Чому українські біженці не хочуть працювати в Європі

Через російське вторгнення, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з України виїхало близько 6,3 млн громадян. Це переважно жінки та діти — виїзд з України чоловіків призовного віку під час війни заборонений. Хоча, як розповідають Фокусу очевидці, чоловіків теж чимало — як правило, це заробітчани, студенти, ті, кого війна застала на відпочинку, або ті, хто завбачливо покинув країну до 24 лютого.

Проте працевлаштовуватися в ЄС багато українських громадян не поспішають. Наприклад, у Польщі зареєстровано понад 3 млн українців, проте на початок травня PESEL, польський ідентифікаційний номер отримали лише 400 тис. українців. Тобто інші, мабуть, не планують шукати роботу.

"Далеко не всі жінки працездатного віку, що виїхали з України, прагнуть працювати, — коментує ситуацію Руслана Березовська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua. — У багатьох виникає питання, чи є сенс працювати під час отримання соцвиплат на рівні зарплати, наприклад швачки, прибиральниці або посудомийки".

Українка, яка виїхала до Європи, розповідає, що в Німеччині соціальних виплат цілком вистачає на життя сім'ям із дітьми. "Наприклад, мати з двома дітьми чи мама, бабуся та дитина (типовий профіль сім'ї біженців) зараз отримують майже 1000 євро на трьох. Така сама сума, в кращому разі, залишиться в сім'ї на руках, якщо мама піде працювати за 2800 євро, оскільки більшість зароблених грошей піде на оренду житла, страховку, податки тощо", — каже співрозмовниця Фокусу. Зазначимо, що в більшості випадків біженцям пропонують значно менші зарплати, ніж 2800 євро.

Істотною перешкодою для працевлаштування українських жінок у ЄС також стає відсутність місць у дитячих садках, яких найчастіше не вистачає навіть місцевим.

"У школі дитина максимум пів дня. Якщо і є група продовженого дня, то вона платна і з'їдає досить багато із маленької зарплати", — уточнює біженка з України. Водночас ті, хто сподіваються знайти роботу за спеціальністю, просто ще не встигли працевлаштуватися. За словами Березовської, термін працевлаштування висококваліфікованих фахівців за кордоном довший, ніж в Україні до війни, і може тривати до року.

Не збираються шукати роботу і ті українки, які буквально сидять на валізах. Як зазначає Березовська, таких, налаштованих невдовзі повернутись в Україну, серед біженців близько 75%. Частину переселенок продовжують фінансувати чоловіки, які працюють чи мають свій бізнес в Україні. Також багато українок за кордоном продовжують віддалено працювати на своїх колишніх українських роботодавців.

Докладніше про працевлаштування українських біженок за кордоном читайте в новому огляді Фокусу "Як і де можуть влаштуватися на роботу українські біженці".