Хто заплатить нові податки. Чому бізнесу не подобається "антиолігархічний" законопроект №5600

бізнес проти законопроекту 5600, нові податки
Фото: Getty Images | Експерти бачать у законопроекті №5600 "всі ознаки фіскального терору"

Чому нововведення, запропоновані в законопроекті №5600, налякали бізнес і чим насправді небезпечні податкові ініціативи уряду.

На початку липня 2021 року в Україні заговорили про прийдешнє підвищення податків. Інформаційну хвилю підняло прийняття парламентом у першому читанні законопроекту №5600 для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Цю ініціативу провели під прапорами анонсованої владою деолігархізації.

Дійсно, законопроект №5600 часто називають антиахметівськими, і в разі набрання ним чинності інтереси найбагатшого українця можуть постраждати, адже Рінату Ахметову доведеться платити значно більше рентних платежів за видобуток залізної руди та замість нульового платити 3,2% акцизу за вироблену зелену електроенергію.

"Зміни торкнуться представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися нормами, виписаними під них і для їх збагачення. За рахунок ліквідації схем доходи бюджету збільшаться на 50 млрд грн щорічно. Законопроект не вплине на законослухняних громадян і малий бізнес, які працюють відкрито", — заявляє Сергій Марченко, міністр фінансів.

Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, запевняє, що ініціатива спрямована на усунення прогалин в оподаткуванні. За його словами, документ прибирає неправомірні пільги, що зʼявилися за минулих урядів, коли кожен олігарх лобіював для свого бізнесу вигідні умови оподаткування в сільському господарстві, енергетиці, надрокористуванні й т. д.

Держава, переходячи від стимулюючих заходів до конфіскаційних, шукає будь-які можливості для поповнення бюджету

адвокат, партнер АО "Ассирія"
Дмитро Куцевол

На думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетьмана, законопроект дійсно містить кілька позитивних новацій, які регулюють оподаткування фінансово-промислових груп. У їх числі називає впровадження диференціації ставок оподаткування залізної руди в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації, а також оптимізацію екологічного податку. Однак у цілому ініціативу Мінфіну вважає неоднозначною.

З миру по нитці

Негативний резонанс навколо законопроекту повʼязаний із тим, що цей документ пропонує "пощипати" не тільки олігархів, але й багатьох інших платників податків. На думку Олега Гетьмана, більшість норм законопроекту переслідують єдину мету: зібрати побільше податків, що стало реакцією на значний дефіцит держбюджету після кризового 2020 року.

У проекті закону — посилення адмінтиску: затверджена можливість списання коштів із рахунків платників податків без звернення до судів, нарахування штрафів без права оскаржити їх до оплати

За оцінкою Вʼячеслава Черкашина, старшого аналітика з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, із більш ніж 40 запропонованих проектом новацій щодо збільшення ставок податків і розширення бази оподаткування загальною вартістю 48,28 млрд грн на рік (це 1,15% ВВП) тільки 12, 6 млрд грн (четверта частина) стосуються власне боротьби з олігархами. Решту 35,68 млрд грн заплатять малий, середній бізнес і всі українці.

Ринок будівництва та нерухомості зачіпають дві резонансні новації — збільшення з 5% до 18% ставки прибуткового податку (ПДФО) на доходи від продажу третього та наступних обʼєктів нерухомості протягом року й оподаткування ПДВ операцій на вторинному ринку житла.

Важливо
Вище ціни, довше "тіні". Чому підвищення податку з продажу нерухомості не поповнить бюджет

"Обидва нововведення ведуть до зростання вартості житла для громадян і відтоку інвестицій [з ринку нерухомості], не кажучи про порушення деяких євроінтеграційних зобовʼязань України в частині імплементації базової Євродирективи по ПДВ №112", — коментує Вʼячеслав Черкашин. Подібні кроки, на думку експертів, призведуть до зростання цін на житло мінімум на 5-10%. На тлі зниження купівельної спроможності громадян не виключені банкрутства окремих забудовників.

Законопроект №5600 передбачає підвищення акцизів на тютюн і алкоголь. Пивну галузь також очікує ускладнення моделі оподаткування. Замість акцизного податку за 1 л пропонується ввести акциз на спирт, що міститься в пиві. Тобто чим міцніший пінний напій, тим вищим буде акциз і, відповідно, роздрібна ціна.

законопроект №5600, будівництво, податки у сфері нерухомості
Будівництво "ДОПОМОЖУТЬ". Зростання податків в сфері нерухомості ускладнить угоди і призведе до уповільнення зростання цього ринку

"Ідеться про те, чого не сховаєш, — нерухомість і надра вже існують і враховуються державою, а продавці алкоголю й тютюну будуть зобовʼязані включати акциз за новою ставкою в кожен чек, що неважко перевірити", — пояснює логіку авторів законопроекту Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, гендиректорка компанії "Е.С. Консалтинг".

У свою чергу Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, звертає увагу на передбачену в законопроекті індексацію рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5%, через що мобільні оператори в черговий раз можуть підвищити вартість послуг і знизити темпи будівництва 4G-мереж.

На думку Вʼячеслава Черкашина, більше за всіх дістанеться сільському господарству, якому загрожує введення мінімального податкового зобовʼязання (МНО), яке зобовʼязує всіх власників і користувачів земельних ділянок платити податки з землі на рівні не нижче мінімального розрахункового податку незалежно від врожаю, збитків, кризи.

Важливо
Час показувати гроші. Парламент прийняв ключові закони для податкової амністії

А Олег Гетьман звертає увагу на звуження податкової пільги для доходів від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної громадянами на своїх земельних ділянках, з 2 га до 0,5 га. У звʼязку з цим в ЗМІ заговорили про те, що українців зобовʼяжуть платити податок за овочі та зелень із городу. Експерти підкреслюють, що подібні зміни на тлі паралельного ускладнення звітності для сільгоспвиробників будуть сприяти витісненню мікробізнесу з ринку землі. Нагадаємо, ринок землі сільгосппризначення в Україні відкрили 1 липня 2021 року.

Одна з дуже спірних норм закону — акциз на електроенергію з відновлюваних джерел на сонячних і вітрових станціях. Як уже відзначено, новація зачіпає інтереси Ріната Ахметова, компанія якого "ДТЕК ВДЕ", що входить в енергохолдинг ДТЕК, є найбільшим виробником зеленої електроенергії в Україні. Однак, як зазначає Олег Гетьман, нововведення має контрпродуктивний вигляд, адже акциз — це спеціальний податок на товари, споживання яких шкодить суспільству, а зелена електроенергія до таких не належить.

Податкова система України та привид Азарова

Після 2000 року на формування податкової системи України сильний вплив справив Микола Азаров, який спочатку очолював податкову, а потім займав високі пости в уряді аж до премʼєрського крісла під час президентства Віктора Януковича. У цей період податкова перетворилася на потужну машину для фіскального терору.

У Мінфіні заявили, що підвищення податків згідно з проектом № 5600 не торкнеться малого бізнесу, однак експерти впевнені — у документі ознаки фіскального терору

У появі законопроекту №5600 представники бізнесу та експерти вгледіли ризики повернення до колишньої практики.

"Ідеологія документа полягає в тому, що держава, переходячи від стимулюючих заходів до конфіскаційних, шукає будь-які можливості для поповнення бюджету. Підґрунтям появи цієї ініціативи, за словами міністра фінансів, стала необхідність боротьби зі схемами мінімізації податків, але фактично цей законопроект містить усі ознаки фіскального терору", — вважає Дмитро Куцевол, адвокат, партнер АО" Ассирія ".

Експертів насторожує те, що "закручування гайок" не передбачає впровадження компенсаторів.

"Від будь-якого законопроекту в сфері оподаткування та регулювання бізнес очікує дзеркальних норм назустріч, — пояснює Лариса Антощук, старша юристка практики захисту бізнесу юридичної фірми "Астерс". — Піднімаєте ставки — створіть компенсатор у вигляді спрощення документального оформлення операцій. Даєте додаткові повноваження контролюючого органу — запропонуйте бізнесу дієві інструменти боротьби з ризиком незаконних дій на час перевірок і т. д." За оцінкою співрозмовниці Фокуса, законопроект №5600 передбачає чіткий фіскальний підхід, коли батіг є, а пряника немає.

Бізнес-середовище та експертів особливо насторожує, що крім змін у сфері податків у документі містяться заходи, що розширюють повноваження фіскалів. У їх числі — можливість списання коштів із рахунків платників податків без звернення до судів, нарахування штрафів без права оскаржити їх до оплати, обмеження прав виїзду за кордон керівників підприємств, у яких є податковий борг. На думку Антощук, законопроект №5600 має вигляд розвороту на 180 градусів від декларованої раніше побудови сервісної податкової служби та співпраці між державою та бізнесом.

Податкова система України, Микола Азаров, податки
НЕ ПЕРШІ РЕФОРМАТОРИ. Експерти впевнені, що на шляху податкових новацій влада успадковує ідеологію експрем'єра-втікача Миколи Азарова

За допомогою нових методів, які можуть отримати фіскали, практично будь-який бізнес в Україні легко "покласти на лопатки".

"Уявімо ситуацію, що дохід від малого бізнесу за квартал склав 1 млн грн, а податкова після перевірки, проведеної з порушеннями, нарахувала підприємству штраф 1,5 млн грн. Банк автоматично списує всю суму коштів із підприємницького рахунку. І це неможливо заперечити!" — моделює механізм Ігор Ясько. Так, залишившись без засобів на оплату оренди, виплату зарплат і необхідні закупівлі, підприємець може звернутися до суду, але Ясько попереджає, що не тільки судовий процес ризикує затягнутися на місяці, а й наступне повернення коштів у разі позитивного рішення. У результаті бізнес збанкрутує, тоді як держава буде розпоряджатися отриманими коштами. Причому за такий ресурс держава не буде платити відсотки, як платить, наприклад, за облігаціями держпозики (ОВДП).

"Запропонована законопроектом процедура взяття майна в податкову заставу з сум податкових нарахувань, які неузгоджені та перебувають у судовому оскарженні, за результатами перевірок і розмитість підстав для позапланових податкових перевірок дозволять поставити на грань катастрофи будь-який бізнес", — продовжує Дмитро Куцевол. Оскільки у великого бізнесу ресурсів набагато більше, ніж у малого та середнього, то й від названих нововведень швидше постраждають невеликі підприємства. Словом, під прапором боротьби з олігархами можна отримати зворотний ефект: скорочення малого та середнього бізнесу та подальше збільшення монополістів.

Важливо
Мінус Медведчук. У чому сенс політики деолігархізації в Україні і хто буде наступним

У цілому поява законопроекту №5600 Вʼячеслав Черкашин вважає точною ознакою розбалансування фіскальної системи держави, що саме по собі є поганим сигналом для кредиторів, інвесторів, роботодавців і економічно активного населення. Провідні бізнес-асоціації напередодні голосування в першому читанні гостро розкритикували документ. Союз українських підприємців (СУП), Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) й Американська торгова палата в Україні (AmCham) вважають, що законопроект підвищує навантаження на сумлінний бізнес і створює передумови для посилення необґрунтованого тиску на підприємців. У звʼязку з цим вони неодноразово зверталися до народних депутатів із проханням утриматися від голосування за законопроект №5600 і обговорити його норми з бізнесом, але їх не чують.

Що сіють і пожнуть: чому виростуть ціни на алкоголь, цигарки, нерухомість, мобільний звʼязок

За словами народної депутатки Ірини Верещук, проект №5600 парламент розгляне восени. Для роботи над правками будуть створені спеціальні робочі групи. Є висока ймовірність, що документ ухвалять у цілому до прийняття закону про держбюджет, а його нові норми почнуть діяти у 2022-му.

"Вплив на економіку ряду норм законопроекту №5600 буде негативним, оскільки Україна вже має надмірний рівень перерозподілу через публічні фінанси", — пояснює Олег Гетьман. На його думку, найбільш шкідливі для економіки прямі податки необхідно знижувати, компенсуючи втрати скороченням неефективних витрат бюджету.

У законопроекті № 5600 передбачено зростання акцизів на тютюн і алкоголь, нова схема нарахування акцизу на пиво. Все це відіб'ється на цінах — вони злетять

Бізнес зустрічає прийдешні зміни з великою тривогою.

"Попередній прорахунок наслідків для бізнесу показує, що в разі прийняття документа в нинішній редакції додаткове навантаження — адміністративне та податков — зросте в два-чотири рази, — підсумовує Лариса Антощук. — Це черговий іспит для компаній, які працюють "в білу", і для іноземних інвесторів". Реакцією можуть стати тінізація економіки та відтік інвестицій, у результаті чого сповільниться економічне зростання. Вʼячеслав Черкашин попереджає, що в разі остаточного прийняття закону наслідки нинішньої кризи Україна буде долати не два-три роки, а значно довше.

Утім, надходження податків і зборів цілком можуть вирости, особливо на тлі прогнозованого зростання економічної активності в 2022 році.

"Для бюджету дуже вигідно підвищувати ресурсні платежі, тому що алкоголь і тютюн люди будуть купувати за будь-якими цінами, навіть якщо вони економлять на їжі", — робить висновок Олександра Томашевська.

нові податки, бізнес проти, законопроект 5600 — інфографіка
Фото: Людмила Лисак (інфографіка)

Як зазначено вище, після набрання законопроектом №5600 чинності прогнозовано зростуть ціни на алкоголь, цигарки, нерухомість, мобільний звʼязок. Однак Дмитро Куцевол попереджає про ефект мультиплікатора, коли зростання цін на товари в силу збільшення фіскального навантаження проявиться у галузях, яких податкові нововведення безпосередньо не стосуються. Тоді ціни виростуть практично на всі групи товарів, і за це заплатять усі українці.

Важливо
Олігархи, на вихід. Кому саме оголосив війну Володимир Зеленський

Утім, драматизувати ситуацію рано. "Навколо проекту закону зʼявилося багато міфів і фейків, що заважають конструктивній роботі з виправлення його недоліків, яка ведеться в профільному комітеті Верховної Ради. Народні депутати бачать недоліки та планують їх виправити до другого читання", — говорить Фокусу Олег Гетьман. Він сподівається, що протягом липня — серпня всі проблемні моменти парламентарії усунуть, а редакція законопроекту №5600, підготовлена до другого читання, збереже норми, що стосуються олігархів, але умови для малого, середнього бізнесу та громадян погіршувати не буде.

Хто і коли в Україні підвищував податки

1991-1997 роки. Премʼєр-міністри: Вітольд Фокін, Леонід Кучма, Віталій Масол, Євген Марчук, Павло Лазаренко

• Ввели податок на додану вартість (ПДВ) 28% (сьогодні — 20%)

• Ввели прогресивну шкалу податку на доходи фізосіб (ПДФО). Мінімальна ставка становила 10%. Максимальна для найвищих доходів у різні періоди досягала від 40% до 90%. Сьогодні діє єдина ставка ПДФО — 18%

• Податок на доходи підприємств становив від 30% до 60% залежно від видів діяльності. Податок на прибуток підприємств сьогодні — 18%

2010-2014 роки. Премʼєр-міністр: Микола Азаров

Микола Азаров
Микола Азаров

• Прийняли Податковий кодекс, який ліквідував спрощену систему для малого та середнього бізнесу. Через масові протести підприємців влади довелося переглянути Податковий кодекс

• Ввели податок на нерухомість для квартир від 120 кв. м і житлових будинків від 250 кв. м

• Обʼєднали кілька відрахувань до соціальних фондів у єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Його рівень становив від 36,3% до 49,7% в залежності від виду діяльності. Сьогодні ЄСВ — 22%

2014-2016 роки. Премʼєр-міністр: Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк
Арсеній Яценюк
Фото: УНІАН

• Ввели в додаток до податку на доходи фізосіб військовий збір 1,5%

• Обклали податками доходи від депозитів 19,5% (18% ПДФО плюс 1,5% військового збору)

• ренту на видобуток газу збільшили з 15-28% до 28-55%

• Міністерка фінансів Наталія Яресько запропонувала вирівняти ставки основних податків (ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток і ПДВ) на рівні 20% і скоротити спрощену систему, але ідею не реалізували

2020-2021 роки. Премʼєр-міністр: Денис Шмигаль

Денис Шмигаль
Денис Шмигаль

• Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект № 5600, який передбачає десятки новацій, спрямованих на посилення фіскального тиску