І буде світло та віялові відключення. Чим загрожують українцям низькі запаси вугілля на українських ТЕС

Опалювальний сезон в Україні стартував у жовтні. Тоді на початку місяця запаси вугілля на теплових електростанціях перевищували 700 тис. тонн, а вже станом на 26 жовтня фактичні запаси вугілля на українських ТЕС становили приблизно 580 тис. тонн. Нині, через місяць, запаси взагалі впали до 350 тис. тонн, тобто приблизно на 40%.

"На складах станцій зараз приблизно 350 тис. тонн вугілля. За умов таких запасів ніхто не може гарантувати стабільність проходження опалювального сезону. Запасів має бути 2,8 млн тонн. Але таких обсягів немає і вже не буде", — вважає енергоексперт, співголова Фонду енергетичних стратегії Дмитро Марунич.

Сезон — на старті, вугілля — під кінець

Затверджений міністерством енергетики план-графік накопичення вугілля припускав, що вже у вересні запаси вугілля перевалять за 2 млн тонн. Але цього не сталося. Наприкінці жовтня в Міненерго констатували, що реальні запаси на станціях — у чотири рази менші за заплановані.

Наприкінці жовтня профільне міністерство пообіцяло імпортувати за наступний місяць 562 тис. тонн вугілля, з них 200 тис. тонн — для держкомпанії "Центренерго". Але вже за кілька днів голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус повідомив, що Росія зупинила транзит вугілля своєю залізницею з Казахстану в Україну.

Ситуація ставала все більш напруженою, але потім президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян і запевнив: побоюватися відключень електроенергії передчасно, в Україну вже прямують сім суден із вугіллям. Згадане вугілля зафрахтувала компанія ДТЕК. 20 листопада перше із семи судно прийшло до порту "Південний" і привезло 60,5 тис. тонн вугілля — як з'ясувалося, для державної "Центренерго".

"Те, що ДТЕК постачає вугілля для Центренерго, — ненормально. Але ситуація у "Центренерго" набагато гірша, ніж у самої ДТЕК, тому це вимушений крок. Ситуація настільки погана, що якщо зараз не довезти це вугілля, станції просто зупиняться, бо вони і так працюють одним або двома блоками. А це вже загроза енергопостачання таких великих міст, як Київ і Харків", — пояснює Дмитро Марунич.

За день до гарних новин про прибуття вугілля в країну 19 енергоблоків теплових станцій країни вже не працювали через дефіцит вугілля. На той момент лише на двох ТЕС були гарантовані обсяги вугілля — Луганська та Криворізька (обидві входять до ДТЕК).

Не вугіллям єдиним: газ як паливо для ТЕЦ

Якщо вугілля недостатньо, можна використовувати газ, порадилися і вирішили в Міненерго, Укренерго, "Нафтогазі" та НКРЕКП. У Міненерго вважають, що ТЕС і ТЕЦ будуть використовувати газ, щоб збалансувати енергосистему. Це потрібно, щоб стабільно пройти осінньо-зимовий період.

Використовувати газ на ТЕС і ТЕЦ як паливо — це реалістичний підхід, але не бажаний, вважає президент Першої енергетичної асоціації України Василь Котко. За його словами, електростанції, які спалюють вугілля, як правило, можуть працювати і на газі чи на мазуті. Але таке рішення містить два негативні чинники.

"По-перше, цього року, на відміну від минулого, у нас не рекордні запаси газу. Друга проблема полягає в тому, що електроенергія, що виробляється з газу, в кілька разів дорожча, ніж електроенергія, що виробляється з вугілля. Це буде дуже дорого коштувати споживачам", — попереджає Котко. З ним погоджується і Дмитро Марунич.

"Нічого хорошого в цьому немає. Краще було б завезти вугілля. Краще б цей газ не спалювати. Або спалювати ближче до лютого, коли вже буде зрозуміла ситуація із залишками запасів у сховищах". Газу в сховищах поки що достатньо, хоча порівняно з минулим роком палива закачали набагато менше. У 2020 році Україна входила в опалювальний сезон із рекордними запасами газу в підземних сховищах. Якщо зараз, за даними Міненерго, у сховищах 16,7 млрд куб. м, то рік тому цей же період обсяг газу в ПСГ становив 26,808 млрд куб. м, тобто на 60% більше.

Вугілля для України: дефіцитне та дороге

Дефіцит вугілля виник насамперед тому, що влада вчасно не ухвалила низку рішень, вважає Дмитро Марунич.

"НКРЕКП мало раніше скасувати так звані обмеження на біржі на добу вперед. Вони ухвалили це рішення, але було вже пізно. Вугілля не накопичили влітку, а тепер його просто немає", — пояснює експерт.

Крім того, енергетики помилилися в очікуваннях низької ціни на вугілля. Компанії (та й держава) сподівалися, що ціна на вугілля знижуватиметься, а тому не закуповуватиме його, проте до початку опалювального сезону вугілля не подешевшало, а енергетики залишилися без палива.

На початку жовтня на міжнародних біржах ф'ючерси на вугілля досягали рекордних показників — майже $280 за тонну і знизилися до рівня $137 за тонну лише на початок листопада. Зараз вугілля знову подорожчало — до 160 дол./тонна станом на 25 листопада.

Чому Україна зіткнулася з дефіцитом вугілля. Де видобуток, Карле?

Дефіцит вугілля в країні — це наслідок у першій черзі російської агресії та окупації Донбасу, де розташовані основні поклади антрациту (вугілля марки А), необхідного тепловим станціям країни. "На початку 1990-х років Україна видобувала 220 млн тонн вугілля, а зараз — приблизно 25 млн тонн. Насамперед це пов'язано з тим, що Донбас окупований. Друга проблема полягає в тому, що вугільна галузь потребує величезних інвестицій", — каже Василь Котко. Він наголосив, що зараз не тільки держава не вкладає гроші в модернізацію шахт, а й приватні компанії, оскільки в усьому світі тренд на декарбонізацію.

"Приватні шахти, здебільшого шахти ДТЕК, набагато ефективніші за державні, вони прибуткові. Приватний бізнес, можливо, міг би інвестувати в них і рухатися у напрямку збільшення видобутку. Але боротьба зі світовим потеплінням робить це безперспективним для бізнесу", — констатує експерт. Нагадаємо, компанія ДТЕК активно працює у напрямку кліматичної нейтральності — там заявили, що розвиватимуть "зелену" енергетику, а також інноваційні рішення (системи накопичення енергії Energy Storage, водневі технології), а до 2040 року компанія має намір досягти вуглецевої нейтральності. Логічно, що з такими планами інвестиції у вугілля точно не є пріоритетом великого українського енергогравця. Для іноземних енергокомпаній вугілля давно не є способом вигідно інвестувати, тим більше, що в Євросоюзі вважають, що спалювання викопного палива посилює в атмосфері парниковий ефект, а тому уряди країн ведуть політику щодо відмови від цього виду палива.

На жаль, "успіхи" українських шахтарів не дозволяють розраховувати на те, що енергетики країни активно користуватимуться вугіллям власного видобутку. Україна у жовтні 2021 року видобула 2,309 млн тонн вугілля, а за десять місяців — 24,126 млн тонн, заявили в Міненерго. На шахтах ДТЕК відзвітували про видобуток 1,4 млн тонн вугілля, а за десять місяців 2021 року — 13,7 млн тонн. Однак далеко не все видобуте вугілля може бути використане в енергетиці. У Міненерго раніше вже зазначили, що в жовтні 2021 року — березні 2022 року очікується витрата вугілля енергетичних марок (марки "А" та "Г") майже 15,3 млн тонн. Й українські шахти із цього обсягу зможуть забезпечити максимум 58%. Решту необхідно імпортувати.

"По-перше, потрібно дивитися, яке це вугілля (добувається в країні, — ред.). Тому що є коксівне, що використовується в металургії, й енергетичне вугілля, яке використовується в енергетиці. По-друге, крім видобутку, є динаміка споживання. На складах має бути певний запас, це одна з ліцензійних умов виробництва електроенергії, оскільки це питання безпеки", — пояснює директор із досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

За його словами, зараз, враховуючи низький рівень запасів на складах і заяви про контрактування вугілля за кордоном, очевидно, що для всіх потреб у цьому та наступних місяцях, коли рівень споживання високий, вугілля власного видобутку буде недостатньо.

Хай буде світло ... і віялові відключення?

Складна ситуація із запасами вугілля ставить під питання успішне проходження опалювального сезону — тобто відсутність періодичних відключень будинків, районів, вулиць від постачання електроенергії.

"Зараз ми перевищили рівень споживання електрики, ніж в аналогічні дати за відповідних температур. Ніхто такого не очікував, 21 тис. мегават! А все тому, що частина людей знову перейшла на електроопалення", — припускає Дмитро Марунич.

У листопаді НЕК "Укренерго" довелося запросити допомогу Білорусі — було відкрито імпортні постачання електроенергії (з 9 по 17 листопада було поставлено 415 МВт-год). З 18 по 21 листопада імпорт припинився. Міненерго Білорусі напередодні повідомило, що єдиний енергоблок БелАЕС відключено від мережі дією автоматики, фахівці проводять аналіз і діагностику. В Україні це породило чутки про те, що Білорусь припинила постачання електроенергії взагалі, проте такі побоювання не підтвердилися, і з 21 листопада українська енергосистема знову отримує електроенергію з Білорусі.

Хоча не імпортом єдиним. Експерти впевнені: імпорту електроенергії з Білорусі може бути недостатньо, якщо в Україні взимку будуть сильні мінусні температурні перепади, а також у разі різких аварійних відключень на АЕС компанії "Енергоатом". Утім, дефіцит електроенергії ще не означає реалізацію найгіршого сценарію — віялових відключень по всій країні. Експерти кажуть, що є й інші методи вирішення проблеми.

Перше — графік обмеження потужності. Він є у кожного постачальника. Спочатку обмежуватимуть малу промисловість, торгові центри. Потім, якщо цього буде недостатньо, обмежуватимуть споживання населення. Якщо й цього не вистачить, буде графік аварійних відключень. Те, що до останнього не можна чіпати, — це метро, каналізація, вибухонебезпечні підприємства", — зазначив Марунич.

Оптимізму в нинішній енергокризі додає лише надія на те, що українські виробники електроенергії вже мають законтрактовані обсяги постачання вугілля з Польщі, США та ПАР. Якщо в країну прибуде довгоочікуване вугілля, ризику відключення домогосподарств від електроенергії точно вдасться уникнути. Хоча вугільний достаток і не стане вирішенням усіх проблемних питань українського енергоринку.

"Зараз потрібно зробити висновки із ситуації, що склалася. І виходити зі становища всіма доступними способами та з великими втратами. Але треба подумати про наступний опалювальний сезон. У нас досі не скасовані прайскепи (нижня гранична ціна на електроенергію на ринку, — ред.)", — констатував Василь Котко.