Роботи на війні з'являться, але не сьогодні: експерт розповів, у чому основні проблеми

В Естонії, яка сьогодні прагне стати одним із лідерів військової робототехніки, пройшли випробування платформи THeMIS 4.5, яку розробила компанія Milrem Robotics для естонської армії, пише Defense News. І хоча випробування пройшли успішно, Маркус Отсус, координатор проєкту в Естонській військовій академії, розповів журналісту видання, чому найближчим часом нам не судилося побачити "війну роботів".

Військові не знають "чого вони хочуть"

Ні, це не особисті примхи, каже Маркус, просто армія справді все ще аналізує, як може використовувати нові технології та автоматизовані пристрої спільно з уже наявними бойовими підрозділами. Важливо зрозуміти, наскільки вони готові до взаємодії, які логістичні шляхи потрібно побудувати і яких фахівців підготувати, щоб використання таких дорогих систем виправдало себе.

Крім того, важливо розуміти, які військові завдання чітко і без проблем зможуть виконувати ті чи інші роботизовані платформи, зазначає експерт. Та й самі розробники поки що можуть представити тільки прототипи, а реально діючих моделей навіть у сучасних арміях провідних держав дуже мало. Там теж усе ще досліджують тему роботизації.

Роботи "сліпі" і їх легко збити з пантелику

У нашому розумінні обивателя робот — це щось досконале, типу "Термінатора". Але насправді сьогоднішні бойові роботи перебувають на початковому етапі свого зростання. Виною тому не програмний складник, як можна було б подумати, а суто технічні можливості.

Наприклад, за словами Маркуса, сучасна робототехніка стикається з проблемою "сприйняття локалізації". Більшість мобільних роботів або UVG оснащені датчиками виявлення світла і дальності (LIDAR), які забезпечують далеке бачення протягом дня і ночі, щоб ідентифікувати об'єкти і уникати їх. Це досягається шляхом генерації мільйонів точок даних за допомогою лазерних променів, створюючи живу тривимірну карту свого оточення.

Недоліки цієї технології мають в собі переривчасту роботу в дощ, сніг або туман. Навіть людина може "засліпити" робота, просто взявши в руки лазерну указку і направивши її на сенсорні датчики машини.

Проблеми виникають і при перетині курній місцевості або на території з густою рослинністю, що неодноразово спостерігалося під час випробування. Роботи зупинялися і виглядали збитими з пантелику, безпомічно смикаючись то вліво, то вправо, не наважуючись рушитись хоч у якийсь бік.

Вихід із цієї ситуації простий: оператор може взяти на себе ручне управління. Але тоді втрачається основна перевага роботів — автономність і самостійність.

А ще роботів ворог може дуже легко виявити за допомогою спеціальних окулярів. Річ у тім, що LIDAR випромінює імпульсні світлові хвилі в навколишнє середовище, щоб намалювати тривимірну картинку (сканує навколишню територію і предмети), тож у спеціальних окулярах це сканування дуже помітне. Зараз інженери намагаються розв'язувати проблему з LIDAR за допомогою так званого "пасивного сканування" розробки Rheinmetall Provectus.

Проблеми з автономністю та захистом від РЕБ

Звичайно, кожен військовий чекає від бойових роботів великої автономності, щоб його не доводилося постійно заряджати, як якийсь міський електромобіль. Та й на фронті для цього немає особливих відповідних умов. Сьогодні рекордною автономністю роботи похвалитися не можуть, але над цим уже працюють інженери.

Ще однією проблемою є системи РЕБ. Як будь-який пристрій на радіокеруванні бойовий робот може бути "заглушений" системами радіолокаційної боротьби та виведений з ладу, немов дрон. Автономна платформа залишиться без зв'язку з GPS і без зв'язку зі своїм оператором, ставши непотрібною купою металу, яку легко може захопити противник.

Та й самі датчики GPS недосконалі. Під час випробувань з'ясувалося, що густий ліс дуже впливає на рівень сигналу для навігації. Тож інженерам у майбутньому доведеться розв'язати й цю проблему, хоча в протистоянні з системами РЕБ досягнуто великого прогресу.

Коли ми побачимо роботів на полі болю?

Жодна з армій світу не може точно відповісти на це питання. "Дорожні карти" щодо впровадження роботизованих платформ занадто "розмиті" за термінами, хоча тема бойових роботів дуже цікавить військових. "Більше роботів — менше загиблих солдатів", кажуть в армії США.

Більшість країн виходять з припущення, що 2040 рік стане роком, коли технологія буде готова остаточно і всі технічні проблеми, описані вище, будуть вирішені. І хоча зростання індустрії UGV не можна назвати надто швидким (порівняно зі штучним інтелектом, наприклад), але воно обов'язково набере обертів, каже Маркус Отсус.

Ми вже знайомили читачів із платформою THeMIS 4.5, яка успішно пройшла всі випробування. Цей наземний бойовий робот-безпілотник із системою інтелектуальних функцій MIFIK виконав усі поставлені бойові завдання.

Так само раніше Фокус розповідав, що нові космічні роботи заряджають техніку за допомогою дзеркал. Система Light Bender перенаправить сонячне світло, щоб підживлювати акумулятори на значній відстані.