Війна і гроші. Чи витримає економіка Туреччини геополітичні плани Ердогана

ердоган, турецький прапор, Туреччина
Незважаючи на невдоволення курсом Ердогана, явного нового кандидата на пост президента Туреччини немає

Від байрактара — символу успіху турецького ВПК — до винищувача п'ятого покоління, від Лівії до Карабаха. Військові амбіції Ердогана вимагають грошей, яких нема. Чому девальвує ліра і чи зупиниться інфляція на позначці 20%, розповідає Фокус.

В останні роки Туреччина демонструє масштабний розвиток свого воєнно-промислового комплексу. Це і розвиток лінійки всім відомих ударних дронів Bayraktar, і всілякі безпілотні системи: від роїв дронів-камікадзе до безпілотних судів для патрулів та бойових дій.

При цьому Туреччина усіляко демонструє самостійність у цьому питанні — часом досить агресивно. Наприклад, після виключення з програми з отримання винищувачів F-35 вона вирішила створити свій власний бойовий літак п'ятого покоління. До речі, перші деталі цього літака вже виготовлені.

Але одна справа — виробляти гвинтові дрони, і то з українськими двигунами, і зовсім інша — створити новітній конкурентоспроможний винищувач. І не просто виробити, але й налагодити його серійне виробництво. А вартість програми, як попереджують аналітики, може обійтися у 10 мільярдів доларів.

Чи не потягне така самостійність турецького ВПК економіку Туреччини на дно?

Фокус переклав текст Лори Пітел — кореспондентки Financial Times у Туреччині, про економічну лінію Ердогана та сучасну Туреччину взагалі.

Чи призведуть хвороби турецької економіки до краху Ердогана

Коли одна хоробра людина з правлячої партії Реджепа Тайїпа Ердогана вирішила висловитися на тему зростаючого суспільного невдоволення економікою, відповідь президента була короткою та гнівною: "Ви брешете. Я знаю ситуацію краще за вас". За словами співрозмовника Ердогана, який залишається членом партії, "президент переконаний, що деякі члени партії й уряду перебільшують проблеми".

Реджеп Тайїп Ердоган отримує дедалі більше сигналів про те, що його своєрідний підхід до управління турецькою економікою (обсягом 765 млрд доларів) не працює. Економічне зростання має гарний вигляд на папері, проте воно не призвело до створення робочих місць. Інфляція у вересні сягнула майже 20%, а валюта продовжує знецінюватися. Десятиліття тому покупка одного долара коштувала приблизно 1,8 ліри; сьогодні ця цифра становить майже 10 лір.

Важливо
Турецька нічия: як Ердоган змусив Захід зважати на їхню думку без висилки послів із країни

Найважливішим для президента, який відзначає 19-ту річницю свого приходу до влади, є падіння рейтингу його Партії справедливості та розвитку (AKP) приблизно на 10% порівняно з парламентськими виборами 2018 року. Підтримка досягла історичного мінімуму 30-33%.

"Першорядною причиною є економіка, – каже Озер Сенджар, голова соціологічної компанії Metropoll. – Існує велика група людей, які не можуть задовольнити свої основні потреби. Близько 30% електорату не можуть звести кінці з кінцями. Це основна причина, через яку люди покидають AKP".

Турецька опозиція оптимістична як ніколи

Декому здається, що вони видають бажане за дійсне, але опозиціонери переконані: розвал економіки допоможе їм усунути Ердогана. Наступний тур виборів призначений на 2023 рік – століття заснування сучасної турецької республіки, – але деякі аналітики передбачають, що дострокове голосування може відбутися вже у першій половині наступного року.

"Залишилося недовго, — звернувся до країни в жовтні 2021-го Кемаль Киличдароглу, лідер опозиційної Республіканської народної партії (CHP). — Будьте терплячі. Ви можете голодувати. Вам можуть відключити електрику. Вас можуть заарештувати, кинути у в'язницю та навіть катувати чи обшукувати. Але будьте терплячі. Залишилося недовго".

Однак турецький президент, який оточений підлабузниками та постійно спростовує чутки про своє здоров'я, не може або не хоче прислухатися до закликів змінити економічний курс.

графік електоральної підтримки Тайїпа Реджепа Ердогана, вибори в Туреччині
Прогнози на найближчі вибори в Туреччині не дуже приємні для Ердогана

У жовтні Ердоган знову приголомшив ринки, коли його центральний банк знизив відсоткові ставки на тлі інфляції, що росте, поки центральні банки по всьому світу їх підвищували. Цей ризикований крок викликав нове падіння курсу ліри, яку багато хто вважає барометром економічного здоров'я країни. Через кілька днів президент ледве не викликав найсерйознішу дипломатичну кризу за останні десятиліття, пригрозивши вислати 10 послів західних країн, які закликали звільнити ув'язненого філантропа, але потім скасував цей наказ.

Важливо
Круте піке. Навіщо Ердоган висилає з Туреччини послів країн Заходу

"Внутрішня політика, зовнішня політика, економіка — все йде від поганого до гіршого, — каже один із колишніх міністрів, який вирішив залишитися в лавах АКР, хоч і незадоволений курсом партії. — Ще є шанс переламати ситуацію, змінити атмосферу. Але це може зробити тільки одна людина. Все залежить від неї".

Критики Ердогана кажуть, що це безглуздо, оскільки в президента закінчилися енергія, ідеї та час. Оптимістичні представники опозиції вже відчувають вітер змін. За їхніми словами, бюрократи починають нервувати через попередження Киликдароглу про те, що вони будуть притягнуті до відповідальності за рішення, які вони ухвалюють зараз.

За словами Уміта Озлале, одного з віцепрезидентів партії IYI, видні керівники компаній, включаючи деяких, сумно відомих своїми зв'язками з AKP, почали обережно шукати підхід до правоцентристської партії IYI.

"Або вони згладжують свої політичні ризики, або чудово бачать, до чого все йде, і готові продемонструвати свою підтримку".

Економіка Туреччини: зростання за будь-яку ціну?

Хоча Реджеп Тайїп Ердоган, як і раніше, залишається грізним політиком, сьогодні він часто має втомлений і схудлий вигляд. У липні під час відеозвернення до партійних функціонерів президент, здавалося, на мить заснув. На тлі чуток про стан здоров'я президента його помічники минулого місяця опублікували в соціальних мережах відео, на якому 67-річний президент грає у баскетбол.

Представники уряду кажуть, що президент, як і раніше, черпає енергію, виходячи на вулиці. Але його зустрічі з народом дедалі частіше затьмарюються помилками. Минулого року під час візиту до східного міста Малатья глава держави попросив одного виборця, який сказав, що йому важко прогодувати свою родину, не перебільшувати. Улітку Ердогана висміювали, коли під час візиту до регіону, спустошеного лісовими пожежами, він спробував потішити мешканців, розкидаючи пакетики з чаєм зі свого президентського автобуса.

Озлале, чия партія IYI стрімко набирає популярність в опитуваннях і цілком може сформувати уряд разом із CHP у разі перемоги опозиції, стверджує, що централізація виконавчої влади, введена турецьким лідером три роки тому, не здатна впоратися з проблемами країни, що накопичилися.

"Ердоган — єдина людина, яка приймає рішення, — говорить опозиційний політик. — Йому не вистачає якісних джерел інформації. Він старіє та втомлюється ".

реджеп тайїп ердоган, президент Туреччини, Туреччина ердоган, політика ердогана
Критики Ердогана заявляють: "У президента закінчилися енергія, ідеї та час"

Президент, який протягом багатьох років перемагав на виборах завдяки обіцянкам процвітання для мільйонів людей, продовжує сурмити про вражаючі показники зростання економіки країни. За прогнозами МВФ, валовий внутрішній продукт Туреччини цього року зросте на 9% – за цим показником вона випереджає Китай і відстає від Індії. Але навіть найбільша в Туреччині асоціація підприємців Tusiad, яка часто стримано критикує політику Ердогана, попередила, що нав'язливе прагнення уряду до зростання за будь-яку ціну завдає шкоди країні.

Зарплата в Туреччині грає в квача з інфляцією

Зростання заробітної плати не встигає за стрімкою інфляцією. Від супутнього зниження рівня життя найбільше постраждали сім'ї з низькими доходами. Рівень бідності, який різко знизився в перші півтора десятиліття правління AKP, знову почав зростати у 2019 році після важкої валютної кризи, яка спричинила рецесію і призвела до втрати 1 млн робочих місць.

"Це призвело до появи майже 1,5 млн бідняків (загалом 8,4 млн осіб у країні), перекресливши майже всі успіхи за три роки, що передували економічним потрясінням", — попереджає опублікована цього року доповідь Світового банку. У доповіді передбачається, що пандемія коронавірусу посилить цю тенденцію.

Рефет Гюркайнак, професор економіки Університету Білкент в Анкарі, каже, що населенню "образливо" чути про процвітання економіки.

"У своєму повсякденному житті вони бачать безробіття, нестримну інфляцію та зниження купівельної спроможності. Їхнє життя не тільки не покращується — воно стає набагато гіршим".

Валовий внутрішній продукт Туреччини цього року зросте на 9% – за цим показником вона випереджає Китай і відстає від Індії.

Незважаючи на це, Ердоган робить ставку на дешеві кредити для стимулювання споживання та будівництва, хоча ця модель вже призвела до хронічної інфляції, слабкості валюти та зробила країну біднішою. Минулого року обсяг нових прямих іноземних інвестицій становив лише $5,8 млрд порівняно з піком у понад $19 млрд у 2007 році.

Зміцнивши свій контроль над інститутами Туреччини, Ердоган вступив у конфлікт із номінально незалежним центральним банком, неодноразово вимагаючи та домагаючись зниження відсоткових ставок: усупереч усім законам економіки президент упевнений, що це допомагає боротися з інфляцією. Поєднання вільної грошово-кредитної політики та стрімкого зростання цін призвело до низки різких падінь курсу національної валюти.

інфляція в Туреччині, робота в Туреччині, валютна криза, Туреччина
Валютна криза та стрімка інфляція в Туреччині призвели до появи 1,5 млн нових бідняків
Фото: pexels.com

Міжнародні інвестори, чиї гроші необхідні для фінансування зовнішнього боргу Туреччини в розмірі 450 млрд доларів, минулого року ненадовго підбадьорилися, коли Ердоган фактично звільнив свого зятя Берата Албайрака після провального дворічного перебування на посаді міністра фінансів. Інвестори також вітали призначення Начі Агбала, шановного технократа, на посаду голови центрального банку. Але Агбал протримався лише чотири місяці, після чого став третім за два роки звільненим головою центробанку. Його наступник, колишній співробітник державного банку Сахап Кавчіоглу, у вересні почав знижувати ставки.

показник рівня бідності в Туреччині, інфляція в Туреччині
Рівень бідності в Туреччині досягнув максимуму з 2012 року

"Це схоже на день бабака, – каже Джозеф Муавад, топменеджер управляючої активами компанії Carmignac. – У нас постійно повторюються цикли: турецький центральний банк підвищує ставки, Ердоган засмучується, змінює співробітників, вони знижують ставки, а потім, коли все стає зовсім погано, персонал знову змінюється та підвищує ставки".

Муавад попереджає, що цього разу експеримент "небезпечніший" у зв'язку зі зростанням цін на енергоносії, яке збільшить витрати Туреччини на імпорт, і переходом світових центральних банків до підвищення ставок, що може призвести до відтоку капіталу з ринків, що розвиваються. "У результаті можна опинитися в ситуації з низьким зростанням економіки та високою інфляцією, що є найгіршим із усіх варіантів".

Економічна політика Ердогана: небажання говорити правду

Зневірені члени уряду та ділового співтовариства стверджують, що Ердоган, який усунув своїх критиків в уряді, слабо розуміється на економіці, і йому рідко заперечують навіть члени його власного кабінету.

"Міністри кажуть нам: "Поясніть ситуацію президенту", – розповідає один із керівників великого турецького конгломерату. – Але чому ми маємо це робити? Це їхня робота".

Джерела всередині партії повідомляють, що деякі головні радники в оточенні Ердогана приватно виступають проти його одержимості зниженням ставок, але не хочуть йому про це говорити.

"Президент не любить, коли поряд із ним сильні люди. Усі це знають, – стверджує один із урядовців. – Тому ніхто не хоче говорити правду".

Ердоган не збирається зробити турецьку економіку сильною, але хоче мати економіку, достатню для перемоги на наступних виборах, кажуть опоненти

Інші вважають підхід президента скоріше розважливим, ніж неосвіченим. Бурак Білгехан Озпек, політолог із Університету TOBB в Анкарі, каже, що низькі відсоткові ставки та дешева валюта вигідні групі наближених, особливо в будівельному та туристичному секторах, які допомагають підтримувати уряд Ердогана.

Він додає: "Підходящий термін тут – виживання… Йому не потрібна динамічна економіка, він не збирається зробити турецьку економіку сильною, але хоче мати економіку, достатню для перемоги на наступних виборах".

Озпек сумнівається, що ця стратегія життєздатна у світлі тактичного переходу опозиції від політики ідентичності, що ґрунтується на релігійних, культурних і етнічних розбіжностях, яка відштовхувала прихильників AKP, до критики здатності правлячої партії керувати країною. Противники Ердогана "порушують питання про здібності еліти AKP, а не про її ідеологію та ідентичність, – каже він. – І це робоча стратегія в таких економічних умовах".

Туреччина, економіка Туреччини
Фото: pexels.com

Незважаючи на невдоволення курсом Ердогана всередині самої AKP, однозначного партійного кандидата на пост президента Туреччини немає.

Албайрак, який одружений із дочкою Ердогана та колись вважався його обраним наступником, зник із поля зору громадськості. Репутація Сулеймана Сойлу, харизматичного й амбітного міністра внутрішніх справ, постраждала через нещодавні звинувачення в корупції, висунуті мафіозним босом у вигнанні. Сойлу заперечує ці звинувачення. Незважаючи ні на що, образ крутого хлопця Ердогана з його брутальною риторикою, згідно з опитуваннями, все ще надихає затятих прихильників і досі набагато популярніший, ніж бренд самої AKP.

Після Ердогана. Скільки автократів піде у відставку?

Поки опозиція палає оптимізмом з приводу кінця епохи Ердогана, багато іноземних спостерігачів налаштовані набагато менш оптимістично. "Вони розмріялися, – каже один європейський дипломат. – Чи багато автократів останнім часом пішли у відставку?"

Представники опозиції, що підбадьорилися, кажуть, що приголомшлива поразка AKP на муніципальних виборах у Стамбулі й Анкарі у 2019 році, коли опозиціонери висунули по єдиному кандидату в кожному місті, доводить: Ердогана можна перемогти об'єднаними зусиллями.

Вони відмахуються від побоювань, що тіньові структури держави Туреччини, які включають розвідувальну службу, поліцію, військових і кримінальні елементи й мають зв'язки з ультранаціоналістичним партнером Ердогана з коаліції, можуть підтримати слабкого президента.

"Коли стане ясно, що корабель тоне, усі зістрибнуть із нього, – каже високопоставлений член однієї з опозиційних партій. – Я маю на увазі не лише АКР, а й бюрократію, і військових. Ви думаєте, військові стануть на його захист, якщо він піде на дно? Як би не так".

показники інфляції в Туреччині, зарплата в Туреччині, економічна ситуація в Туреччині
Зміни в рівні зарплат у Туреччині за роками з поправкою на інфляцію

Інші заперечують, що правитель Туреччини так боявся втратити Стамбул, що після перемоги опозиційного кандидата Екрема Імамоглу у 2019 році оголосив результати виборів фальсифікованими та змусив провести повторне голосування, але програв і його.

"Це показує, як далеко готовий зайти Ердоган заради перемоги, – каже Асли Айдинтасбас, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин. – Отже, справа не лише у виборах, не лише в грі цифр, а й у всіляких видах політичного тиску й опору з боку Ердогана та його партнерів щодо коаліції".

Дехто побоюється, що

Ердоган може спробувати взагалі скасувати вибори або що країну накриє хвиля насильства, подібна до тієї, що пішла за виборами в червні 2015 року,

коли АКР уперше втратила свою парламентську більшість.

Не менше занепокоєння викликає й можливість, що опозиція, яка вперше об'єдналася для участі в національних виборах у 2018 році, проґавить свій шанс. Досі цей різношерстий союз, що складається з лівої CHP, правої IYI, курдів і кількох інших невеликих партій, зумів зберегти єдність, незважаючи на наполегливі спроби Ердогана розвалити його. Але спроба обрати єдиного кандидата, який балотуватиметься проти президента Туреччини, може призвести до розбрату.

Опитування показують тривожну для опозиційного блоку тенденцію: велика кількість виборців, які не визначилися, багато з яких – розчаровані прихильники AKP, усе ще не довіряють опозиціонерам.

"Вони залишають АКР, але не знаходять притулку в жодній із опозиційних партій, — каже Сенкар, автор опитування. — Якщо опозиція не виставить достатньо сильного кандидата, то Тайїп Ердоган усе ще має шанс перемогти".

Для 83-мільйонного населення Туреччини ставки високі як ніколи.

"Коли уряд існує протягом 20 років, усім уже зрозуміло, на що він здатний і не здатний, — каже Гуркайнак, професор Університету Білкент. — Я не думаю, що ця — або будь-яка інша — країна витримає ще кілька років такого існування".

Про автора

Лора Пайтел – кореспондентка Financial Times у Туреччині. Висвітлює турецьку внутрішню та зовнішню політику, бізнес, економіку та суспільство. До переїзду до Туреччини у 2015 році працювала політичним кореспондентом The Times of London у Великій Британії. Живе в Анкарі.