"Болюча тема": чи обганяє Росія у виробництві дронів Україну, — Forbes (фото)

В Україні є понад 200 компаній, які постачають армії безпілотники за підтримки некомерційних і волонтерських груп. Водночас Російська Федерація через жорстку централізацію рухалася в цьому напрямку повільніше, але має у своєму розпорядженні великі ресурси і вже, імовірно, випускає по 100 000 коптерів на місяць. Про те, як влаштують справи з виробництвом БПЛА в Росії розповів радник аналітичних центрів CNA і CNAS Семюел Бендетт виданню Forbes.

За словами військового, під час війни більша частина російських військових почали сприймати безпілотники як ключовий актив. При цьому деякі командири ЗС РФ досі не усвідомлюють цінності БПЛА й іноді опираються ширшому використанню таких технологій на тактичному рівні.

Як зазначає Семюел Бендетт, цей опір сповільнив закупівлі невеликих коптерів, тому більшість тактичних БПЛА російські військові отримують від волонтерських організацій, які закуповують їх у Китаї або збирають із китайських комплектуючих. При цьому волонтери стверджують, що постачають дрони військовим "незважаючи і всупереч" участі влади і Міністерства оборони РФ. Багато дронів збирають самі солдати прямо на передовій.

"Ось чому існує така різниця в якості та кількості дронів у російських передових частинах", — вважає експерт.

Семюел Бендетт також згадав про групу "Батальйон Судоплатова" — найбільшого російського виробника FPV-дронів ВТ-40, якому вдалося налагодити відносини з Міністерством оборони і стати офіційним постачальником ЗС РФ. Фінансування та умови контрактів тримають у секреті, але експерт вважає, що компанія є фактичним монополістом.

"Судоплатов — болюча тема для багатьох російських розробників дронів і волонтерів", — підкреслив Семюел Бендетт.

За словами експерта, багато російських виробників-ентузіастів, у яких є кращі продукти, відкрито обурюються монополією "Батальйону Судоплатова", вважаючи децентралізований український підхід розумнішим рішенням. Особлива претензія полягає в тому, що українці навчилися глушити ВТ-40, проте виробник не став міняти технічне завдання і БПЛА, як і раніше, працюють на тій самій частоті, що вказана виробником.

"Судячи з повідомлень російських державних ЗМІ, таких, як "ТАСС" і "РИА Новости", зараз більше уваги приділяється багатьом іншим проєктам безпілотників, таким як Ghoul, Joker, Piranha, Gortenzia та іншим", — додав Семюел Бендетт.

У публікації йдеться про те, що в РФ чимало ентузіастів, які виробляють безліч БПЛА. Семюел Бендетт вважає, що загальні зусилля Росії з розробки та виробництва малих безпілотників більші, ніж в України. При цьому експерт відзначив низьку якість і відсутність стандартизації складання російських дронів. Він вказав на цікаву статистику: 50% російських безпілотників збиваються російськими ж системами глушіння. Крім того, росіяни скаржилися, що третина БПЛА "Судоплатова" навіть не злітають.

Аналітик також процитував російського журналіста Олексія Чадаєва, який назвав російського оператора, який запускав по 30-40 FPV-дронів на день без єдиного влучання, "абсолютно типовою історією на фронті". При цьому українські FPV-оператори вказують відсоток влучень у 20-50% і більше.

"Самі росіяни також відзначають набагато кращу організацію українських підрозділів безпілотників, а також кращу українську тактику і концепції застосування безпілотників, особливо включно з груповим поєднанням важких і легких безпілотників", — каже Семюел Бендетт.

Підбиваючи підсумки, автори статті зазначили, що виробництво військових квадрокоптерів у РФ зросло з нуля до, можливо, 100 000 на місяць або навіть більше. Це більше, ніж у будь-якій іншій країні, крім України. Соціальні мережі дають змогу росіянам аналізувати недоліки техніки і ділитися досвідом один з одним. Крім того, уряд і Міноборони РФ вже роблять спроби задіяти спільноту ентузіастів для отримання готових технологічних рішень.

"Росіяни, можливо, вчаться повільно. Але що довше триває війна, то більше у них шансів навчитися і використовувати свої великі виробничі потужності", — підсумували у виданні.

Нагадаємо, за словами керівника української компанії-виробника бойових роботів Ratel Тараса Остапчука, РФ також розвиває сферу роботизованих платформ і має більше ресурсів для їх масштабного виробництва.

Зі свого боку американський професор Джеймс Клей Мольц вважає, що коли справа доходить до інтеграції космічних технологій у військові операції, Росія значно відстає від США та інших країн НАТО і навіть України.