із ринку "відрізали" не всі з них, але створили великі проблеми з логістикою, постачанням і розрахунками.

Економіст Олександр Ісаков підрахував, що у квітні 2022 року закупівлі Росії за кордоном знизилися на 40% порівняно з квітнем 2021 року. Імпорт скоротили як "недружні" країни, так і Китай, який вважається головним торговим партнером РФ. За рік китайське постачання впало на 26% у квітні та на 8,6% у травні. Серед іншого, Китай скоротив імпорт технологічних товарів, таких як напівпровідники, з яких виготовляють мікросхеми, та лазери. Альтернативні постачальники не можуть повністю компенсувати імпорт західної продукції як мінімум тому, що великі компанії в КНР дотримуються санкцій США та ЄС.

2020 року Росія скористалася IT-послугами компаній з ЄС, США та Великобританії на суму $4,1 млрд. Вища школа економіки оцінила залежність російських підприємств та установ від закордонного ПЗ у 68% — саме таку частку грошей на нього витрачали від загальної кількості витрат на ПЗ. Сюди відносяться програми багатьох типів, включаючи базові операційні системи та системи управління базами даних. Більшість компаній у РФ використовували корпоративне ПЗ, розроблене компанією SAP з Німеччини, і вітчизняної заміни йому в росіян зараз немає.

Не менш складна ситуація виникла з виробництвом мікроелектроніки, адже Росія використовує застарілі технічні процеси. Експерти Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування визнали, що обладнання та розробки дозволяють країні випускати лише небагато видів напівпровідникової продукції та лише невеликими партіями. Підприємства сильно потребують зарубіжних компонентів та чипів.

Як розповіло джерело на ринку технологій, компанія МЦСТ розробляла російські процесори "Ельбрус" із топології 7 нм, які друкували на фабриках тайванського гіганта TSMC. Санкції з боку Тайваню, Японії та Південної Кореї змусили розробники перенести виробництво до Росії, але тут можуть випускати максимум чипи з топологією 90 нм. Таким чином у цій галузі Росія зробила крок мінімум на 20 років назад.

Проблеми почалися і у сфері телекомунікацій, адже ключові постачальники обладнання Cisco, Ericsson, Nokia припинили співпрацю з Росією. Рейтингове агентство НКР попередило, що частина російської інфраструктури може вийти з ладу через зношування й дефіцит імпортних комплектуючих. За даними Росстату, найбільш зношеним є обладнання для інформаційних систем і зв'язку: майже 60% на кінець 2021 року. Окремо варто виділити дефіцит комплектуючих для смартфонів, ноутбуків та інших гаджетів, внаслідок чого їх важко ремонтувати.

Раніше писали, що в Росії виник дефіцит запчастин для гаджетів Samsung і Huawei. Особливо сервісним центрам не вистачає акумуляторів і дисплеїв, які доводиться шукати кілька тижнів.

Писали також, що через проблеми зі зв'язком у Росії заморозили впровадження 5G. Російські оператори не можуть отримати необхідне обладнання через санкції, до того ж військові не віддають "золотий діапазон" частот, які для армії практично марні.