Немає квартири – немає боргу? Що пропонує проєкт закону про прощення банківських кредитів

Народні депутати розмірковують про те, як допомогти тим, чиє майно постраждало від бойових дій, знаходиться на окупованій території, але при цьому власник нерухомості купував її в кредит, а отже, в нього залишається борг, який щомісяця потрібно погашати. Щоб вирішити питання щодо боргів за майно, яким позичальник користуватися більше не може, 14 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №7441-1. Уточнимо, йдеться в ньому не тільки про нерухоме майно, а й про автомобілі.

19 червня Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував винести на голосування законопроєкт, додавши його до порядку денного сьомої сесії ВРУ. Вона триває лютий-липень 2022 року, тож депутати можуть ухвалити рішення вже днями.

"Зазначений законопроєкт передбачає уточнення видів майна, що є предметом застави за кредитами, які підлягають заморожуванню або прощенню, розмежування кредитів на ті, які підлягають заморожуванню, та ті, які підлягають пробаченню, порядок повідомлення позичальником (його представником) кредитора про статус зруйнованого або пошкодженого майна, порядок дій кредитора в процесі отримання заяви позичальника, а також механізм компенсації кредитору прощених позичальнику сум", — зазначив у коментарі Фокусу адвокат ЮК RIYAKO&PARTNERS Микола Максимов.

Пробачити кредит: що пропонує законопроєкт про анулювання кредитів

У новому законопроєкті №7441-1 пропонується забезпечити позичальників двома можливостями.

• перша — це тимчасова пауза у платежах за кредитом;
• друга — повне прощення (анулювання) кредиту.

Що стосується паузи в оплаті позики, то проєкт №7441-1 передбачає, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його припинення або скасування, позичальник може звернутися до банку й оформити призупинення сплати грошового зобов'язання за кредитом, який забезпечений нерухомим майном або автомобілем. Це можна зробити, якщо майно розташоване на тимчасово окупованій території або на території поблизу воєнних дій, або ж знаходиться в оточенні, а також якщо квартира або автомобіль були пошкоджені внаслідок бойових дій.

Якщо ж майно знищено через війну, законопроєкт №7441-1 пропонує повністю звільнити позичальника від обов'язку платити за кредитом. Щоправда, йдеться не про будь-який об'єкт, а тільки якщо це нерухомість, загальна площа якої не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку — 250 квадратних метрів, яка є єдиним місцем проживання позичальника. Або ж якщо знищений єдиний автомобіль, робочий об'єм двигуна якого не перевищує 2,5 л. Крім того, пробачити кредит, згідно із законопроєктом, можуть лише якщо немає протермінованої заборгованості за договором.

"Також у частині прощення (анулювання) заборгованості проєкт закону пропонує виключити з переліку оподатковуваних доходів суму боргу платника податків за кредитом, що підлягає пробаченню.

Інакше кажучи, якщо сьогодні банк пробачить кредит, фізична особа зобов'язана буде сплатити податок на доходи фізичних осіб із суми прощеного боргу. А якщо проєкт закону буде ухвалено, то у фізичної особи відсутній обов'язок щодо сплати такого податку", — пояснив Ігор Млечко, керівний партнер ASAGroup.

До речі, прощення кредиту зовсім не означає, що платити за ним позичальник не буде вже ніколи, адже в проєкті закону чітко сказано: обов'язок боржника відновити платежі за кредитом з'являється, як тільки той отримає від держави компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.

Не все вирішено: які ризики може принести позичальникам і банкам законопроєкт

За словами Ігоря Млечка, проєкт закону №7441-1 передбачає зрозумілі критерії (ознаки), за наявності яких позичальник отримає можливість призупинити оплату за кредитом або подати заявку на анулювання (прощення) боргу за кредитом. Також у законопроєкті №7441-1 — зрозумілий алгоритм дій позичальника. Однак документ має і недоліки.

"Проєкт закону взагалі ставить у залежність відновлення у позичальника обов'язку зі сплати за кредитом від події отримання відповідної компенсації від держави. Це означає потенційне перекладання на банк фінансових збитків, оскільки банк не матиме можливості отримати повернення коштів навіть по тілу кредиту, доки не буде здійснено компенсацію позичальнику від держави. А компенсація може і не статися. Наприклад, якщо позичальник не вчинив дій щодо отримання або необхідного оформлення такої компенсації. І навіть якщо компенсацію буде отримано, то не можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати про спрямування позичальником такої компенсації на повернення кредиту. Такі обставини можуть спровокувати судові суперечки між банками та позичальниками", — вважає Ігор Млечко.

Керівний партнер ЮК Winner Ігор Ясько каже, що до деяких формулювань у законопроєкті №7441-1 є питання. "Приміром, у формулюванні абзацу 4 пп. 165.1.55 п. 65.1 ст. 165 ПК йдеться про прощення (анулювання) суми боргу (кредиту). Але не уточнюється, йдеться в цьому випадку тільки про основну суму боргу, або про прощення (списання) суми відсотків, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за таким боргом. Крім того, у проєкті чітко не визначено, які саме підтверджувальні документи про належність йому певного виду майна позичальник повинен надати кредитору, що може ускладнити реалізацію механізму", — наголосив у коментарі Фокусу Ігор Ясько.

За його словами, зафіксувати пошкодження майна можна за допомогою фото та відео, а також документів чи свідчень представників Міноборони, МВС, РНБО, ДСНС, поліції та інших уповноважених органів. Це можуть бути протоколи огляду місця події від правоохоронців, акти обстеження житла, довідки про знищення або пошкодження житла.

У законопроєкті №7441-1 є ризики не лише для позичальників, яким банки повинні анулювати борги, а й для самих фінансових установ — тобто для кредиторів.

"Відсутні чітко врегульовані компенсаторні механізми для банків. Тому ризики для банків очевидні й полягають вони у потенційних збитках від призупинення чи анулювання (прощення) кредиту", — пояснив Ігор Ясько.

Прощення кредитів: хто насправді заплатить за списання боргів

Експерти кажуть, що незважаючи на всі переваги законодавчої ініціативи, серед яких основне — допомога постраждалим від війни громадянам — у законопроєкті на цьому етапі залишається багато невирішених питань.

"Проєкт у його нинішньому вигляді не розкриває ні механізмів, ні способів, ні джерел подальшої компенсації збитків державою. Тобто, як банки зможуть отримати компенсацію або матимуть, принаймні, можливість якось відкласти визнання цих збитків. Тому що поки виглядає так, що весь тягар від збитків "лягає" суто на банки — вони отримують збитки і нічого натомість. У таких умовах є ризик, що банки максимально розтягуватимуть процес у часі, не визнаватимуть будь-яких збитків, вимагатимуть багато підтверджувальних документів, фактично, будуть тягнути час та ускладнювати процес для постраждалих позичальників”, — каже Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна.

За його словами, якщо говорити про цифри, то втрати нерухомості, що в іпотеці, оцінюються у суму 2-2,5 млрд грн, а за автокредитами — від 1 до 3 млрд грн. "Це якщо брати тільки ті кредити, які підпадають під дію законопроєкту. Якщо йдеться про збільшення кредитів, які не працюють унаслідок повномасштабної агресії, то суми можуть бути в кілька разів більші через втрату доходів і неможливість обслуговувати кредити навіть у тих регіонах, де не було активних бойових дій", — пояснив Євген Дубогриз.

Зараз одне з найважливіших питань — джерело коштів для компенсації зі списаних (анульованих) кредитів. "Поки що найреальніший варіант — просити під це кошти іноземних партнерів, тому чому дуже затягується питання репарацій від Росії за рахунок заблокованих активів ЦБ та російських олігархів", — вважає Євген Дубогриз.

Віталій Шапран, член Ради НБУ, каже, що важливо спершу створити Спільний фонд компенсацій від дій країни-агресора, куди переказувати суми від репарацій за рахунок заморожених активів РФ за кордоном.

"Тільки в США після ухвалення HR6930, який застряг у сенаті, для України стануть доступними $132 млрд, заморожених у США. Тому фонд на період правової невизначеності, а це до пів року, може випустити облігації, якими погашати списання перед банками та відшкодовувати збитки фізичним особам", — зазначив Віталій Шапран.

Він звертає увагу: руйнація іпотечної нерухомості — це заборгованість з двох сторін — кошти позичальника, які він витратив на придбання іпотечної нерухомості, та заборгованість позичальника перед банком, враховуючи відсотки та пеню за протермінування.

"Ось на ці дві суми фонд повинен і видавати постраждалим — банку та позичальнику — облігації, які в міру наповнення фонду будуть погашатися. Така схема відшкодування зручна та передбачає чесне і прозоре використання заморожених активів РФ. Крім того, тут неважливо, було у власності позичальника 100 квартир чи машин або одна. Тому, я думаю, що ухвалення 7441-1 — це буде просто проміжний етап в еволюції системи компенсації", — наголосив Віталій Шапран.