Якщо житло недоступне: кому дозволять не платити за кредитом на купівлю нерухомості

Верховна Рада зайнялася питанням вироблення механізму "прощення" кредитів на квартири й авто, знищені війною. У новому законопроєкті №7441-1 пропонується забезпечити позичальників двома можливостями. Перша — це тимчасова пауза в платежах за кредитом. Друга — повне прощення (анулювання) кредиту.

Проєкт №7441-1 передбачає, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його припинення або скасування, позичальник може звернутися до банку й оформити призупинення сплати грошового зобов'язання за кредитом, який забезпечений нерухомим майном або автомобілем. Це можна зробити, якщо майно розташоване на тимчасово окупованій території або на території поблизу воєнних дій, або ж знаходиться в оточенні, а також якщо квартира або автомобіль були пошкоджені внаслідок бойових дій.

Крім того, законопроект №7441-1 пропонує повністю звільнити позичальника від обов'язку сплачувати кредит.

"Зазначений законопроєкт передбачає уточнення видів майна, що є предметом застави за кредитами, які підлягають заморожуванню або прощенню, розмежування кредитів на ті, які підлягають заморожуванню, та ті, які підлягають пробаченню, порядок повідомлення позичальником (його представником) кредитора про статус зруйнованого або пошкодженого майна, порядок дій кредитора в процесі отримання заяви позичальника, а також механізм компенсації кредитору прощених позичальнику сум", — зазначив у коментарі Фокусу адвокат ЮК RIYAKO&PARTNERS Микола Максимов.

Прощення кредиту не означає, що сплачувати за ним позичальник не буде вже ніколи, адже в проєкті закону чітко сказано: обов'язок боржника відновити платежі за кредитом з'являється, як тільки той отримає від держави компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.

Юристи також розповіли про недоліки законопроєкту. "Проєкт закону взагалі ставить у залежність відновлення у позичальника обов'язку зі сплати за кредитом від події отримання відповідної компенсації від держави. Це означає потенційне перекладання на банк фінансових збитків, оскільки банк не матиме можливості отримати повернення коштів навіть по тілу кредиту, доки не буде здійснено компенсацію позичальнику від держави. А компенсація може і не статися. Наприклад, якщо позичальник не вчинив дій щодо отримання або необхідного оформлення такої компенсації. І навіть якщо компенсацію буде отримано, то не можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати про спрямування позичальником такої компенсації на повернення кредиту. Такі обставини можуть спровокувати судові суперечки між банками та позичальниками", — вважає Ігор Млечко, керівний партнер ASAGroup.

Керівний партнер ЮК Winner Ігор Ясько каже, що в проєкті йдеться про прощення кредиту, але не уточнюється, йдеться лише про основну суму боргу, або про прощення (списання) суми відсотків, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за таким боргом. "Крім того, в проєкті чітко не визначено, які саме підтверджувальні документи щодо належності йому певного виду майна позичальник має надати кредитору, що може ускладнити реалізацію механізму", — каже Ігор Ясько.

Детально про те, що пропонують народні депутати тим, хто втратив своє майно через війну, читайте у новій статті Фокусу.

Як повідомлялося, канцлер Німеччини Олаф Шольц 22 червня заявив, що він планує обговорити начерки плану Маршалла для повоєнної України з лідерами країн G7.

Нагадаємо, за оцінками НБУ, втрати фізичного капіталу від руйнувань підприємств, житла й інфраструктури на початок травня досягли $100 млрд — це еквівалент 50% ВВП у 2021 році.