"Дуже відстаємо": боєць ЗСУ розібрав трофейний дрон-камікадзе та розкрив, як їх подолати

Російська армія використовує проти Сил оборони України дуже багато дешевих дронів-камікадзе й доволі ефективно. Про це український військовий Євген Строкань написав у соціальній мережі Х (Twitter) і поділився своїми ідеями, як із ними боротися.

Він повідомив, що нещодавно на одну з позицій ЗСУ прилетів російський дрон із керуванням від першої особи (FPV), який не вибухнув, і це дозволило дослідити, як він влаштований. Воїн зазначив непоганий підбір компонентів, багато з них використовують і українські виробники, але є й суттєві відмінності. Наприклад, раму в РФ посилили окремими вуглецевими паличками, ймовірно, не стільки для міцності, скільки для боротьби з вібраціями.

Квадрокоптер явно серійного виробництва, бо на ньому вибитий порядковий номер. За оцінкою Євгена Строконя, росіяни зібрали апарат нашвидкуруч, витративши близько $500 — це більше, ніж витрачають більшість українських команд. Як довідався військовий, модель називається "Владлен Татарський" (на честь загиблого "військкора"), зроблена в межах проєкту "Судний день" і дуже розпіарена в РФ. Таких дронів зібрали аж 12 000 одиниць, і всі — за приватні кошти.

Дослідивши обладнання "Владлена", Євген дійшов до висновку: виробники сильно урізали його можливості, щоб зробити керування якомога простішим для солдатів ЗС РФ. Коптер дуже повільно повертається довкола своїх осей (100 градусів за секунду), даючи недосвіченому оператору точніше вибрати маршрут.

"Мені здається, що нам теж треба подумати над подібною схемою застосування FPV. Тобто для новачків (у реальності для більшості) робити простіші й дешевші FPV. І в результаті такі FPV займатимуть десь 80% від усіх", — прокоментував боєць.

На відміну від самого БПЛА, боєприпас для нього, найімовірніше, робили вже самі військові прямо в окопі. Це була пластикова трубка, набита пластидом, а ззовні на скотч приклеїли сталеві кульки від підшипника, загальна маса вийшла близько 2 кг. Підривати такий пристрій мав детонатор від гранати РГО.

"Тобто пожертвували ймовірністю спрацювання на догоду простоті зведення боєприпаса. Бо там просто витягнув кільце, і пташка полетіла, а коли вдарилася об щось — бадабум. Але проблема в тому, що коли таке попадає в сітку, відбувається неспрацювання. Тому дуже наполягаю на накриванні всього можливого сітками. От вам якраз результат, як воно рятує життя", — пояснив автор допису.

Акумулятор росіяни поставили місткістю 6500 мАч — цього вистачає для удару на відстані 7-8 км, але за потреби можна його змінити. Фабрично заявлена тяга моторів (на 1 мотор) із гвинтами 9*5*3 при 50% тяги та 24 вольтах —1020 г; при 100% тяги і 24 вольтах — 3041 г. Коптер використовує частоти в діапазоні 1,3 ГГц для передачі відеосигналу та 800-900 МГц — для управління, що є нормальною практикою.

"У росіян із безпілотниками все добре. FPV їхніми нас засипають горою. В цьому плані ми від них дуже відстаємо", — підкреслив Євген Строкань.

Він запропонував захищати позиції Сил оборони звичайними маскувальними або рибальськими сітками з великою клітинкою, вішаючи їх зверху та з боків — тоді велика ймовірність, що ворожий дрон-камікадзе просто застрягне та здетонує, а оператор навіть не побачить пастку.

Зі свого боку, українцям варто перестати користуватися кустарними боєприпасами для FPV-дронів, а виготовляти їх масово, стандартизовано та на державному рівні. Краще одразу споряджати дрони бойовою частиною, а потім усе разом обліковувати на складах і списувати як одну одиницю.

"Боєприпас має бути простий для експлуатації, а підготовка до експлуатації — значно простіша, ніж те, що пропонують виробники в Україні зараз (купа запобіжників і танці з бубнами). Також боєприпас має бути з функцією самоліквідації, щоб уже наша пташка не повисла на сітці", — додав Євген.

На думку воїна, українцям зараз варто жертвувати гроші саме на дрони та створювати соціальний запит на виробництво FPV-ударників державою в дуже великих кількостях. За вартості 20 тисяч гривень за штуку можна придбати 45 таких БПЛА лише за ті кошти, які хотіли витратити на дитячі барабани в бомбосховища Києва (понад 890 тисяч гривень), приблизно стільки ж коштує один постріл для протитанкового ракетного комплексу (ПТРК).

"А за ціною одного танка можна закупити 4000 FPV. Просто вдумайтеся. Але нам треба десятки тисяч FPV-камікадзе на місяць. Такий запит може покрити тільки держава. Тому дуже важливо про це говорити", — підкресли військовослужбовець.

У червні спалахнув скандал довкола барабанів, які закупила адміністрація Дніпровського району Києва. У тендері чиновники вказали, ніби музичні інструменти необхідні, щоб дітям було легше пересидіти повітряну тривогу в укриттях.

За кілька днів Дніпровська РДА достроково розірвала договір на закупівлю барабанів. Голова районної адміністрації Павло Бабій вирішив розпочати службове розслідування.