Гасіть світло. Як "зелений" тариф добиває АЕС і чому за це заплатить споживач

Енергоатом, виробництво електроенергії, Атомремонтсервіс
Фото: energoatom.com.ua | Фахівці "Атомремонтсервісу" за роботою

Багатоходівки груп впливу, слабка платіжна дисципліна, неринкові тарифи, недорозвинений ринок електроенергії і відсутність політичної волі — ось лише кілька факторів, які загрожують Україні в майбутньому повною відмовою від атомних станцій.

З 1 січня 2021 року уряд скасував для населення тариф на перші 100 КВт · год електроенергії 0,90 грн/КВт ∙ год, залишивши єдиний тариф 1,68 грн/КВт ∙ год на весь обсяг споживання. Однак і ця ціна, як стверджують експерти в галузі енергетики, не відповідає ринковим реаліям.

Генерація дешевої електроенергії для потреб населення в Україні покладена на державну компанію "Енергоатом" у рамках спецобовʼязків (ПСО), яка контролює чотири атомні електростанції. Як не парадоксально, це найпотужніше підприємство, яке виробляє близько 50% електроенергії в країні, ще у 2020 році опинилося в жалюгідному становищі і зазнало гігантських збитків.

Енергоатом, лінії електропередач
Над "Енергоатомом" нависли хмари...

Що відбувається — офіційно

За інформацією НАЕК "Енергоатом", збитки компанії за підсумками 2020 року становили 4,8 млрд грн, проти чистого прибутку 3,773 млрд грн у 2019 році.

У відповідь на запит Фокуса Хартмут Якоб, віце-президент ДП "НАЕК "Енергоатом" — т.в.о. директора відокремленого підрозділу" Енергоатом-Трейдинг "називає чотири основні чинники, які призвели до погіршення фінансового стану компанії.

У їхньому числі — балансові обмеження, встановлені прогнозним балансом від 28 квітня 2020 року, через що навесні-влітку АЕС недовиробили 8,526 млн. кВт · год. Це спричинило виведення блоків АЕС у ремонт восени-взимку, коли попит на електроенергію був високим, що ще більше посилило ефект недоотримання доходів.

Другий фактор — борги перед "Енергоатомом" державного підприємства "Гарантований покупець" (ГарПок) і НЕК "Укренерго", які на кінець 2020 року становили 8 млрд грн і 4 млрд грн відповідно. Як зазначає Хартмут Якоб, через це в "Енергоатома" накопичилася заборгованість перед постачальниками і зріс борговий портфель — адже компанії потрібні були гроші для поповнення оборотних коштів і виконання зобов'язань перед постачальниками.

Третій фактор — недосконалий механізм покладених на "Енергоатом" постановою Кабміну спеціальних зобов'язань для забезпечення суспільних інтересів (далі ПСО). Простіше кажучи, мова йде про примус компанії продавати електроенергію за заниженою ціною заради того, щоб населення продовжувало платити за тарифами, що істотно нижчі за ринкові.

Середньозважені ціни електроенергії для населення в рамках ПСО з 1 січня по 14 серпня 2020 року становили близько 0,57 грн/КВт · год, а з 1 серпня по 31 грудня — 0,01 грн/КВт · год, далі — 0,15 грн/КВт · год. Протягом 2020 року такими цінами "Енергоатом" продавав від 50% до 80% виробленої електроенергії. У той же час середньозважені ціни на ринку "на добу вперед" в об'єднаній енергосистемі України в цей період становили близько 1,34 грн/КВт · год.

Четвертим фактором Хартмут Якоб назвав спекулятивний перепродаж окремими учасниками ринку різних обсягів електроенергії на ринку "на добу вперед", що призвело до неконкурентності всього заявленого на продаж обсягу електричної енергії.

Енергоатом, Запорізька АЕС, електроенергія
Панорама Запорізької АЕС
Фото: energoatom.com.ua

Коли ціна — гріш

Частково опитані Фокусом експерти поділяють озвучене бачення. Так, у DiXi Group головною причиною збитків НАЕК "Енергоатом" дійсно вважають ціни в рамках зобов'язань ПСО.

"З урахуванням середньорічної ціни на ринку "на добу вперед" 1,34 грн/КВт ∙ год, регульована ціна продажу (виробленої "Енергоатомом" електроенергії — Фокус) була на рівні 11% від ринкової, і на кожному проданому в рамках ПСО кіловат "Енергоатом" недоотримав близько 1,19 грн. у результаті втрата потенційної виручки компанії у 2020 році становила близько 40-45 млрд грн", — говорить Богдан Серебренніков, експерт аналітичного центру DiXi Group.

Ольга Кошарна, експерт у сфері атомної енергетики, нагадує, що коли у 2017 році ухвалювали законопроект "Про ринок електроенергії", у його перехідних положеннях йшлося про те, що до початку роботи нової моделі ринку потрібно ліквідувати перехресне субсидування — відшкодування за рахунок промисловості різниці між ринковою та пільговою ціною для населення. Адже коли домогосподарствам електроенергія обходилася по 0,90-1,68 грн/КВт · год, промисловість, купуючи гуртом, платила 2-3 грн/КВт · год. Однак нову модель ринку запустили з дискримінаційними умовами у вигляді ПСО, які поклали на держкомпанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго".

Втім, оплачувати електроенергію за заниженим тарифом держава виявилася не в змозі. На думку експерта Інституту енергетичних досліджень Юрія Корольчука, враження про збитковість "Енергоатому" створюється через борги перед ним по старому ринку до липня 2019 року і "ГарПока" на загальну суму 24 млрд. грн, що формує балансовий мінус у звітах.

Енергоатом, Південно-Українська АЕС, виробництво електроенергії
Панорама Південно-Української АЕС
Фото: energoatom.com.ua

Тіньові схеми

Питання в більшості експертів, з якими поговорив Фокус, викликає продаж "Енергоатомом" електроенергії на ринку поза механізмом ПСО.

"Почасти зростання збитків сприяло поведінці і політиці самої компанії, яка продає електроенергію на аукціонах тільки великими лотами, що обмежує кількість покупців і знижує вартість електроенергії. У результаті компанія не отримує кошти, на які реально могла б розраховувати", — говорить Агія Загребельська, засновниця "Ліги антитрасту", держуповноваженої АМКУ у 2015-2019 роках.

Як зазначає Корольчук, "Енергоатом" продавав електроенергію компаніям "Юнайтед енерджі" Ігоря Коломойського і "Д. Трейдинг" Ріната Ахметова приблизно на 30-40% дешевше, ніж ціни на ринку "на добу вперед". І тут співрозмовник Фокуса бачить ознаки політичної домовленості про те, що саме великі гравці, пов'язані із зазначеними власниками, забирають електроенергію держкомпанії.

Як зазначає Загребельська, на аукціоні 13 листопада 2020 року "Юнайтед енерджі" і "Д. Трейдинг" придбали понад 85% виставленої на торги нічної електроенергії на 42% дешевше середньозваженої нічної ціни на ринку "на добу вперед". Втрати становили 35 млн грн тільки на одному аукціоні.

У свою чергу Ольга Кошарна нагадує, як у липні 2020 року "Енергоатом" виходив на ринок "на добу вперед" із завищеною на той період ціною, через що весь обсяг електроенергії не купувався і надходив на балансувальний ринок. Там з втратою в ціні близько 45% електроенергію викуповували всі ті ж згадані вище юрособи.

Також Ольга Кошарна звертає увагу на аукціон, який відбувся 21 грудня 2021 року — там виставили близько 15,2 млн МВт-год з поставкою 1 січня — 30 червня 2021 року.

"Про те, що торги повинні відбутися в понеділок 21 грудня, оголосили тільки в п'ятницю ввечері, не залишивши учасникам ринку часу на підготовку. До того ж, продаж відразу на півроку вперед міг фільтрувати дрібних і середніх гравців", — зазначає Кошарна. Викупити електроенергію в такій ситуації могли тільки найбільші трейдери, про які йшлося вище.

За словами Хартмута Якоба, проведення вищеназваного аукціону дало НАЕК "Енергоатом" чітке розуміння і визначеність з приводу грошових потоків. Завдяки цьому компанія отримала можливість профінансувати ряд критичних статей витрат.

Однак у справі продажу НАЕК "Енергоатом" електроенергії ініціювало розслідування НАБУ, що підтвердив ЗМІ директор бюро Артем Ситник.

"Її (електроенергію — Фокус) можуть викупити тільки окремі споживачі. Це істотно впливає на формування ціни на електроенергію", — заявив Ситник.

З іншого боку, схема має мінімізувати встановлення прозорих правил гри з боку держави (регулятора). Окремі кроки в цьому напрямку вже робляться.

"На початку лютого 2021 аукціонний комітет змінив правила аукціонів, і тепер державна генерація може об'єднувати лоти не більше, ніж на 50 МВт. Продаж лотів до 1000-2000 МВт наразі є неможливим, а за менші лоти очікується більш гостра конкуренція", — робить висновок Загребельського .

За словами співрозмовниці Фокуса, 10 лютого 2021 року на аукціоні, який пройшов за новими правилами, уклали три угоди за ціною близько 1,05 грн/КВт · год, що тільки на 10% нижче рівня цін на ринку "на добу вперед".

Атомна — усе менше, "зелена" — більше. Структура виробництва електроенергії в Україні

Їм заважають "зелені"

На негативний фінансовий результат "Енергоатому", на думку Адріана Прокопа, експерта програми "Енергетика" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" (UIF), також вплинуло зниження обсягів виробництва. Адже споживання електроенергії знизилося через коронакризу і карантин. Але інша причина — витіснення атомної генерації "зеленими" станціями, які істотно наростили потужності за 2020 рік.

Для них в Україні з 2009 року діють "зелені тарифи", які зафіксовані в євро і сильно перевищують середньоринкову вартість електроенергії. Ці преференції ввели для стимулювання розвитку альтернативної енергетики, яка використовує відновлювані джерела — сонячне світло, вітер, біогаз.

"Введення "зеленого" тарифу стало причиною істотного дисбалансу на ринку, що врешті-решт призвело до кризи, — вважає Хартмут Якоб. — Адже вартість "зеленої" енергії значно вища порівняно з дешевою електроенергією, виробленою з невідновлюваних джерел, наприклад — атомними електростанціями" .

Енергоатом, Запорізька АЕС, виробництво електроенергії
Запорізька АЕС
Фото: energoatom.com.ua

Тариф, за яким "зелену" електроенергію зобов'язаний викуповувати "ГарПок", із серпня 2020 року для сонячних електростанцій становить 3,29-7,37 грн/КВт · год, для вітрових — 2,82-3,39 грн/КВт · год. Раніше тарифи були ще вищими — середньозважена ціна досягала 4,5 грн/КВт · год.

Завдяки цьому станції ВДЕ динамічно нарощують потужності.

"У 2018 році частка зеленої енергії в обсязі виробництва була всього 2%, але грошей вони тоді виручали стільки ж, скільки гідроелектростанції з часткою 7%. У 2019 "зелені" потужності вводилися шаленими темпами, і у 2020-му їхня частка досягла 9%", — говорить Ольга Кошарна.

Окремо Кошарна зазначає, що в Україні співвідношення сонячних і вітрових електростанцій становить 80% до 20%, тоді коли в усьому світі віддають пріоритет вітровим електростанціям, які залежать від сезонності і часу доби. Подібний перекіс співрозмовниця Фокуса пояснює тим, що на сонячну електроенергію в Україні діє більший тариф, і зростання потужностей відбувався безконтрольно.

"При формуванні прогнозного балансу ринку враховується обов'язок держави викуповувати в повному обсязі "зелену" електроенергію, частка якої з кожним роком зростає в рази. Відповідно, зменшується і в окремих випадках штучно стримується виробництво атомної електрики", — продовжує Агія Загребельська.

Через сформовані перекоси на ринку "ГарПок" також накопичив великі борги перед "зеленими". Рівень розрахунків з ними за 2020 рік станом на 1 березня становить 60% (29,4 млрд грн). При цьому, в першу чергу "ГарПок" намагається погасити борги перед "зеленими", а не "Енергоатомом", що пов'язано з підписаним між Міненерго та інвесторами "зелених" Меморандумом.

Юрій Корольчук вважає, що в ослабленні "Енергоатому" як занадто великого гравця ринку не зацікавлений ніхто.

"Без "Енергоатому" не обійтися ні ДТЕК Ахметова, ні Коломойському з точки зору його феросплавного бізнесу, ні навіть "зеленим" енергетикам. Однак проблема полягає в тому, що всі ці центри впливу зацікавлені у використанні "Енергоатому", а не в його розвитку ", — пояснює Юрій Корольчук.

Втім, від ослаблення "Енергоатому" виграє держава-агресор — РФ. Як зазначає Загребельська, чим гірше йдуть справи в атомній генерації в Україні, тим вища потреба в імпорті електроенергії з Росії, і, відповідно, сильніша залежність від неї.

Платіжкою по блекауту

Хартмут Якоб називає чотири кроки, які повинні допомогти вибратися "Енергоатому" з кризи. У їхньому числі — погашення заборгованості, накопиченої до моменту запуску нового ринку з 1 липня 2019 року, і нових боргів, що утворилися у 2020 році. Також мова йде про розробку нового механізму ПСО для населення до економічно обґрунтованих тарифів; підвищенні ефективності виробництва і продажів (перерозподіл ремонтних кампаній, будівництво систем накопичення енергії, вихід на прямі постачання кінцевим споживачам тощо).

На думку Агії Загребельської, комплексно вирішити проблеми в енергетиці можна тільки завдяки побудові реального ринку, що передбачає скасування ПСО, перегляд відносин із "зеленими", створення рівних умов для всіх виробників і формування реальної ринкової ціни електроенергії для населення. При цьому тільки вразливі верстви громадян повинні отримувати адресні субсидії від держави.

Своє бачення вирішення проблеми в інтерв'ю "Фокусу" озвучив раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. "Компанія "Енергоатом" пройде шлях, подібно НАК "Нафтогаз України", тобто буде корпоратизовано. Будемо поетапно реформувати енергетичну галузь, повинні відійти від тарифів і прийти до конкурентних цін, громадяни повинні мати право вибирати постачальника. А для підтримки населення потрібна система монетизації пільг і субсидій", — заявив Фокусу в інтерв'ю голова Кабміну.

Тобто все йде до того, що зростання тарифів населенню не уникнути.

Енергоатом, лінії електропередач
Щоб "Енергоатом" вибрався зі збитків, тарифи доведеться піднімати, кажуть експерти
Фото: energoatom.com.ua

"По всій видимості, тариф підвищать до 2,5 грн/КВт · год уже у 2021 році, у чому більше зацікавлені ТЕС, де вартість витрат не вписується в чинний тариф 1,68 грн/КВт · год. "Енергоатом" може ще зазнати, але йому потрібні додаткові кошти у фонд на виведення блоків з експлуатації, і населенню доведеться за все це платити", — прогнозує Юрій Корольчук. За його оцінками, у 2022-2023 роки вартість електроенергії для громадян становитиме вже 3,5-4 грн/КВт · год.

"За моїми розрахунками, якщо з квітня 2021 року "Енергоатом" почне відпускати електроенергію за собівартістю, яка становить близько 0,75 грн/КВт · год, то до кінця року компанія вибереться зі збитків. Але в такому разі тариф для населення потрібно підвищити до 2,42 грн/КВт · год", — вважає Адріан Прокіп.

В іншому випадку, на думку співрозмовника Фокуса, споживачі в короткостроковій перспективі ризикують зіткнутися з ненадійністю постачань електроенергії через зростання аварійності, а в довгостроковій перспективі — з підвищенням цін у зв'язку з ростом частки імпортної електроенергії. Адже в разі консервації ситуації Україна ризикує перетворитися на чистого імпортера електроенергії.

"Ринок уже фактично на межі фінансового колапсу, і подальший розвиток ситуації буде залежати від політичної волі уряду", — робить висновок Богдан Серебренніков.