Від землі до амністії. 7 головних економічних законів, ухвалених у 2021 році

Ударники законодавчої праці — так можна назвати нинішній склад парламенту, який без сну та відпочинку ухвалює нові закони. Навіть 14 грудня, перед тим, як піти на канікули, депутати проголосували закон для IT-галузі, що впроваджує особливі умови оподаткування компаній-резидентів "Дія City". Вони зможуть самостійно обирати, який сплачувати податок: на виведений капітал у розмірі 9% або на прибуток (18%).

Фокус обрав сім ключових законів 2021 року, що впливають на економіку країни.

Земельні аукціони

У травні парламент ухвалив закон про земельні торги через електронні аукціони, який набув чинності 5 липня, через п'ять днів після запуску продажу землі сільгосппризначення. Закон дуже важливий, тому що регулює роботу єдиної торгової системи, де проходять електронні аукціони з продажу сільгоспземлі.

"Це істотно скоротить ресурси для пошуку землі та збирання документів для підписання договору, оскільки при формуванні ділянки як лота такі документи збиратимуться на етапі її підготовки до торгів", — вважає Богдан Яськів, старший партнер ЮФ "Тотум". На таких аукціонах можуть продавати землю фізосіб, а також таку, що знаходиться у державній чи комунальній власності”.

Основна мета закону — стимулювання обігу ринку земель.

"Проведення торгів в електронному вигляді дешевше, доступніше і зручніше, ніж класична схема. Відповідно, очікується позитивний вплив на розвиток ринку та його пожвавлення, наскільки це можливо. Також усунення сумнівних схем дозволить досягти справді ринкових цін, що виведе із тіні значну частину галузі", — Упевнений Ігор Кравцов, партнер юридичної групи LCF, керівник практики транскордонних суперечок. Зараз у системі "Прозорро. Продажі" йдуть аукціони з оренди земель державної та комунальної власності. Продавати їх не можна, оскільки у липні 2021 року ринок землі відкрився частково. А ось фізособи між собою можуть торгувати. У майбутньому закон про аукціони дозволить в єдиній торговій системі укладати угоди щодо землі різних форм власності.

Вивести банки з ринку: закон №1588-IX

Парламент 30 червня ухвалив закон №1588-IX про виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків.

"Фактично ФГВФО стає спеціальним правоохоронним органом, він проводить розслідування діяльності банку, за результатами якого приймає рішення щодо притягнення до відповідальності винних осіб [у банкрутстві]", — зазначив Богдан Яськів, адвокат, старший партнер ЮФ "Тотум".

У Фонді гарантування вкладів фізосіб впевнені, що цей документ сигналізує менеджменту та власникам банків, що винні у банкрутстві не вникнуть покарання.

"Закон розширив коло осіб — заподіювачів шкоди. Якщо досі ними могли бути тільки пов'язані з банком особи — тобто менеджмент, власники, — то тепер такими можуть вважатися "інші особи". Це дозволить Фонду висунути вимоги до більшого кола осіб для захисту інтересів кредиторів банків, що ліквідуються", — пояснює Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника ФГВФО.

Завдяки закону Фонд має нові можливості.

"Закон суттєво збільшує об'єм прав і термінів, що надаються Фонду для виявлення угод, рішень чи дій, що завдали шкоду банку або його кредиторам, і для відшкодування такої шкоди", — зазначає Володимир Невмержицький, юрист Юридичної групи LCF.

"Його положення регулюють право Фонду звертатися до судів будь-якої юрисдикції, що регулюють наслідки припинення діяльності банку як юрособи. Ці звернення робляться на користь банку та його кредиторів для відшкодування завданих їм збитків", — каже Богдан Яськів, додаючи, що якісне використання Фондом наданих йому прав та дотримання термінів їх реалізації дозволить ефективно відстоювати інтереси банку і його кредиторів у судах.

Оскільки закон набув чинності лише на початку серпня, судова практика щодо його застосування ще формується. На початок листопада 2021 року Фонд подав 69 позовів щодо 44 банків-банкрутів із загальною сумою вимог 97,8 млрд грн.

"Ресурсний" закон 5600

30 листопада парламент ухвалив закон про збалансованість бюджетних надходжень. Йдеться про посилення податкового навантаження для бізнесу та фізосіб. Документ лежить на підписі у президента, він має набути чинності 2022 року.

У законі багато податкових нововведень. Одне — посилення оподаткування малого фермерського бізнесу.

"Фермери, які сьогодні не оподатковують прибуток, що отримується з власної агропродукції з ділянки до 2 га, тепер платитимуть. Якщо розмір доходу від продукції перевищує 12 мінімальних зарплат (це приблизно 72 тис. грн), то доведеться сплатити податок на доходи фізичних осіб 18% та військовий збір 1,5%", — пояснює Ніна Бец, керівник практики податкового права ПФ "Ілляшев та партнери". За її словами, закон також з 2023 року запроваджує обов'язковий щорічний платіж на землю — 4% від її нормативно-грошової оцінки. Його сплачуватимуть власники ділянок площею від 50 соток.

"Головна мета нововведень орієнтована не так на збільшення дохідної частини бюджету та додаткові надходження податків, як на перерозподіл ринку та його монополізацію, адже утримання сільськогосподарської землі стане фінансово складним для власника, він змушений буде її продати", — констатує Ніна Бец. Неприємні новини підготував закон і для фізосіб у сфері нерухомості. Тепер третій і наступний продаж об'єктів нерухомості протягом року оподатковуються 18%, а другий продаж протягом року — 5%.

"Податком на доходи у розмірі 18% від різниці між ціною продажу та ціною купівлі об'єкта нерухомості будуть оподатковуватися продажі третьої та всіх наступних об'єктів нерухомості протягом звітного року. Можливе зростання цін на нерухомість", — зазначила Марина Семенова, адвокат АБ "ЮФ "Семенова та партнери".

Олександр Третьяков, старший юрист ЮФ "Антика", втім, вважає, що для ринку ефект змін буде мінімальним.

"На ринку давно відпрацьовані схеми мінімізації податків у осіб, які торгують нерухомістю. Незважаючи на всі заходи, спрямовані на протидію цим схемам, включаючи нові правила оцінки квартир, діяльність приватних осіб, які займаються купівлею-продажем квартир, не припиняється", — говорить Третьяков.

Також закон розширює повноваження фіскалів.

"У податкової з'явиться право на звернення до суду із заявами щодо заборони на виїзд керівника підприємства, яке має податковий борг. Посилиться процедура стягнення податкової заборгованості. Це свідчить про перехід держави від стимулювальних заходів до конфіскаційних", — попереджає Дмитро Куцевол, адвокат, партнер АТ "Ассирія".

Податкова амністія

У червні 2021 року парламент ухвалив ініційований президентом Володимиром Зеленським закон про податкову амністію. Відповідно до нього, кампанія з амністії капіталів триватиме з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року. Легалізувати капітали можна за ставкою 5%.

Проведення торгів по землі в електронному вигляді дешевше, доступніше і зручніше, ніж класична схема. Вона усуває сумнівні схеми, дозволяючи досягти справді ринкових цін на землю

Добрі наміри влади вивести з тіні капітали українців експерти скептично оцінюють.

"Крім спроби в турборежимі наповнити бюджет, іншої довгострокової мети амністія капіталів не має", — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК "Кравець і Партнери". Але на значні надходження розраховувати не доводиться, адже на середину грудня громадяни легалізували лише близько 300 млн. грн. Якщо процес буде йти такими ж темпами, під час кампанії навряд вдасться вивести з тіні хоча б 1 млрд. грн., а до бюджету додатково надійде не більше 50 млн. грн.

В'ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, непопулярність амністії пояснює високою ставкою збору, слабкими гарантіями держави, особливо у сфері фінмоніторингу та агресивною ідеологією. На думку Ростислава Кравця, з урахуванням швидкості, з якою в Україні змінюється законодавство, декларування активів виглядає для громадян небезпечним інструментом, що загрожує подальшою відповідальністю за ухилення від сплати податків.

"Антиколекторський" закон №1349-IX

З 14 квітня 2021 року в Україні почав діяти "антиколекторський" закон №1349-IX. Його мета — захист споживачів фінансових послуг від зловживань колекторських компаній під час "вибивання" боргів.

"До ухвалення закону ринок колекторів ніяк не регулювався, — каже Марина Хеленюк. — У жодному законодавчому акті не було закріплено повноважень колекторів, що призвело до їх свавілля та вседозволеності. Тепер же будь-яка колекторська компанія має пройти акредитацію в Нацбанку, а банки мають розірвати договори із неакредитованими колекторами".

Важливо

Не дзвони мені більше, не дзвони. Що заборонено і дозволено робити колекторам за новим законом

На думку Романа Луцька, адвоката АТ SLA Attorneys, правовий захист позичальників від несумлінних дій колекторів покращується.

"Нововведення стримують агресію колекторів. Але з ухваленням "антиколекторського" закону спостерігається зниження темпів погашення простроченої заборгованості через погіршення дисципліни, що свідчить про необхідність доопрацювання та внесення доповнень до закону", — вважає Луцько.

Привіт, БЕБ! Закон №1150-IX

У березні 2021 року набув чинності закон №1150-IX, який регулює створення в Україні єдиного держоргану, відповідального за боротьбу з економічними злочинами. Це Бюро економічної безпеки (БЕЗ). Раніше такі справи могли вести три відомства — Податкова міліція, СБУ і Нацполіція. Повноцінно новостворений орган має запрацювати наприкінці грудня 2021 року.

"Чесний бізнес в Україні у зв'язку з початком роботи БЕБ сподівається на завершення епохи безпідставних наїздів та шантажу з боку правоохоронців, що дозволить прозоро працювати, декларувати доходи і сплачувати податки. Бізнес розраховує працювати у правовому полі, чітко розуміючи правила гри, дотримуючись яких можна прогнозувати економічні перспективи, вибудовувати стратегію і тактику розвитку", — каже Олександр Телешецький, партнер, адвокат АТ "Лещенко, Дорошенко та партнери".

Проте очікування можуть виправдатися.

"Є загроза, що суспільство через рік отримає стару податкову міліцію у новій обгортці", — попереджає В'ячеслав Черкашин.

Закон про страхування: нова редакція

Нову редакцію закону про страхування Верховна Рада ухвалила у листопаді 2021 року. За словами Марини Хеленюк, юриста Stron Legal Services, документ передбачає запровадження нових вимог до страховиків для виходу на ринок. Йдеться про прозору структуру власності, бездоганну ділову репутацію власників та наявність плану діяльності на три роки. Хеленюк наголошує, що закон передбачає отримання однієї ліцензії для страхової компанії замість кількох на кожен окремий вид послуг, як це робилося раніше.

Експерти позитивно оцінили прописану в законі процедуру передачі портфеля від одного страховика до іншого під час ліквідації, що робить виведення компаній з ринку цивілізованішим.

У Нацбанку, який регулює страховий ринок, прийнятому закону раді.

"Новий закон змінює цілий спектр вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління та управління ризиками, припинення діяльності компаній та передачі страхового портфеля", — наголошують у НБУ.

Проте якістю закону задоволені не всі. За оцінкою В'ячеслава Черняховського, гендиректора асоціації "Страховий бізнес", у документі вибірково, хаотично та без урахування специфіки і стану економіки України застосовуються підходи Євродиректив.

"У більшості країн Європи сферу страхування регулюють три основні закони — про платоспроможність страховиків, договори страхування та про регулювання діяльності страхових посередників. У нас же "перше, друге і компот" опинилися в одній законодавчій "каструльці", — говорить Черняховський.