Буржуйка знадобиться. Як Україна готується до опалювального сезону в умовах війни

На Україну чекає найскладніший опалювальний сезон за роки незалежності через військову агресію Російської Федерації, сказав президент України Володимир Зеленський. Глава держави наказав створити штаб для підготовки до зими, заготовити достатньо газу та вугілля, а також утримати на колишньому рівні тарифи на газ і електрику.

Фокус розпитав експертів, як підготуватися до зими та які ризики будуть ключовими.

"Абсолютно всі основні загрози лежать в одному полі: чи РФ фізично знищуватиме теплоелектростанції і теплоелектроцентралі. Ось у чому питання. Все інше на тлі цієї загрози не передбачає жодних проблем", — повідомив Фокусу Олександр Харченко, директор Центру енергетичних досліджень.

Газ у сховища: як Україна готується до холодів

Кабмін доручив НАК "Нафтогаз України" наростити запаси газу в підземних газосховищах до 19 млрд кубометрів. Нагадаємо, приблизно з такими запасами Україна зазвичай входить в опалювальний сезон.

На початок липня Україна вже накопичила близько 11 млрд кубометрів газу, про що на брифінгу 6 липня повідомив гендиректор "Оператора ГТС" Сергій Макогон.

"До війни Україна споживала близько 30 млрд кубометрів газу на рік, а самостійно видобувала 20 млрд кубометрів. Зараз дуже суттєво зменшилося споживання. Ми очікуємо, що воно буде десь на рівні 21-22 млрд кубометрів. Видобуток також трохи зменшився. Нам потрібно додатково імпортувати 3-4 млрд кубів газу", — зазначив Сергій Макогон.

За його словами, імпорт газу вже йде з Польщі, Словаччини, Угорщини, хоча обсяги постачання й не дуже великі.

Олександр Харченко вважає, що Україна зараз має хорошу динаміку накопичення і щодо газу, і з вугілля. Експерт вважає, що наразі немає підстав для якихось негативних прогнозів. Якщо оптимістичний прогноз буде реалізовано, більшість жителів України не зіштовхнуться з проблемою холодних батарей і низьких температур у будинках і квартирах. Однак, на жаль, ситуація може бути набагато гіршою для тих міст і сіл, які потраплять під масовані обстріли ворожих військ.

У Європейській Бізнес Асоціації вважають, що основним викликом наступного опалювального сезону стане загроза ракетних ударів. На тлі таких застережень прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав на брифінгу в межах конференції в Лугано, що Україна створює запас модульних котелень, генераторів і очищувачів води.

Якщо прилетить. Чи можуть українські ТЕЦ заздалегідь підготуватися до воєнних ризиків

Експерти говорять про необхідність розробки "плану Б" на випадок потрапляння ракет в енергоінфраструктуру — теплові електростанції і теплоелектроцентралі (ТЕС і ТЕЦ).

"На мій погляд, кожне місто повинне мати робочий план: що робити, якщо ракета потрапила в ТЕЦ, і половина міста без тепла, — каже Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України". — Чи є в запасі якісь контейнерні котельні, чи ми включаємо якесь електричне опалення, чи є у нас мінімальний запас потужностей і т.д".

Олександр Харченко зазначає: підготуватися до ракетних ударів по ТЕС можна, посилюючи системи ППО.

"Якщо піти з військового профілю в технічний, міста могли б створювати резерви, закуповувати мобільні теплові генератори, які можна було б використовувати в разі потрапляння в ТЕЦ як основне джерело тепла. Нам потрібно мати певний резерв таких генераторів у країні та в разі атак включати їх у мережу й дублювати ті функції, які зазвичай виконує центральна мережа опалення", — вважає Харченко.

Святослав Павлюк наголошує: критично важливо забезпечити резервними джерелами тепла лікарні. Якщо дитячі садки та школи в критичній ситуації закриваються, то медустанови мають залишатися захищеними.

Замінити вікна та купити плівку: як підготуватися до зими звичайним громадянам

Підготовка до опалювального сезону в регіонах, які постраждали від воєнних дій, дуже відрізняється від заходів, яких варто вжити щодо безпечних населених пунктів.

Святослав Павлюк каже, що в містах, де є руйнування через воєнні дії, потрібно виділити ті об'єкти, які входитимуть у опалювальний сезон. Якщо вони не сильно пошкоджені, він рекомендує вжити кількох заходів.

1. Закрити вікна — якщо не склом, то кількома шарами плівки.
2. Накрити дахи, щоб нічого не текло в будинки та не замерзало-розмерзалося.
3. Встановити системи регулювання температури, — каже Павлюк.

Утім, мешканцям у безпечних регіонах фахівець теж рекомендує запастися плівкою на випадок ракетних попадань і розбитого скла, щоб вікна відразу ж можна було закрити й уникнути охолодження приміщення.

Святослав Павлюк вважає, що вже зараз не пізно зайнятися підвищенням енергоефективності житла — насамперед із міркувань безпеки, щоб підвищити шанси не замерзнути взимку.

Але економічної вигоди в цьому зараз не буде: кредити дорогі, держава в умовах війни виділяє замало грошей на компенсації — 2022 року не працює популярна раніше програма теплих кредитів.

"Я бачу, що на державному чи регіональному рівні на програми енергоефективності просто не вистачає ресурсів. Економіка дуже постраждала від війни, і сьогодні на порядку денному дуже багато завдань, які не дозволяють сфокусуватися на енергоефективності. На жаль, це об'єктивна реальність", — констатує Олександр Харченко.

Експерт каже, що взимку найзахищенішими будуть жителі добре ізольованих будинків із резервними автономними котельнями.

Зі свого боку, Святослав Павлюк припускає, що у виграшному становищі будуть громади з централізованою системою теплопостачання, яка базується на місцевому паливі — тирсі, дереві, пелетах тощо.

Навіть якщо активні воєнні дії не торкнуться енергетичної інфраструктури, це не означає, що у квартирах по всій країні буде "Африка" — у ЗМІ вже з'явилися повідомлення про плани Кабміну знизити мінімально допустиму температуру в багатоквартирних будинках до 16 градусів. Таке рішення, якщо його ухвалять, допоможе економити ресурси (передусім газ, завдяки якому в основному й забезпечується централізоване опалення будинків). Раніше експерти вже прогнозували, що в разі дефіциту газу уряд може вдатися до вкрай непопулярного рішення щодо зниження температурного режиму.

"Якщо не вистачатиме газу, знижуватимуть температуру теплоносія до 15%, це дозволить знизити споживання. Або можуть ухвалити рішення обмежити рівень споживання газу домогосподарствами фінансово. Але для воєнного часу це було б украй непопулярне рішення", — зазначив старший аналітик Dragon Capital Денис Саква.

Поки що остаточного рішення Кабміну ще немає, але українцям усе одно варто підготуватися до найскладнішого опалювального сезону 2022/2023, а значить, утеплити будинки та квартири, придбати електричні обігрівачі, а приватні будинки обладнати твердопаливними котлами або, в крайньому випадку, малогабаритними пічкою на дровах (буржуйкою).