Висока напруга. Чому тарифи на електроенергію зростуть до кінця літа

Незвично, але факт: сьогодні громадяни України користуються найдешевшою в Європі електроенергією — € 0,05 за кВт * год. І хоча з 1 січня 2021 року уряд скасував для населення пільговий тариф 0,9 грн/кВт * год на перші 100 кВт * год електроенергії, чинний єдиний тариф 1,68 грн/кВт * год усе ще далекий від ринкового рівня.

Щоб забезпечити домогосподарствам прийнятний рівень цін, на держкомпанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго" Кабмін поклав спеціальні зобовʼязання для забезпечення суспільних інтересів (далі — ПСО), примусивши їх продавати електроенергію для населення за заниженою ціною. Відповідно до ПСО, "Енергоатом" збуває 50-80% виробленої електроенергії за 0,15 грн/кВт * год, тоді як ринкова ціна — 1,4-1,5 грн/кВт * год.

Перекоси та дисбаланси тарифів на електроенергію

Дисбаланси на ринку електроенергії посилюють чинні з 2009 року "зелені" тарифи, зафіксовані в євро і які відчутно перевищують ринкові ціни на електроенергію, за якими держпідприємство "Гарантований покупець" ( "ГарПок") зобовʼязується купувати електроенергію в операторів ринку.

"За рахунок "Енергоатому" та "Укргідроенерго" закривається не так питання тарифів для населення, скільки перекоси "зелених" тарифів. "Зелена" генерація виробляє приблизно 7-8% від загального обсягу електроенергії, а забирає з ринку 23% фінансових ресурсів. Це невідповідність якраз і компенсується за рахунок держкомпаній", — говорить Валентин Землянський, експерт у сфері енергетики.

Нова модель ПСО повинна забезпечувати соціальну функцію держави з адресної підтримки малозабезпечених верств населення

Втім, із зобовʼязаннями перед "зеленими" "ГарПок" не справляється навіть з урахуванням дешевої електроенергії від "Енергоатому". Станом на квітень 2021-го, за 2020 рік "зеленим" виплатили 30 млрд грн (63% від обсягу заборгованості). З постачальниками електроенергії для населення "ГарПок" також розраховується з перебоями — за 2020-й погасив 83% від суми зобовʼязань. Крім боргів, що утворилися в минулому році, ситуацію затьмарює заборгованість, накопичена до моменту запуску нового ринку 1 липня 2019 року.

"Будь-яка схема ПСО ущербна. Коли у 2017 році готувався законопроект "Про ринок електроенергії", у його перехідних положеннях йшлося про ліквідацію перехресного субсидування [відшкодування за рахунок промисловості різниці між ринковою та пільговою ціною для населення] і створення рівних умов для всіх гравців до запуску нової моделі ринку, — підсумовує Ольга Кошарна, експерт у сфері атомної енергетики. — Але цього не сталося, і ПСО створило перекоси на ринку, що призвели до накопичення боргів до 70 млрд грн".

На думку Землянського, погіршило боргове питання і падіння економіки. Адже через коронакризу найбільший споживач електроенергії, промисловий сектор, просів. Відповідно, ресурс, за рахунок якого можна перекривати соціальну політику держави, виснажився на фоні зниження потреб промисловості в електроенергії.

ПСО по-новому: з 1 липня

Опитані Фокусом експерти одностайні: без підвищення тарифу на електроенергію для населення клубок проблем на енергоринку НЕ розплутати. Ситуація могла змінитися з 1 травня поточного року, коли минав термін дії ПСО. Однак, Кабмін продовжив його дію до 1 липня, зберігши тариф 1,68 грн/кВт * год.

У той же час у Міненерго запропонували прибрати зі схеми посередництво "ГарПок" і перевести "Енергоатом" і "Укргідроенерго" на прямі договори з постачальниками універсальних послуг (ПУП), які забезпечують електроенергією населення та інших невеликих споживачів у кожній з областей України. Відповідну зміну внесено до постанови Кабміну від 28 квітня 2021 року №439.

"Кожна копійка, сплачена за вироблену електроенергію, тепер буде направлена безпосередньо державній генерації НАЕК "Енергоатом" і ЗАТ "Укргідроенерго". Таким чином, при зростанні ціни на електроенергію для побутових споживачів весь додатковий обсяг коштів попрямує винятково на поліпшення фінансового стану держкомпаній і частково буде повертатися до держбюджету у вигляді дивідендів", — обґрунтовує таке рішення Юрій Бойко, заступник міністра енергетики.

На його думку, збалансувати фінансовий стан учасників ринку електроенергії, які несуть тягар ПСО, можна, тільки якщо середньозважена ціна на електроенергію для побутових споживачів буде хоча б покривати собівартість її виробництва і середньозважену ціну доставлення. З урахуванням тарифу на передачу електроенергії високовольтними мережами НЕК "Укренерго", тарифу на розподіл низьковольтними мережами операторів систем розподілу, тарифу на постачання і податків така ціна сьогодні повинна становити від 2,60 грн/кВт * год для Києва до 4,0 грн/кВт * год для Луганської області, де тариф на розподіл найвищий.

Нова ідея Міненерго не сподобалася ні "Енергоатому", ні "Укргідроенерго". Зокрема, в "Енергоатомі" обурилися рішенням уряду розраховуватися з "Енергоатомом" за спожиту енергію побутовими споживачами за залишковим принципом — після сплати тарифів на передачу, розподіл і постачання. А якщо в результаті у окремих ПУП не вистачить коштів, щоб оплатити електроенергію за ціною 10 грн/МВт * год, НАЕК "Енергоатом" доведеться компенсувати таким постачальникам їхні витрати.

За інформацією "Енергоатому", поки тільки в шести з 24 ПУП, з якими НАЕК повинна укласти договори, за результатами продажу електричної енергії населенню формується позитивний залишок коштів для розрахунків з компанією. Решта мають негативне сальдо і потребують компенсації з боку "Енергоатому".

"У результаті таких "новацій" НАЕК буде додатково втрачати понад 3 млрд грн на рік", — обурюються в держкомпанії і просять скасувати постанову Кабміну від 28 квітня 2021 року, яка вносить відповідні зміни в модель ПСО з 1 липня. Схожу стурбованість висловлюють і в "Укргідроенерго".

"Вартість передачі і розподілу електроенергії в Києві становить близько 1,6 грн/кВт * год, і, власне, на електроенергію в тарифі для населення залишається тільки 0,8 грн/кВт * год, що не покриває собівартості виробництва, — коментує Ольга Кошарна. — Для інших регіонів, де сукупна вартість доставки ще дорожча, різниця і зовсім виходить негативна. Тому в НАЕК "Енергоатом" зрозуміли, що їм доведеться доплачувати ПУП, і обурилися". На думку Юрія Корольчука, експерта Інституту енергетичних досліджень, така ситуація грає на руку ТЕС і обленерго, а відчутну вигоду і більшу частину коштів у результаті такого ПСО отримає ДТЕК.

Поки держкомпанії обурюються нововведеннями, у Міненерго оголосили про розробку нової моделі ПСО. У міністерстві підкреслюють, що один з ключових орієнтирів у роботі над проектом — узгодженість моделі ПСО з держкомпаніями. В "Енергоатомі" Фокусу підтвердили, що компанія в діалозі з Міненерго щодо нової моделі ПСО, але нюанси коментувати там не готові.

"Нова модель насамперед повинна забезпечувати соціальну функцію держави в адресній підтримці малозабезпечених верств населення. Але не менш важливим є врахування можливостей для розвитку чинних і будівництва нових потужностей для держпідприємств галузі", — говорять у Міненерго. Там також зазначають, що новий механізм ПСО повинен забезпечити прогнозованість ціни електроенергії для споживачів на кілька років уперед, до переходу в майбутньому на ринкову модель за європейським зразком.

Електрика для населення буде дорожчою

Питання про підвищення тарифів на електроенергію для населення стане на порядку денному в червні — перед тим, як закінчиться продовжений термін дії ПСО. Раніше у відповідь на запит Фокуса в Міненерго повідомили, що пропонують розраховувати новий тариф на електроенергію для населення за такою формулою: вартість доставки (тариф на розподіл, тариф на передачу, тариф електропостачальників) + собівартість електроенергії. Таким чином, тариф повинен становити близько 2,50 за кВт * год (з урахуванням ПДВ), що, на думку Міненерго, забезпечить і стійке функціонування ПСО, і беззбиткову роботу НАЕК "Енергоатом" з "Укргідроенерго". Втім, такий коментар Фокусу надали до того, як в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко очолив групу компаній "Нафтогаз", а його місце, що звільнилося, зайняв Герман Галущенко, який до цього працював віцепрезидентом НАЕК "Енергоатом".

"Швидше за все, залишать так звану пільгову ціну 1,68 грн/кВт * год при обсязі споживання до 500 кВт на місяць, а для перевищення буде діяти ціна близько 2,5 грн/кВт * год, — припускає Валентин Землянський. — При цьому не зрозуміла ситуація із споживачами, які, послухавши заклику уряду скоротити споживання газу, перейшли на електричне опалення. Також залишається відкритим питання з двозонним тарифом".

За прогнозами Юрія Корольчука, для населення можуть повернути пільговий тариф 1,2-1,4 грн/кВт * год за перші 100 кВт споживання, а для іншої частини обсягу діятимуть розцінки вищі 2,4 грн/кВт * год.

"Можливо, будуть рухатися до фінансового ПСО — "Енергоатом" і "Укргідроенерго" продаватимуть весь обсяг виробленої електроенергії на ринку, а потім через бюджет або свої рахунки субсидувати постачання електроенергії населенню, — коментує Корольчук. — Другий сценарій: держава через монетизацію субсидій буде виділяти кошти для незахищених категорій населення".

З огляду на те, що субсидії отримають далеко не всі, хто відчуває труднощі з оплатою рахунків, такий розвиток ситуації призведе до зростання заборгованості за електроенергію. На думку Тетяни Бойко, координатора житлово-комунальних і енергетичних програм Громадської мережі "Опора", з 1 липня тарифи для населення в середньому зростуть удвічі (до 3,36 грн/кВт * год).

Ольга Кошарна єдиним виходом з кризи на ринку електроенергії також вважає підвищення ціни електроенергії для населення і виплату компенсацій у грошовій формі особливо нужденним. Однак, співрозмовниця Фокуса нагадує, що новий міністр енергетики Герман Галущенко під час співбесіди в паливно-енергетичному комітеті Верховної Ради напередодні свого призначення пообіцяв, що нинішній тариф для населення збережеться.

"Це виглядає популізмом чистої води, оскільки встановлення тарифів для населення взагалі не відноситься до функціоналу Міненерго, а перебуває в компетенції НКРЕКУ", — підкреслює Кошарна.