У Нацбанку пропонують відпустити курс гривні

Кирило Шевченко заявив, що запровадження на початку гострої фази війни ручного управління фінансовою системою України дозволило погасити паніку. Однак це посилило інфляційний тиск на гривню, тому тепер потрібно переходити до прийнятного дефіциту бюджету з ринковими джерелами фінансування. Про це глава НБУ пише в колонці, опублікованій у ZN.ua.

Він назвав кілька проблем, властивих ручному управлінню.

Доларизація та виведення заощаджень із фінансової системи

Через низьку прибутковість банківських депозитів і ОВДП порівняно з інфляцією українці скуповують готівкову валюту, переводять заощадження на свої картки за кордоном або роблять там великі покупки.

"Спрацьовує так званий ефект гарячої картоплі, коли кожен новий власник знецінюваної валюти намагається якнайшвидше обміняти її на іншу валюту або товари. А чим швидше обертаються гроші, тим сильніше прискорюватиметься інфляція", — наголошує Шевченко.

Тому він пропонує підвищити ставки прибутковості за гривневими ОВДП, що позначиться й на зростанні відсоткових ставок за депозитами. Орієнтиром для необхідної прибутковості мають стати темпи зростання споживчих цін. У квітні цей показник досяг 16,4%, у травні — близько 17%, НБУ прогнозує, що до кінця року він перевищить 20%.

Зниження податків на імпорт, що б'є по українських виробниках

До цього кроку вдалися через побоювання, що вітчизняне виробництво значно скоротиться через війну. Проте виробництво товарів широкого вжитку вціліло.

Тому голова НБУ повернути оподаткування імпорту та запровадити додатковий імпортний збір на некритичні категорії імпорту. Результатом буде збільшення доходів бюджету, зниження обсягів імпорту та тиску на валютний ринок. Нацбанку доведеться покривати меншу частину бюджетного дефіциту, що послабить девальваційний та інфляційний тиск.

Після посилення оподаткування імпорту та підвищення прибутковості ОВДП з'явиться можливість відмовитись від фіксованого обмінного курсу. Щоб курс різко не злетів, необхідно створити умови, за яких валютний ринок матиме можливість самобалансуватися: стимулювати експорт і скоротити емісійне фінансування бюджету.

Тінізація економіки для обходу обмежень

За словами Кирила Шевченка, це явище вже помітне за готівковим обмінним курсом. Готівковий курс гривні до долара США в березні знизився на 3%, у квітні — на 4%, за 27 днів травня — більш ніж на 9%.

Глава НБУ впевнений, що вирішення перших двох проблем дозволить вивести з "тіні" операції з валютою та ліквідувати множинність обмінних курсів.

Втрата довіри до гривні через емісію та неможливість утримувати готівковий обмінний курс

Кирило Шевченко наголошує, що Нацбанк друкує гривню, щоби покривати бюджетний дефіцит за рахунок емісії. Результатом стає девальваційний та інфляційний тиск.

"Частково цей тиск стримується фіксацією безготівкового обмінного курсу та посиленням валютних обмежень. Але для цього Національний банк витрачає дефіцитні міжнародні резерви. Це знижує довіру до стійкості гривні та посилює девальваційні очікування", — зазначає Шевченко.

Які головні проблеми має держбюджет

Голова НБУ також перерахував "замкнене коло" проблем для держбюджету:

• через тінізацію та зниження конкурентоспроможності українського виробника надходить менше податків;
• ринкове фінансування бюджету в гривні неможливе, оскільки попит на гривневі ОВДП знижується;
• висока питома вага боргових зобов'язань України у валюті.

Вирішення всіх цих проблем, на думку голови НБУ, дозволить знизити інфляційний тиск на гривню, від чого виграють українці.

"Як відомо, інфляція є податком, який платить найменш заможна частина суспільства. Власники великих активів, навпаки, отримають вигоду за рахунок "звичайного українця", — наголошує він. — Утім, останній через незадоволеність ситуацією обере скоріше еміграцію як альтернативу. В результаті це може призвести до поглиблення давніх проблем: "олігархізації" економіки та відтоку робочих рук і мізків".

Нагадаємо, в Інституті економічних досліджень і політичних консультацій підрахували, що в Україні інфляція за підсумками 2022 року може становити 25-27%.

Докладніше про причини інфляції та товари, які дорожчають цієї весни найбільше, Фокус писав у статті "Жити дорого: як і чому зростають ціни в Україні".