Чому ворожі БпЛА залітають у тил ЗСУ: "Флеш" назвав основні проблеми їх виявлення (карта)
Для виявлення одного дрона потрібно щонайменше два пеленгатори. За словами військовослужбовця і спеціаліста в галузі радіотехнологій "Флеша", закрити весь фронт — "подвиг", а всю країну — нереально.
В українських військовослужбовців спостерігається проблема з виявленням російських БпЛА. Про це у Telegram-каналі повідомив військовослужбовець та спеціаліст у галузі радіотехнологій Сергій Бескрестнов з позивним "Флеш".
Проблеми з виявленням ворожих дронів
"Флеш" заявив, що радіопеленгатори займаються виявленням БпЛА за його радіосигналом. Для цього потрібно щонайменше два пеленгатори, які повинні бачити дрон та дати в "командний центр" два пеленги. Тоді як один дасть лише азимут. За його словами. пеленгатори бачать БпЛА противника у середньому на 35 кілометрів (дещо на 20, а дещо на 40).
Крім цього, ціна пеленгатора сягає до пів мільйона доларів, проте не менш дорогим є й навчений екіпаж. Також пеленгатор має специфічну антену, яку не можна заховати "під шифером даху", тому їх зазвичай ставлять не ближче за десять кілометрів від фронту. Оскільки в іншому випадку їх можуть знайти ворожі "Мавіки", атакувати FPV, чи обстріляти артилерія.
"Тепер ми з вами можемо уявити як часто і де потрібно поставити пеленгатори, щоб "контролювати небо". А тепер усе це розтягнемо на 4 000 кілометрів лінії фронту", — сказав Сергій Бескрестнов.
Він наголосив, що закрити весь фронт — це "подвиг", тоді як закрити всю країну нереально, адже на це потрібні тисячі пеленгаторів та екіпажів. Наразі ворожі БПЛА можуть пролетіти українські "ешелони контролю", залітати в глибину тилу, де засоби РЕР не завжди їх бачать. Своєю чергою тилові міста й обʼєкти важливі, але фронт на першому місці, тому вся техніка, зокрема й РЕР, перебуває там. Проте у ворога спостерігається подібна ситуація — точки моніторингу розміщені в глибині від фронту, їх немає в достатній кількості, аби закрити тил.
Як покращити виявлення БпЛА
"Флеш" розповів, що варто зрозуміти, чому виникли проблеми з фіксацією БпЛА розвідників та усвідомити, що так буде й надалі. Не потрібно чекати дива від когось, а створити й обладнати точки моніторингу дронів своїми силами та доступними ресурсами по всій країні. Також потрібно навчати людей. Ба більше, необхідно налагодити загальну взаємодію й інформування військових усіх рівнів про дрони ворога.
"Війна змінилася і РЕР це вже не тільки спеціально навчені групи, це питання набагато глобальніше. Не повинен наш противник розносити полігони з людьми або склади в тилу, вистежуючи зручні моменти", — додав він.
Нагадаємо, 29 липня у Defense Express розповіли про російський дрон "Гербера", який ЗС РФ атакували Україну. Зокрема БпЛА може виконувати три функції — бути засобом радіоелектронної розвідки, дрона-камікадзе чи хибної цілі.
26 липня речник військової розвідки Андрій Черняк повідомив, що ЗС РФ почали запускати нові версії дронів типу Shahed, зроблених із фанери та пінопласту. За його словами, такий апарат коштує дешевше, ніж повноцінний.