Китай обійшов Захід, випускаючи дешеві сонячні панелі — різниця в ціні 45%

За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2035 року вартість експорту фотоелементів з Китаю перевищить 340 мільярдів доларів. Про це пише PV Magazine.

До шести ключових технологій чистої енергії входять сонячні фотоелектричні установки, вітроенергетика, електромобілі, акумуляторні батареї, електролізери та теплові насоси.

Вартість світового ринку шести ключових технологій чистої енергії масового виробництва — сонячних фотоелектричних установок, вітроенергетики, електромобілів (ЕМ), акумуляторних батарей, електролізерів і теплових насосів — зросла майже вчетверо в період із 2015 до 2023 року, перевищивши 700 мільярдів доларів, або приблизно половину вартості всього природного газу, видобутого у світі того року.

Згідно зі звітом, опублікованим у середу Міжнародним енергетичним агентством (МЕА), за поточної політики ринок цих чистих технологій до 2035 року збільшиться майже втричі і перевищить 2 трильйони доларів.

Глобальні інвестиції у виробництво чистих технологій зросли на 50% у 2023 році, досягнувши 235 мільярдів доларів. Це зростання еквівалентне майже 10% зростання інвестицій у всю світову економіку. Чотири п'ятих інвестицій у виробництво чистих технологій у 2023 році — майже 188 мільярдів доларів — було витрачено на виробництво сонячних батарей і акумуляторів, а на заводи з виробництва електромобілів припало ще 15%. Ба більше, інвестиції, як очікується, залишаться близькими до нещодавніх рекордних рівнів — приблизно 200 мільярдів доларів у 2024 році.

Незважаючи на тривалу реалізацію промислових стратегій в інших країнах, за поточних параметрів політики вартість експорту чистих технологій Китаю у 2035 році перевищить 340 мільярдів доларів.

Наразі Китай є країною з найнижчими витратами на виробництво ключових технологій чистої енергії, розглянутих у звіті, без урахування явної фінансової підтримки з боку урядів. Виробництво сонячних фотоелектричних модулів, вітрових турбін і акумуляторних технологій обходиться в середньому на 40% дорожче в Сполучених Штатах, на 45% дорожче в Європейському Союзі і на 25% дорожче в Індії.

За поточної політики чистий імпорт викопного палива і чистих енергетичних технологій у Європі досягне 400 мільярдів доларів до 2035 року.

У звіті використовуються такі сценарії, як сценарій заявленої політики (STEPS), який відображає поточну політичну обстановку, і сценарій оголошених зобов'язань (APS), який передбачає, що уряди виконають свої кліматичні цілі, для прогнозування потенційного зростання цих технологій.

За даними МЕА, світові потужності з виробництва сонячних модулів можуть досягти 1546 ГВт у 2035 році за сценарієм STEPS і збільшитися до 1695 ГВт за сценарієм APS. У 2023 році світові потужності становили 1115 ГВт.

У звіті прогнозується, що глобальний попит на сонячні модулі збільшиться з 460 ГВт у 2023 році до 674 ГВт у 2035 році, із середнім темпом зростання 3% на рік, і до 724 ГВт у 2050 році в межах STEPS. У межах APS глобальний попит на сонячні модулі сягне 860 ГВт у 2035 році та 894 ГВт у 2050 році.

Наразі Європейський союз є найбільшим у світі імпортером сонячних фотоелектричних модулів, водночас внутрішнє виробництво покриє трохи менше 15% попиту в 2023 році. Замість цього імпорту — здебільшого з Китаю і Південно-Східної Азії — було достатньо, щоб покрити більшу частину попиту, що призвело до значного збільшення запасів, які приблизно втричі перевищили рівень річних установок того року.

Частка ЄС у світових виробничих потужностях сонячних фотоелектричних систем впала до менше 1%. Єдиним винятком з цієї тенденції є полікремній, 3% світових постачань якого припадає на Європейський Союз завдяки високій чистоті полікремнію, виробленого в Німеччині, який, як і раніше, експортується в Китай.

За даними МЕА, ЄС залишиться найбільшим у світі імпортером модулів у 2035 році, головна зміна полягає в тому, що частина імпорту надходить зі США. Внутрішнє виробництво становить приблизно 7 ГВт, оскільки наразі немає суттєвих заяв про розширення виробництва; навпаки, є ознаки того, що наявні потужності з виробництва модулів можуть бути скорочені.

Опитування понад 50 основних виробників чистих технологій і ланцюжків поставок матеріалів, проведене МЕА, виявило чинники, крім вартості, які впливають на інвестиційні рішення. До них належать різні форми політичної підтримки, доступ до ринку, можливості та експертиза промислової бази, а також інфраструктура.

МЕА зазначає, що уряди повинні узгодити свою прихильність до ринків, що ефективно функціонують, та економічно ефективних переходів на чисту енергію, з одного боку, з необхідністю створення безпечних і стійких ланцюжків поставок чистих технологій, з іншого. Це означає ухвалення важкого вибору щодо того, які галузі підтримувати, як структурувати торговельні відносини і де віддавати пріоритет інноваційним зусиллям.

У звіті робиться висновок про те, що крім видобутку і перероблення критично важливих мінералів, економіки, що розвиваються, могли б використовувати свої конкурентні переваги для просування вгору по ланцюжку створення вартості.

Наприклад, Південно-Східна Азія може стати одним із найдешевших місць для виробництва полікремнію та пластин для сонячних панелей протягом наступних 10 років, тоді як Латинська Америка, зокрема Бразилія, має потенціал для розширення виробництва вітряних турбін для експорту на інші ринки в Америці.

Північна Африка має ресурси, щоб стати виробничим центром для електромобілів протягом наступного десятиліття, тоді як кілька країн Африки на південь від Сахари могли б виробляти залізо з використанням водню з низьким рівнем викидів.

Раніше ми повідомляли, що ринок літій-іонних батарей може досягти $400 млрд до 2035 року. Незважаючи на те, що у 2022–2023 роках ціни на акумулятори знизилися через низькі витрати на сировину, зараз від ринку очікують рекордних результатів — і подальшого зниження вартості батарей.