Росія втратить ще більше техніки: експерти пояснили, навіщо комплекс Gekata потрібен ЗСУ
Система на базі безпілотників може "полювати" на російське військове обладнання на всій окупованій території України, включно з Кримом.
До кінця 2023 року українські фахівці мають завершити всі необхідні випробування нового вітчизняного розвідувального комплексу Gekata. Видання Defence Express пояснило, чому він так потрібен українській армії і яку роль має зіграти у боротьбі з Росією.
Збройні Сили України вже багато разів доводили, що можуть знищувати окупантів, завдаючи ударів по цілях у глибокому тилу. Наприклад, нещодавно з'явилося відеопідтвердження ураження російського зенітно-ракетного комплексу С-3008 системою HIMARS на відстані майже 70 км від лінії фронту.
Такі далекі удари можливі завдяки якісній розвідці, і щоб ЗСУ частіше влучали по дорогій техніці росіян, їм потрібно більше різноманітних засобів, здатних знаходити техніку та системи озброєння. Gekata має виконувати саме такі завдання.
Комплекс здатний виявляти різні ворожі системи, наприклад, радіолокаційні станції, засоби радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони, а також літаки, аналізуючи перехоплені від них сигнали. Як розповів Defence Express директор НВЦ "Інфозахист", що стоїть за розробкою системи, компанія створює базу сигналів російської техніки, щоб військові могли одразу ж скористатися нею, коли отримають Gekata.
Комплекс Gekata складається з шести українських безпілотників PD-2 виробництва Ukrspecsystems, які обладнані спеціальним контейнером з обладнанням для радіотехнічної розвідки, а також однієї наземної станції управління. Повний набір дасть змогу відстежувати ділянку фронту довжиною 100 км.
Дальність сканування водночас складає 450 км, що дає змогу дронам ловити сигнали росіян на всій тимчасово окупованій території України, включно з Кримом, і лишатися недосяжними для російських засобів ППО. Наприклад, безпілотник з обладнанням на борту може літати за 200 км до лінії фронту, а Gekata буде все ще "бачити" тили ворога на глибину до 250 км. Саме обладнання РТР не випромінює жодних сигналів, тому лишається невидимим у радіоелектронному спектрі.
Технологія дасть змогу ЗСУ одночасно відстежувати до 200 цілей, передаючи дані у реальному часі або зберігати на внутрішніх носіях, щоб не порушувати радіомовчання. Керувати роботою такого комплексу може всього один оператор, порівняно з наземними комплексами РТР система споживає набагато менше електроенергії, а також дуже мобільна, і її можна швидко підготувати до роботи.
Тактико-технічні характеристики комплексу Gekata:
- діапазон робочих частот — 2-18 ГГц (в базовій комплектації);
- тип приймача — супергетеродинний;
- смуга миттєвого огляду в режимі реального часу — 800 МГц;
- кількість незалежних між собою на апаратному рівні каналів — 2;
- смуга миттєвого огляду одного каналу — 400 МГц;
- односигнальний динамічний діапазон — понад 72 дБ;
- смуга миттєвого огляду по азимутальному куту — 360°;
- кількість цілей, що відслідковуються — до 200 рухомих;
- метод визначення координат — TDOA+AOA.
Варто зазначити, що безпілотники PD-2 українські військові вже давно і успішно застосовують, зокрема версію VTOL (вертикальний зліт та посадка), що дає змогу запускати апарати майже з будь-якої точки без злітної смуги. Це модифікація безпілотника PD-1 (People's Drone), який випускався з 2020 року для ЗСУ, зі збільшеною вантажністю, дальністю зв'язку, тривалістю польоту та іншими удосконаленнями. Серійне виробництво PD-2 розпочалося у 2022 році.
Основні характеристики дрона PD-2:
- розмах крила — 5 м;
- максимальна злітна вага — 55 кг;
- максимальне корисне навантаження — 19 кг (VTOL — 11 кг);
- максимальна швидкість — 140 км/год;
- крейсерська швидкість — 100 км/год;
- максимальна висота — 4700 м;
- дальність зв'язку — понад 200 км.
Нещодавно компанія "Інфозахист" заявила про фінальні випробування комплексу Gekata. В основі системи лежить контейнер з обладнанням вагою 10 кг, що кріпиться до безпілотника. Якщо всі тести пройдуть успішно, то українські військові зможуть використовувати Gekata у реальних бойових діях.