Третій зайвий. Парламент може ліквідувати права профспілок

Верховна Рада України провалила голосування за урядовий законопроєкт №5388 про дерегуляцію трудових відносин. "За" набралося лише 187 голосів – забракло 29.

Після провального голосування своє розчарування висловив викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.

"Із таким ставленням до економічної свободи та відновлення країни ми, м'яко кажучи, далеко не підемо. Люди, які виїхали, просто не повернуться в країну, яка пропонує гірші умови для підприємницької діяльності в Європі, а ті, хто не виїхав, поїдуть після війни. Будь ласка, давайте це буде в востаннє, коли парламент так провалює питання економічної свободи. Це наш другий фронт”, — закликав Пекар.

Фокус розпитав юристів про те, наскільки важливим був законопроєкт №5388, як в Україні регулюються трудові відносини та які перспективи у профспілкового руху.

Сила профспілок чи вільний трудовий договір

В Україні діє Кодекс законів про працю, ухвалений 1971 року. Його змінювали вже понад 150 разів, і законопроєкт №5388 мав стати черговим таким кроком.

"Цей законопроєкт був корисний тим, що намагався спростити деякі формальності, які існували та були рудиментом радянської епохи. У тому числі йдеться про активну участь профспілок у тих чи інших аспектах трудових відносин", — сказав Фокусу Леонід Гілевич, радник юридичної фірми "Ілляшев і Партнери".

Наразі, згідно з чинним українським законодавством, профспілкові організації de jure мають значний спектр повноважень та ініціатив у сфері трудових відносин, констатує радник, адвокат юрфірми Totum Ігор Лавриненко.

Експерт уточнює — згідно зі ст. 38 закону про профспілки, такі об'єднання можуть укладати колективні договори та контролювати їхнє виконання, разом із роботодавцем вирішувати питання запровадження, перегляду та змін норм праці, оплати за неї, часу для роботи та відпочинку. Крім того, профспілка зараз погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумкового обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення понаднормових робіт, робіт у вихідні дні тощо. І це не повний перелік прав профспілки для підприємства.

"Багато з цих рудиментарних прав/повноважень із часом втрачають свою актуальність та потребу в правовому регулюванні. Тому законодавець прагне позбавити профспілку права узгоджувати графіки змінності та надання відпусток", — каже Ігор Лавриненко.

Бажання обмежити вплив профспілок виникло не просто так. Леонід Гілевич, посилаючись на власну практику, каже, що часто профспілки займають зовсім не конструктивну позицію — блокують звільнення працівника, хоча для цього є реальні передумови, наприклад, скорочення штату або зменшення виробництва. Також, за словами Гілевича, профспілки можуть спробувати вибити якісь додаткові блага, які не мають нічого спільного з ринковими умовами.

"Був випадок, коли профспілка вимагала встановити для працівників мінімальну зарплату 1 тис. євро. Це велике підприємство з великою кількістю працівників. Не в Києві. Тобто була якась дуже не конструктивна позиція", — ділиться Леонід Гілевич.

Дерегуляція: що може змінитися в трудовому праві

Держава може послабити регулювання та надати учасникам трудових відносин самим вирішувати, за яких умов співпрацювати. Але залежно від фактичних обставин, враховуючи дефіцит/профіцит тих чи інших кадрів на ринку праці та попит на робочі ресурси, одна зі сторін завжди матиме сильну чи слабку позицію, вважає Ігор Лавриненко.

Леонід Гілевич визнає ризики та все одно виступає за те, щоб рішення могли приймати безпосередньо учасники трудових відносин.

"Мені більше імпонує можливість для сторін самостійно регулювати відносини між собою. Повинні бути якісь мінімальні стандарти — і вони, безумовно, є. Але мені здається, що в основі трудових відносин має бути не договір, який на 80% складається із посилань на норми кодексу та лише на 20% — із унікальних особливостей", — каже Леонід Гілевич.

Зі свого боку, старший партнер адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислав Кравець активно критикує законопроєкт №5388 — він вважає, що це міг бути черговий крок до позбавлення громадян України захистити свої трудові права, зокрема за допомогою профспілок.

"Цим законопроєктом намагалися позбавити працівників будь-якого захисту та гарантій своїх трудових прав, позбавити профспілки можливості захисту прав громадян, а також необхідності погодження зі профспілками звільнення громадян", — каже Кравець.

За словами Ростислава Кравця, законопроєкт міг знищити необхідність існування профспілок в Україні — а він упевнений, що профспілки дають "хоча б теоретичну можливість захистити свої права".